Якісні реабілітаційні послуги мають бути доступними кожному, хто їх потребуватиме

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Діяльність реабілітаційних установ». До участі у заході були запрошені народні депутати, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, керівники центрів комплексної реабілітації та інші.

Під час обговорення йшлося про діяльність реабілітаційних центрів, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, та проблем, які наразі виникають в дотичних до реабілітації питаннях.

Нагадаємо, що основною метою функціонування реабілітаційних установ є:

• здійснення комплексу реабілітаційних заходів для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, спрямованих на зменшення або подолання фізичних, психічних розладів, коригування порушень розвитку;
• навчання основним соціальним та побутовим навичкам проживання у суспільстві;
• розвиток здібностей безпечної поведінки, позитивного сприйняття себе та свого оточення;
• створення передумов для інтеграції в суспільство, у тому числі професійна орієнтація, опанування трудових навичок для подальшого працевлаштування.

Глобальна реформа в сфері реабілітації розпочалася з ухвалення в 2020 році Закону України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я». 

Серед основних проблем, вирішення яких сприятиме якісній реабілітації в Україні, – забезпечення достатньої кількості фахівців для роботи в мультидисциплінарних командах. 

За словами директора департамента високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я Василя Стрілки, на сьогодні працює 244 заклади охорони здоров’я, які уклали договори з Національною службою здоров’я України на надання послуг з реабілітації в стаціонарних умовах.

«Але ключовим є кількість фахівців, які працюють у цих закладах, у мультидисциплінарних командах, – зауважив Василь Стрілка. – Наразі в Україні створюються реабілітаційні відділення у багатопрофільних лікарнях. Це наш ключовий принцип – реабілітаційна допомога має бути максимально доступною пацієнту». 

Нині МОЗ разом із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, міжнародними партнерами, в тому числі коштом Британського Уряду, розвиває реабілітаційний центр для надання послуг пацієнтам з травмою спинного мозку.

Своєю чергою директор департаменту з питань реабілітації та медичного забезпечення Мінветеранів Валентина Зозуля повідомила, що в 2022 році 5 реабілітаційними центрами Міністерства було надано 63 469 послуг (в 2021 році – 58 182 послуги). За її словами, кількість центрів соціально-психологічної реабілітації надалі зростатиме.

Заступник міністра молоді та спорту України Матвій Бідний розповів про діяльність Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІ – унікального спортивного об’єкту, в якому створено повністю безперешкодне середовище для осіб з інвалідністю для проведення заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації, підготовки спортсменів з паралімпійських, дефлімпійських, олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також офіційних спортивних змагань, у тому числі міжнародних.

Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави Західний центр один із перших в Україні розпочав реабілітаційно-відновлювальну роботу для сотень українських постраждалих громадян, які втратили своє здоров’я. На його базі також отримали підтримку, допомогу і прихисток понад 1 000 вимушено переміщених осіб, серед яких є також діти, люди похилого віку, люди з інвалідністю, у тому числі ті, хто пересувається на кріслі колісному, на протезах, незрячі, які постраждали від ракетних і бомбових ударів. 

На думку голови підкомітету з питань соцзахисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка, на законодавчому рівні мають бути напрацьовані чіткі та ефективні системи реабілітації в Україні. 

«Реабілітація хворих та постраждалих під час бойових дій – процес довготривалий, який потребує кваліфікованих фахівців різного профіля, розширення державних програм, активного залучення сучасних технологій в реабілітаційних процесах та створення сучасних універсальних реабілітаційних центрів», – зазначив пан Остапенко. 

Учасники круглого столу обговорили потребу швидкого зростання кількості кадрів для забезпечення якісної роботи реабілітаційних закладів; впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ); необхідність створення загальної карти реабілітаційних закладів в країні. 

«Реабілітація має надаватися з першого дня, коли людина потрапила до лікарні. Ще одне питання, над яким потрібно попрацювати в цьому році – це питанням доступності реабілітаційної послуги на рівні проживання та перебування людини. Щоб ця послуга не завершувалася, якщо вона далі потрібна людині, – зауважила уповноважена Президента України з питань безбарʼєрності Тетяна Ломакіна. – Комусь потрібен буде доступ до фізичної реабілітації за місцем проживання, комусь – послуги ерготерапевта, комусь – продовження психологічної підтримки. Все це має організовуватися на рівні громади саме міською владою».

Водночас Міністерство соціальної політики вже активно працює над впровадженням послуги соціального супроводу, зокрема для військовослужбовців. 

Такий супровід передбачається на різних етапах: робота соціальних працівників в центрах комплектації; соціальна адаптація та реабілітація людей в громаді; соціальний супровід осіб з інвалідністю на робочому місці; соціальна адаптація та реабілітація родини військового та військових, які після поранень повертаються додому. 

«Часто таким військовим потрібно заново відбудовувати свої стосунки. Ми вже розробили 7-денну коротку програму. Під наглядом психологів, в тому числі військових психологів, соціальних психологів та соціальних фахівців родина перебуває в затишному для себе санаторії чи відпочинковому клубі, де проходить курс соціальної реабілітації. Коли ми цей пілотний проєкт успішно завершимо, ми такі заходи поширимо на ту кількість людей, для яких це буде потрібно», – запевнила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

Завершуючи засідання «круглого столу», Сергій Гривко запропонував надсилати до Комітету пропозиції щодо діяльності реабілітаційних установ та вдосконалення системи реабілітації в Україні загалом.