Микола Тронько, вчений-ендокринолог, академік НАМНУ: Цукровий діабет можна не лише успадкувати, а й «наїсти»
На сьогодні цукровий діабет вважається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем суспільства, однією з основних причин передчасної захворюваності й смертності. Адже призводить до ураження багатьох систем організму, наприклад, провокує серцево-судинні захворювання, ниркову недостатність, призводить до втрати зору й навіть ампутації кінцівок.
За оцінками експертів, до 2040 року кількість хворих на цукровий діабет становитиме понад 642 млн людей у всьому світі.
Діабет – це хронічне прогресуюче захворювання, але пацієнти з таким діагнозом можуть прожити довге життя завдяки вчасно розпочатому лікуванню. Людям із діабетом необхідно отримувати доступ до регулярної та організованої медичної допомоги. І в цьому держава зробила надзвичайно важливий крок назустріч таким пацієнтам завдяки впровадженню програми реімбурсації препаратів інсуліну.
Що варто знати про цукровий діабет, які ризики несе це захворювання, що закладено в основі його лікування та профілактики – пояснює один із провідних вчених-ендокринологів України, віце-президент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри ендокринології НУОЗ імені П.Л. Шупика МОЗ України Микола Дмитрович Тронько.
СТЕЖТЕ ЗА ЦУКРОМ У КРОВІ!
- Розкажіть про ознаки й типи діабету, перші тривожні симптоми.
- Цукровий діабет – це захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення рівня цукру в крові. У нормі – вміст глюкози в капілярній крові складає 3,3-5,5 ммоль/л. При отриманні двічі рівня глікемії натще в капілярній крові ≥6,1 ммоль/л, або у венозній крові ≥7,0 ммоль/л чи вибірково ≥ 11,1 ммоль/л – діагноз цукровий діабет не викликає сумнівів. У деяких випадках для діагностики проводиться стандартний пероральний тест толерантності до глюкози.
Довідково. Окрім власне цукрового діабету, існує форма прихованого діабету (предіабету). Тобто, коли клінічні прояви цукрового діабету ще відсутні, але через різні причини вміст цукру в крові збільшується (як правило, після їжі) і повільно знижується. Такий стан називають «порушенням толерантності до глюкози». Своєчасна діагностика такого порушення вуглеводного обміну дає змогу вжити заходів (медикаментозного і немедикаментозного характеру), щоб уникнути захворювання в майбутньому або відтермінувати його розвиток.
Виділяють два основних типи. Цукровий діабет І типу, пов’язаний з дефіцитом інсуліну. Зустрічається в 10% випадків. Підшлункова залоза синтезує мало або зовсім не синтезує гормон-інсулін, глюкоза не засвоюється організмом, і рівень цукру в крові підвищується.
Й цукровий діабет ІІ типу, який зустрічається в 90% випадків: інсуліну виробляється достатня кількість, буває навіть більше норми. Але гормон-інсулін виявляється практично не потрібен, тому що тканини організму втрачають до нього чутливість. І знову, як наслідок, – підвищення показників цукру в крові.
Ознаками цукрового діабету можуть бути:
- відчуття невгамовної спраги;
- часте нічне сечовипускання;
- зміна маси тіла (схуднення або збільшення ваги);
- підвищений апетит або відчуття голоду;
- свербіж шкірних покривів, погане загоювання ран, схильність до дерматологічних захворювань і грибкових інфекцій;
- постійна слабкість і сонливість;
- стоматологічні проблеми (часті стоматити й хвороби пародонту)
Повне інтерв'ю читайте на сайті ukrinform.ua