Ігроманія: як допомогти близькій людині, яка має проблеми з азартними іграми

Ігрова залежність формується непомітно впродовж певного періоду і може супроводжуватись витрачанням більшого часу та грошей на гру, збільшенням частоти гри, кількості ставок тощо. Коли гравець помічає певні проблеми з грою, він намагається приховати це від оточення і вирішити їх самостійно.

Для членів родини проблема ігрової залежності стає помітною зазвичай лише тоді, коли гравець вже не може самостійно розвʼязати супутні проблеми (борги, проблеми на роботі). При цьому лудоманія (залежність від азартних ігор) може бути дуже серйозною проблемою не лише для самого гравця, але й і для його родичів. 

Тож, як діяти, щоб допомогти собі та близькій людині, яка грає?

• 
  Бути терплячими та підтримувати. Залежність від азартних ігор може бути дуже важкою для людини та її близьких, тому дуже важливо виявляти взаємну підтримку.
• Знайти допомогу. Існують спеціалізовані центри, які можуть допомогти людям, які страждають на залежність від азартних ігор. Попросіть вашого близького звернутися по допомогу до таких організацій.
• Обмежити доступ до грошей. Якщо ви помітили, що ваш близький витрачає занадто багато грошей на азартні ігри, спробуйте обмежити доступ до грошей, щоб він не міг грати.
• Спілкуватися зі спеціалістами. Деякі фахівці можуть запропонувати корисні поради та рекомендації, які допоможуть подолати залежність.
• Не звинувачувати та не засуджувати. Важливо пам’ятати, що залежність – це хвороба, а не вибір. Постарайтеся не звинувачувати і не засуджувати, щоб людина не почувалася ще більш уразливою.
• Намагатися зберігати здорові стосунки. Залежність може серйозно впливати на відносини у родині. Намагайтеся зберігати здорові стосунки та уникати конфліктів, щоб допомогти своєму близькому подолати залежність. Потрібно також пам’ятати, що ви не можете розв'язати проблему залежності вашого близького самі. Він сам повинен ухвалити рішення про те, щоб змінити своє життя, і знайти відповідну допомогу. Ви можете бути підтримкою та допомогою у цьому процесі.

Якщо ви помітили, що останнім часом життя вашої близької людини змінилося та повністю зосереджене навколо гри, або ця пристрасть викликає у неї та у родини безліч проблем, придивіться уважно, можливо ваша близька людина страждає на залежність від азартних ігор?

Якщо це дійсно так, і ви помітили прояви проблемного чи патологічного гемблінгу: 

1. Зверніться по консультацію до психолога або лікаря, щоб з’ясувати, чи дійсно поведінка близької людини відповідає критеріям того, що людина має залежність, та отримати інформацію стосовно необхідного лікування.

2. Не треба впадати у відчай та використовувати ультиматуми, зачиняти вдома. Це не призведе до покращення, а тільки може викликати агресію у гравця.

3. Не потрібно нескінченно вмовляти не грати чи припинити з цією шкідливою звичкою. На даному етапі ігроман скоріш за все не має змоги зробити це самостійно. 

4. Все, що ви зараз можете зробити для допомоги близькій людині, це спробувати схилити її відвідати кваліфікованого спеціаліста. Потрібно спокійно пояснювати людині, що допомога необхідна, і ви готові її в цьому підтримати. 

Приклади найбільш розповсюджених запитань на цьому етапі

Як розпочати діалог з людиною, що має ризик проблемного гемблінгу?

Сказати, що ви знаєте про проблему, будете поруч і готові допомогти. Формат діалогу без засудження та нав’язування. Важливо, щоби рішення про допомогу було прийняте самою людиною. У спілкуванні потрібна щирість та відкритість без осуду та критики.

Як переконати ігромана, що потрібно лікуватись?

Ніяк. Можливе інформування у ненав’язливій формі за умови зацікавленості самої особи. Якщо людина не хоче, то мало що можна зробити. Доводиться чекати, і це найважче.

Якщо людина відмовляється від лікування, як діяти?

Членам сім’ї чи близьким, які живуть із залежним, треба звернутись до психолога, психотерапевта чи лікаря-психіатра, які допоможуть знайти спосіб отримати кваліфіковану допомогу. 

Оскільки найчастіше у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я, тому і вирішення також має включати сім’ю. Але це ідеальний варіант. Перший крок до одужання має зробити сам ігроман, сказавши вголос: «Так, я залежний». Втім, шлях до незалежності ви маєте пройти разом. Родині потрібно вибудувати із залежною людиною більш здорові стосунки, які опосередковано зможуть підтримувати мотивацію до лікування та до «здорового» способу життя в цілому.

У разі патологічного гемблінгу може бути необхідним фармакологічне лікування, або навіть лікарня чи реабілітаційний центр. У спеціалізованих закладах використовують комплексний індивідуальний підхід до лікування залежності з поєднанням індивідуальної, групової психотерапевтичної роботи, а також психологічної допомоги рідним.

Бувають випадки, коли з першої спроби у лікуванні не вдається отримати стійкий результат. Не засмучуйтесь, намагайтесь підтримати ігромана в пошуку способу лікування, який допоможе саме йому. Цей складний шлях до вас проходило багато людей і багато з них змогли впоратися! Тож не переставайте вірити, що і ваша близька людина обов’язково одужає та зможе жити здорове і щасливе життя!

Джерело – Звіт за результатами першого в Україні національного дослідження у сфері ігрової залежності.