Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Дитина нічого не хоче: як реагувати батькам

Батьки часто скаржаться на те, що їхні діти, особливо підлітки, нічого не хочуть, нічим не цікавляться і ні до чого не проявляють інтерес. Причин такої поведінки може бути багато: від підліткового бунту, абсолютно природного для цього віку, до того, що дитина важко переживає стрес, спричинений війною, або навіть страждає від депресії.

Які можуть бути причини підліткового «не хочу»

 

1. Підлітковий бунт

Підлітки переживають непростий етап життя, коли водночас відбувається статеве дозрівання, пошук себе і свого товариства (референтної групи), та усвідомлення того, що у світі речі влаштовані досить «тупо», тобто суперечливо і несправедливо. На це накладається можлива криза середнього віку в батьків і спільне невміння спілкуватися в позитивному ключі.

Часто це цілком нормально, коли підліток відсторонюється від батьків та обирає онлайн чи живе спілкування з однолітками, а «залипання» в телефоні може бути частиною підліткової культури або альтернативою друзям, яких поки немає.

 

2. Хибний тон спілкування в родині

Уявіть: вас всі дратують, тіло якесь чуже, хочеться бути як інші і водночас хочеться знайти себе – це потребує часу на роздуми на самоті. Тут хтось приходить і каже: «Ти нічого не робиш, нічим не цікавишся, ой леле! От син моєї подруги онлайн в шахи хоча б грає…»   Що чує дитина: «Ти поганий, гірший за інших і будеш ще гіршим». Приємно? Ефективно? Ні.

 

3. Стрес

Однією з причин підліткового «не хочу» може бути стрес. Важко залишатися вмотивованим, коли ви перебуваєте в стресі. Навіть якщо візуально ваша дитина не демонструє явних ознак стресу, внутрішньо вона все одно може його відчувати і помітно втрачати інтерес до занять, які раніше були приємними.

 

4. Перевантаженість протягом навчального року

Погляньте на ситуацію очима дитини: навчальний рік – це як робота. Комусь цікава, комусь не дуже, більше чи менше насичена позашкільними заняттями. Чим є канікули для дитини в її розумінні? Відпусткою. Можливістю нічого не робити, нікуди не збиратися, не слідувати вказівкам дорослих. Хіба вам подобається, коли у відпустці замість відпочинку у вас косметичний ремонт у квартирі чи візити до лікарів? До того ж не вами сплановані. Для підлітка позашкільне читання чи задачник з математики на літніх канікулах можуть бути аналогом ремонту у квартирі, бо так захотів хтось із родичів чи вчителів. 

 

Як мотивувати дитину

Підтримка і розуміння — запорука ментального здоров’я підлітка. Не потрібно постійно «пиляти» дитину за погані оцінки чи поведінку. Краще похвалити за досягнення та запропонувати допомогу там, де дитині щось не вдається. 

Позбудьтеся всіх «треба» і «повинен». Це тиск, який викликає в підлітка лише супротив і питання: «Кому треба? Мені? Ні, ви помиляєтесь». Тому важливо не тиснути і контролювати, а терпляче пояснювати, наводити приклади, за потреби допомагати. 

Для мотивації дуже важливе середовище. Добре, якщо у батьків є захоплення, до яких можна залучити дітей. Можна допомогти дитині знайти секції, гуртки або клуби за інтересами, дитячі табори, але не нав’язувати своє бачення, а знаходити те, що дійсно подобається дитині. 

За лінню може ховатися звичайна втома. Якщо в дитини достатньо активностей протягом навчального року, не дошкуляйте їй на канікулах і не намагайтеся нав’язати чергове заняття. Можливо, варто запитати в підлітка, чи хоче він продовжувати вивчати французьку або опановувати бальні танці, чи дитина робить це тільки заради батьків.

 

Коли слід шукати професійної допомоги

Підлітки зазвичай тримають всі свої почуття у собі, що може призвести до розвитку депресивних станів. 

Якщо дитина раніше була активною та веселою, а раптом втратила інтерес до друзів і занять, які їй зазвичай подобаються, стала апатичною або, навпаки, дратівливою, розсіяною, забудькуватою, замикається в собі, має проблеми зі сном, нічні кошмари, відмовляється від їжі — це привід задуматися про візит до психолога. Лише кваліфікований спеціаліст може визначити, що саме відбувається з вашою дитиною та поставити правильний діагноз.

Якщо дитина говорить про втечу або намагається втекти з дому, вживає психоактивні речовини, завдає собі шкоди або має суїцидальні думки та поведінку, зверніться по допомогу якнайшвидше. Про це, до речі, йшлося в подкасті про психічне здоровʼя «Простими словами» з дитячим і підлітковим психіатром Денисом Угриним. 

Більше порад про те, як можна підтримати психічне здоров’я дитини під час війни, а також контакти спеціалістів можна знайти в брошурі ЮНІСЕФ «Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам».

 

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.