Як взаємодіяти з людиною, яка користується кріслом колісним

Спілкуючись з іншими людьми, ми керуємось етичними нормами, а також розумінням доцільності комунікації. Під час взаємодії з людиною з інвалідністю важливо розуміти, що вона не завжди може потребувати сторонньої допомоги. Те, що через певний стан їй однозначно необхідна ваша допомога у «подоланні перешкод» – зовсім не так. 

Зазвичай у людей з інвалідністю вже може бути підготовлений та скерований план, де вона сама собі налаштовує темп, обирає шлях, враховуючи всі деталі. 

Міністерство охорони здоров’я раніше розповідало про те, як коректно запропонувати допомогу людині з порушенням зору на вулиці чи в укритті. Зараз говоритимемо про тих, хто користується кріслом колісним.

Пам’ятайте, що крісло колісне – є частиною особистого простору людини, тому чіпати чи пересувати його без дозволу не можна. Це стосується й милиць та інших допоміжних засобів.  

• Під час розмови з людиною, яка пересувається на кріслі колісному, спробуйте опуститись на рівень її очей, або трохи відійдіть назад. Однак не нахиляйтесь і не опирайтесь на крісло колісне чи на інший допоміжний засіб людини. Тоді вам буде комфортніше та простіше вести розмову. 
• Якщо людина потребує вашої допомоги, то спочатку спитайте її, куди вона хоче дістатися і поінформуйте, що ви довезете її у визначене місце. 
• Важливо уточнити у людини, чи потребує вона допомогу під час переміщення чи відкривання дверей, але пам’ятайте, що вона може виконувати ці функції й сама.
• Пам’ятайте, що між вами та людиною, яка користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи має бути простір. Тож залиште достатньо місця для людини та не намагайтесь відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку.
• Якщо людина з інвалідністю має поруч собаку-поводиря чи собаку-терапевта (часто вони мають жовту стрічку на нашийнику), пам’ятайте, що цей собака – на службі. Тобто її не можна торкатися, пестити, годувати, кликати чи відволікати, бо вона залучена в процес. 
• Важливо: на кріслі колісному люди не їздять, а ходять. Тому якщо ви пропонуєте людині прогулятись, то варто сказати так: «Ходімо погуляємо» або «Підеш зі мною гуляти?»
• Не варто проявляти співчуття до людини, торкаючись до її голови чи плеча, оскільки це сприйматиметься як опіка. 
• Коли ви знаходитесь на заході чи зустрічі, де робите спільні фото, то варто поставити поряд стілець і присісти на нього, або позувати стоячи. Або запитайте у людини, як їй буде комфортніше.

І найголовніше, під час взаємодії з людиною з інвалідністю фокусуйтесь на самій людині, а не на її стані. Нехай крісло колісне чи інші допоміжні засоби не будуть перепоною для вашого спілкування.

Текст підготовлений на основі матеріалів «Довідника безбар’єрності», розробленого в межах ініціативи «Без бар’єрів» першої леді України Олени Зеленської.