Медична евакуація із Запоріжжя до Києва на гелікоптері врятувала життя 11-річній Асі

Асі із Запоріжжя – 11 років. Ще кілька тижнів тому вона була звичайною активною й щасливою дитиною, займалася дзюдо і малювала. Але дівчинка захворіла на грип – і за п’ять днів у неї відмовили легені.

Батьки звернулися до Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, але попри всі зусилля лікарів стан дівчинки швидко погіршувався. Єдиним шансом на порятунок було застосування «зовнішньої легені» – методики екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО), яка працює як протез – не лікує, проте дає час для відновлення. 

Причиною важкого стану Асі став респіраторний дистрес-синдром важкого ступеня – ускладнення пневмонії, при якому рівень кисню в крові критично знижується, а вуглекислоти – зростає. У випадках, коли інші методи лікування не приносять покращення, лікарі застосовують ЕКМО.

Лікарі Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, маючи досвід успішної співпраці з НДСЛ «ОХМАТДИТ» у подібних випадках, ухвалили рішення про необхідність транспортування дитини. 

У мирний час медики обрали б медичний літак, але у час війни такий варіант транспортування неможливий. Тож лікарі почали шукати альтернативні варіанти. На допомогу миттєво прийшли у Центрі спеціальних операцій «А» СБУ та Головному управлінні розвідки МО України. Підрозділ Medevac, який займається медичною евакуацією українців, у надкороткі терміни надав спеціально обладнаний вертоліт, готовий летіти в Запоріжжя.

Через туман виліт довелося відтермінувати, але завдяки професіоналізму пілотів та злагодженій роботі змішаної команди медиків, Асю безпечно і швидко доправили до Києва.

В Охматдиті застосували ЕКМО, завдяки якому медики виграли час на відновлення легенів дівчинки. «ЕКМО – це шанс вижити там, де звичайне лікування вже не дає перспектив», – пояснює Андрій Висоцький, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії медзакладу. 

І цей шанс спрацював. Сьогодні Ася вже у свідомості і може дихати самостійно. Дівчинка ще лікується, але лікарі обережно сподіваються, що незабаром зможуть повністю відключити її від підтримки.

Мама дівчинки Рита каже: «Я просто вірила і молилась, щоб усе було добре, щоб мою дитину врятували, щоб вона вижила. Ми з чоловіком вдячні усім, хто долучився до порятунку Асі».

Дякуємо кожному, хто боровся за порятунок дитини! Бажаємо Асі якнайшвидшого одужання, щоб вона знову могла займатися улюбленими справами та мала щасливе дитинство!