Лікарні, які не потраплять у спроможну мережу, зможуть і надалі контрактуватися із Нацслужбою здоров’я — Віктор Ляшко

Медичні заклади, які не увійдуть до спроможної мережі лікарень, продовжать свою роботу та зможуть і надалі укладати контракти із Національною службою здоров’я за програмою медичних гарантій. Про це Віктор Ляшко повідомив під час зустрічі з представниками Асоціації міст України, до якої входять представники обласних, районних та місцевих рад.

За словами міністра охорони здоров’я, лікарні, які не увійдуть до спроможної мережі, можуть і надалі проводити модернізацію та закуповувати дороговартісне обладнання, однак лише коштом місцевих бюджетів. 

«Навколо процесу формування спроможної мережі лікарень точиться багато дискусій та розповсюджується багато міфів. Однак, не втомлююсь повторювати, що наше основне завдання в умовах обмежених ресурсів — забезпечити максимальний результат — надання якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги українцям. В системі охорони здоров’я накопичилось багато проблем, які потребують вирішення. Перезавантаження госпітальних округів покликане допомогти нам їх вирішити. Не йдеться ні про яке закриття лікарень. Йдеться про пріоритезацію. Забезпечення чіткого переліку медичних послуг у конкретно визначених закладах, де ми як держава зможемо гарантувати наявність всього необхідного сучасного обладнання та висококваліфікованих фахівців, тобто зможемо бути впевнені, що пацієнту буде надана допомога на найвищому рівні», — підкреслив Віктор Ляшко.

За словами міністра охорони здоров’я, інфраструктурний етап медичної реформи не передбачає закриття лікарень. Реформа передбачає створення спроможної мережі медичних закладів. Саме до лікарень, що сформували спроможну мережу,  пріоритетно будуть спрямовані фінансові та матеріально-технічні ресурси, які значно обмежені у війну. Адже саме тут вони у найкоротші терміни зможуть надати найкращий результат. 

Україна впроваджує нові підходи до формування госпітального округу для того, щоб забезпечити для пацієнта три ключові індикатори медичної допомоги:  якість, доступність та безоплатність. Зокрема,  лікування більш простих випадків здійснюватиметься на місцях, а надання спеціалізованої медичної допомоги концентруватиметься на вищому рівні. 

На наступному етапі медреформи кожна область, місто Київ та Севастополь стануть окремими госпітальними округами, які додатково поділятимуться на кластери. Кластер дорівнюватиме території кожного укрупненого району. Тобто всього в Україні буде створено 136 кластерів. 

«Спроможна мережа включатиме заклади первинної допомоги, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад, заклади спеціалізованої допомоги — надкластерні, кластерні та загальні. Плани мережі, що будуть подані обласними військовими адміністраціями на затвердження нам в міністерство, мають базуватися на регіональних особливостях того чи іншого округу. Закликаю поставитись до цього відповідально. В центрі уваги має бути пацієнт і те, як можна забезпечити надання йому медичної допомоги найкращим чином», — зауважив міністр охорони здоров’я під час наради.

У межах реформи буде чітко визначено роль кожної лікарні в госпітальному окрузі та напрями медичної допомоги, які вона має забезпечити. Зокрема, це дозволить не тільки раціонально розподіляти обладнання, а й якісно планувати людський капітал. 

Реформа дасть чітке розуміння на рівні громад та обласних рад, як власників лікарень, де наразі є прогалини в наданні медичної допомоги, неефективний менеджмент, дефіцит обладнання чи кадрових ресурсів. Міністр охорони здоров’я також привернув увагу на те, що формування спроможно мережі лікарень — це спільне завдання представників обласних, місцевих та селищних рад. 

Наразі обласні військові адміністрації мають визначити перелік медичних закладів, які увійдуть до спроможної мережі, враховуючи численні регіональні особливості, та до 1 травня  подати його на затвердження МОЗ.