Лікарні в Україні працюватимуть за новими стандартами

Створення госпітальних округів та автономізація медзакладів в рамках реформи охорони здоров’я спонукають переглянути вимоги до лікарень І та ІІ рівнів. Ці зміни запустять незворотній процес відродження медичної інфраструктури та змінять філософію функціонування лікарень.

Про це йшлося під час наради, яка відбулася за ініціативи МОЗ України та завдяки підтримці Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Близько 100 головних лікарів, економістів та представників управлінь охорони здоров’я з Донецької, Луганської, Чернівецької та інших областей України обговорили нормативні документи, які визначають принципи формування та функції багатопрофільних лікарень, вимоги до потужностей за напрямками надання екстреної медичної допомоги та лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, дітям. Адже саме кількість пологів є одним з головних критеріїв вимог до лікарень в межах госпітального округу.

Як зазначив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, в Україні створення округів відбувається з різною динамікою. Ті області, які вже сформували їх, переходять до наступного етапу – обрання госпітальних рад та підготовки планів розвитку округів. Вкрай важливим є перегляд вимог до лікарень інтенсивного лікування та визначення пріоритетів для інвестицій. Наразі в пріоритеті 2 інвестиційних проекти – будівництво доріг, як медичної інфраструктури, та створення реперфузійних мереж.

«Є проект з посилення реперфузійних мереж, який особисто курує прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Йдеться і про закупівлю агіографічного обладнання, і про побудову якісної системи. Запроваджуючи цю програму та розподіляючи обладнання, ми опираємось на госпітальні округи. Наприклад, обладнання, буде ставитись і в обласні центри, і в центри госпітальних округів. Тобто ми на практиці починаємо втілювати цей проект із врахуванням меж госпітальних округів», – зазначив Павло Ковтонюк.

Під час розгляду питання реперфузійних центрів заступник міністра Олександр Лінчевський поінформував, що у 2016 р. було здійснено близько 7 тис стентувань.

«Ми купуємо понад 10 тис стентів та витратних матеріалів, тож для невідкладних ситуацій цього вистачає. Але ми чесно говоримо, що на всі планові стентування в Україні ніколи не вистачало і не вистачатиме коштів. Наше завдання як Уряду - покрити невідкладні стани. І Уряд гарантує, що усі пацієнти з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST отримають вчасну та якісну допомогу, та будуть забезпечені стентами та витратними матеріалам», – повідомив Лінчевський, додавши, що створення реперфузійних центрів суттєво наблизить допомогу до пацієнта.

У наказі про розподіл чітко написано для невідкладного стентування. Ми маємо ситуацію, коли держава повністю покриватиме невідкладне стентування для усіх пацієнтів. І наш перший крок, це справедливий розподіл стентів і всіх витратних матеріалів між закладами охорони здоров'я.

Українські лікарі також мали нагоду поспілкуватись з консультантом Світового банку, ВООЗ та Європейської комісії Тетяною Трупеч під час прямого включення з Хорватії, яка розповіла про медичну реформу в країні, про мережу хорватських лікарень різного рівня, оптимізацію медзакладів та конкуренцію лікарень за пацієнта. Вона високо оцінила проект Вимог до лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівнів, який розробило МОЗ, та порадила особливу увагу звернути на розвиток денних стаціонарів.

Під час наради учасники обговорили також питання впровадження в практику міжнародних протоколів, вимоги до медичної документації та особливості фінансування медзакладів різного рівня підпорядкування.