Грибок нігтів: актуальність хвороби під час війни

Протягом останніх років спостерігається зростання грибкових захворювань у світі.

Через військові дії, які тривають в Україні, у багатьох змінилися умови та спосіб життя, харчування, можливості дотримання правил особистої гігієни, психоемоційний стан тощо.

Вимушене перебування у бомбосховищах, підвалах, місцях масового скупчення негативно впливає на здоров'я та сприяє розвитку мікозів стоп та ураженням грибком нігтьових пластинок (оніхомікозу).

Як проявляється оніхомікоз та чи відрізняється від інших грибкових інфекцій

Грибкові інфекції або мікози достатньо розповсюджені, викликані різними видами грибів. Побутує думка, що оніхомікози – це несерйозне захворювання,  і навіть у мирний час люди не поспішали звертатися з цією проблемою до лікаря, а під час війни тим паче.

Основні симптоми грибкової інфекції:

• зміна форми нігтьової пластинки,
• зміна кольору нігтя та прозорості (здоровий ніготь має блідо-рожевий колір, а хворий – спочатку може мати білі, жовті або чорні плями, а потім повністю змінити колір);
• ламкість, витончення або потовщення нігтя, його стає важко стригти;
• повне руйнування або розшарування нігтьової пластини (при тривалому та тяжкому перебігу хвороби);
• свербіж і лущення шкіри навколо нігтів та ін.

При оніхомікозі цілком можливе також і ураження нігтів на руках.

Проблеми із нігтями не завжди є наслідком грибкової інфекції

Причини нездорового вигляду нігтів можуть бути різні:

• прийом медпрепаратів (впливає на колір нігтя);
• наявність захворювань (цукровий діабет, псоріаз, червоний плескатий лишай та ін.);
• неправильний догляд тощо.

Грибок нігтів досить легко розповсюджується, тому заразитися ним можна, як вдома (наприклад, від близької людини, яка хворіє), так і у місцях загального користування.

Для зараження оніхомікозом необхідні певні умови:

• наявність мікротравм та пошкоджень нігтьових пластинок;
• користування спільним взуттям;
• тривале носіння тісного взуття (сприяє травмуванню нігтів);
• відвідування місць загального користування (наприклад, душові, лазня, басейни, спортзали);
• постійне перебування в одному приміщенні із хворою на грибок людиною.

Групи ризику:

1. люди похилого віку та зі слабким імунітетом;
2. люди, які мають одне або одразу кілька хронічних захворювань (цукровий діабет та псоріаз);
3. люди із хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок. У цих пацієнтів порушено кровопостачання та живлення нігтьових пластинок;
4. генетична схильність до зараження тими чи іншими видами грибів;
5. люди, професії яких передбачають тривале перебування у взутті (медики, спортсмени, військові та ін.)

В чому полягає діагностика оніхомікозу

Важливо, щоб діагноз встановлював лікар-дерматолог, адже ураження нігтів при різних захворюваннях часто схожі. Саме тому для підтвердження захворювання лікар проведе відповідне мікроскопічне дослідження ураженого нігтя, і буде визначено конкретний вид патогенного грибка.

Для цього беруть не лише обрізок нігтьової пластини, а і зішкріб із нігтьового ложа, з-під пластинки та ретельно вивчають взятий матеріал. В складних випадках можуть проводити й інші методи – біопсію нігтя тощо.

Якщо ви захворіли на «грибок», то:

• не  ігноруйте хворобу;
• налаштуйтеся, що лікування може бути тривалим (від 1 до кількох місяців). Візуальне покращення не значить, що ви вже вилікувалися, це бажано підтвержувати лабораторно;
• не займайтеся самолікуванням (не призначайте самі собі протигрибкові засоби, не всі вони однаково ефективні);
• за першої можливості зверніться до лікаря.

До чого може призвести ігнорування хвороби

Постійне вогнище грибкової інфекції в організмі викликає чутливість організму до:

• появи алергічних захворювань;
• ускладнення перебігу багатьох наявних хвороб;
• бактеріальної інфекції;
• руйнування чи деформування нігтьової пластинки (це призводить до больових відчуттів при носінні тісного важкого взуття та при подоланні великих відстаней пішки).

