Лікар ФРМ – багатогранна спеціальність, і кожен випадок – унікальний
Ольга Олександрівна Стасюк – лікарка фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ) Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, яка з упевненістю каже, що її професія – це доля. Під час розподілу серед багатьох спеціальностей вона обрала саме фізичну та реабілітаційну медицину і жодного разу не пошкодувала про це.
«Насправді це дуже багатогранна спеціальність, і кожен випадок – унікальний», – зазначає лікарка.
Лікар ФРМ – це невіддільна частина реабілітаційного процесу, та мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка проводить реабілітацію. Саме лікар є першою ланкою контакту, адже саме він оцінює стан людини, аналізує всі особливості її здоров’я, встановлює довірливий зв’язок і налаштовує пацієнта на якісний результат.
Разом із мультидисциплінарною реабілітаційною командою лікар складає та затверджує індивідуальний план реабілітації, враховуючи функціональний стан пацієнта, його цілі, спроможності та всі супутні захворювання. Впродовж всього періоду реабілітації лікар слідкує за станом пацієнта та його досягненнями.
В окремих випадках, сама людина може вважати, що пасивні методи терапії їй підходять більше. Проте найкращий та найефективніший метод відновлення – це активна реабілітація, тобто рух. Й альтернативи не існує.
«Сьогодні збільшилася кількість якісної інформації про реабілітацію, проводяться навчальні заходи, що допомагає формувати правильне ставлення до відновлення», – зазначає Ольга Стасюк.
З початком повномасштабної війни значно збільшилася кількість пацієнтів із важкими та поєднаними травмами.
«99% наших пацієнтів мають множинні ураження, і кожен випадок потребує особливого підходу. Часто трапляються випадки з ускладненнями, які вимагають комплексного, міждисциплінарного підходу», – розповідає лікарка.
Однак, відзначається й позитивна тенденція: поступово відходять у минуле застарілі методи, які раніше помилково вважалися реабілітацією.
«Наразі в Україні розвивається доказова медицина, і пацієнти все рідше вимагають електролікування та інші неефективні процедури. Реабілітація не дорівнює тисячам гривень, витраченим на санаторно-курортне лікування. Психологічне та фізичне відновлення – наполеглива та чітко структурована робота пацієнта з групою фахівців», – додає Ольга.
Що найбільше мотивує лікаря? Люди.
«Я захоплююся силою волі людей яким допомагаю! І неймовірно тішусь коли пацієнти досягають своїх цілей. Це моя команда з якою ми плідно працюємо пліч-о-пліч, мої пацієнти та кінцевий результат який ми спільно отримуємо», – ділиться фахівчиня.
Однією з особливих історій стала реабілітація пацієнта з травмою спинного мозку. Травма кардинально змінила його реальність, змусила заново переосмислити навіть найпростіші речі: як жити, працювати, рухатися, не втрачати себе. Але він вирішив не здаватися.
Реабілітація стала для нього не просто процесом відновлення – це був виклик, який він прийняв. Кожен день – це боротьба з болем, сумнівами, страхом. Але поруч була команда лікарів, яка не просто лікувала, а допомагала ставити нові цілі.
Крок за кроком він навчився адаптувати свій побут до нових умов. Потім – освоїв онлайн-роботу у сфері дизайну. Але цього було недостатньо. Він вирішив піти далі та заснував власну справу – виготовлення меблів.
Його історія – це нагадування, що реабілітація дає не лише фізичне відновлення, а й віру в майбутнє. Адже навіть після найскладніших травм можна віднайти новий сенс життя.
Довідкова: В Україні реабілітаційні послуги доступні безоплатно у межах Програми медичних гарантій. Цьогоріч система налічує вже близько 11 000 фахівців з реабілітації. Це майже в 7 разів більше, ніж у 2022 році. Впродовж двох наступних років планується долучити до системи ще понад 9000 фахівців.