Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Як допомогти дитині визначати й висловлювати емоції?

Упродовж перших років життя дитина особливо активно вивчає світ навколо себе. Знайомство з емоціями й почуттями – теж частина цієї науки. І хоча нам, дорослим, часто здається, що малюк нічого не розуміє – це не так. Діти також переживають складні почуття: вони зляться, сумують, радіють, ніяковіють, бояться, можуть ревнувати й хвилюватися. Проте визначити весь спектр емоцій і відреагувати на них ще не вміють.

Визначати емоції й висловлювати їх діти вчаться, спостерігаючи за важливими для них дорослими: батьками, бабусями, дідусями, опікунами, та у взаємодії з ними. Задача дорослих – навчити тому, як керувати почуттями в конструктивний спосіб. Пам’ятайте, що крик, агресія й обра́зи – неконструктивні. Навіть коли дуже складно.

Ось кілька порад, які допоможуть вам і вашій дитині у розрізненні почуттів:

  • 1. Називайте почуття 

Називати словами те, що відчуває дитина – неабияка допомога від батьків. З часом малюк запам’ятає, які слова виражають ті чи інші емоції, зможе їх ідентифікувати та говорити про них. 

Наприклад: «Ти не можеш розстебнути ґудзик і дратуєшся», «Мама йде на роботу і тобі сумно прощатися», «Хлопчик забрав у тебе іграшку і ти розсердився».

Можна також обговорювати почуття й емоції героїв казок та мультфільмів, міркувати разом про те, що може відчувати хтось інший. Також добре працює моделювання життєвих ситуацій і вивчення емоцій у формі гри. Розмови про різні емоції дозволять нормалізувати їх, адже серед них немає «хороших» і «поганих» – всі вони мають право на життя.

  • 2. Розкажіть і постійно нагадуйте, як їх краще висловлювати

Тут у пригоді стане власний приклад – говоріть про свої емоції та показуйте, як даєте з ними раду. 

Наприклад: 

«Ти розірвав красиву книгу і я розізлилася. Я порахувала до десяти, заспокоїлася і зараз ми придумаємо, як все полагодити».

Коли дитина трошки подорослішає – запропонуйте розв’язувати різні ситуації разом, а потім обговоріть, чому певні рішення доречні або ні.

«Ти не можеш розстебнути ґудзик і дратуєшся. Що ти можеш зробити? Ти можеш або попросити про допомогу, або спробувати розстебнути ґудзик ще раз. Що ти хочеш зробити?»   

  • 3. Вчіться контролювати власні емоції: відмовтеся від криків та покарань

Бути батьками особливо у час війни – важко. Цьому не вчать у жодній із книжок. Та навіть коли втомлені, не піддавайтеся емоційному пориву покарати дитину – так ви тільки налякаєте її та похитнете довіру до вас. Присоромлення, покарання, і шльопання – це емоційне і фізичне насильство над дитиною. Батьки й досі використовують такі дисциплінарні методи для «виправлення поганої поведінки», але такі дії не допомагають справлятися з емоціями. Діти отримують сигнал, що висловлювати емоції погано і стримують їх, допоки все не виллється у черговий зрив і істерику.

Покажіть дитині, як вам вдається подолати роздратування, не кричіть, говоріть спокійно. Думайте про те, що вона так поводиться не «на зло» і не тому, що «погана» чи «невихована» – їй просто важко впоратися з емоціями. 

  • 4. Частіше обнімайте дитину 

Тілесний контакт із мамою або татом допомагає дитині відновити психологічний зв’язок: «Мама/тато тут, я в безпеці». Тож, якщо ви бачите, що  дитина засмучена або пригнічена, найкраще, що ви можете для неї зробити, – це підтримати її. Спробуйте зрозуміти, що призвело до істерики й тоді з часом ви зможете попереджати такі емоційні сплески.

  • 5. Хваліть дитину  

«Перехвалити» чи «зіпсувати похвалою» дитину неможливо. Навпаки – діти, яких часто хвалять виростають впевненими у собі. Тому щоразу, як дитина говорить про свої почуття, хваліть її за це. Так малюк зрозуміє, що вчинив правильно, назвавши свої емоції та поділившись із вами, а з часом зрозуміє, що висловлювати свої почуття й обговорювати їх з іншими людьми – це нормально.  

Вміння керувати емоціями з дитячих років дозволить краще долати виклики в дорослому житті, легше комунікувати з іншими, проявляти емпатію, розуміти себе і дбати про своє психічне здоров’я. Допоможіть в цьому дитині – вона буде вам вдячна.

Публікація підготовлена у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?», ініційованої Оленою Зеленською.