Як відбувається лікування

У лікуванні головне – видалити із організму збудника (грибок), який спровокував інфекцію.

Протигрибкові препарати можуть застосовуватися:

• місцево (розчини, мазі, лаки, пластирі, які наносять безпосередньо на уражений ніготь).

Переваги: забезпечується достатня концентрація препарату у вогнищі ураження, що не досягається при внутрішньому застосуванні препаратів; препарат діє лише на місці ураження і не проникає в системний кровоток (таке лікування більш безпечне).

Недоліки: через товсту нігтьову пластинку проникають далеко не всі препарати. Щоби досягти бажаної концентрації доводиться додатково застосовувати допоміжні речовини (кератолітики) для розм'якшення нігтьової пластини, чистки нігтьового ложа.

• перорально (прийом протигрибкових лікарських засобів).

При ураженні грибком одразу багатьох нігтів, при значних їх змінах рекомендується проводити системну терапію: поєднання місцевого лікування із прийомом протигрибкових препаратів. Це скорочує термін лікування, зменшення дози і знижує вірогідність розвитку небажаних побічних ефектів.

При комплексній терапії препарат потрапляє до нігтьової пластинки через кров, накопичується не лише в нігтьовій пластині, а і у глибоких шарах, може залишатися там тривалий час, навіть, після завершення лікування.

Однак не слід забувати про потенційну токсичність протигрибкових препаратів.

Протигрибкові препарати протипоказано приймати:

1. пацієнтам із хронічними захворюваннями печінки та медикаментозною алергією;
2. вагітним і матерям, які годують.

При вираженій деформації нігтя може проводитися хірургічне видалення нігтьової пластинки. Лікування може тривати кілька місяців та залежить від багатьох факторів: віку пацієнта, локалізації ураження на нігтях стоп або кистей (бо нігті стоп відростають повільніше), наявність супутніх хронічних захворювань тощо.

Не забувайте! Під час лікування від оніхомікозу необхідно постійно проводити обробку взуття, дезінфекцію ножиць, використовувати одноразові пилки для нігтів та ін. Недотримання цих правил, навіть, при повному курсі лікування, може призвести до рецидивів.

Після завершення лікування продовжуйте дотримуватися гігієнічних заходів та виконувати поради лікаря.

Правила, які не дозволять стати жертвою грибка нігтів:

• намагатися, щоб харчування було максимально здоровим;
• дотримуватися особистої гігієни (ретельно мийте руки перед їжею, після кожного відвідування туалету, громадських міст тощо);
• не користуватися спільними рушниками, манікюрними інструментами;
• використовувати лише особисте взуття;
• не ходити босоніж у спільних душах, басейнах, а використовувати для цього гумове взуття, яке періодично необхідно обробляти тощо;
• боротися з надмірною пітливістю стоп та дотримуватися їх гігієни;
• ретельно обробляти ванну або душову кабіну, особливо, якщо ваша близька людина вже має це захворювання.

Важливими профілактичними заходами оніхомікозів є належне гігієнічне утримання місць загального користування, їх регулярне прибирання та дезінфекція.

Як вберегтися від «грибка» тим, хто немає можливості дотримуватися належної гігієни

Перебування влітку тривалий час у незручному закритому взутті в умовах підвищеної температури, відсутності доступу до повітря і підвищеної вологості може сприяти розвитку оніхомікозів. Тож за можливості шкіра стоп іноді повинна «дихати». Для цього:

1. намагайтеся зняти взуття і деякий час побути без нього;
2. провітріть та просушіть взуття та шкарпетки на сонці;
3. намагайтеся дотримуватися гігієни стоп, навіть, якщо не маєте доступу до централізованого водопостачання (наприклад, використовуйте вологі серветки, воду річок та озер, щоб змити залишки поту та бруду).
4. не соромтеся звернутися за меддопомогою при перших ознаках захворювання.