Діалог з громадами: у Кропивницькому обговорили реалізацію урядових ініціатив у сфері охорони здоров’я
Під час робочої поїздки до Кропивницького міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко взяв участь у зустрічі з представниками територіальних громад Кіровоградської області. Дискусія відбулася в межах нового формату Конгресу регіональних рад при Президентові України — «Діалог з громадами» та була присвячена реалізації урядових ініціатив у сфері охорони здоров’я на місцях. До обговорення також долучилися представники інших регіонів в онлайн-форматі.
“Система охорони здоров’я ефективна тоді, коли всі її ланки працюють злагоджено. Наше завдання — щоб рішення, які ухвалюються на рівні держави, реально працювали для людей у кожній громаді. Ми з командою багато їздимо регіонами і бачимо: десь уже є результат, а десь потрібно посилювати роботу. Міністерство відкрите до діалогу з громадами та медзакладами, готове чути проблеми і допомагати у їх вирішенні, щоб пацієнт отримував гарантовану державою безоплатну медичну допомогу.”
Міністр нагадав, що за останні роки впроваджено низку важливих змін: електронну чергу на безоплатне ендопротезування, програму безоплатного планового стентування, розширення доступу до безоплатної стоматологічної допомоги для окремих категорій, програму Скринінг здоров’я 40+, підвищення капітаційних ставок та тарифів в межах програми медичних гарантій, що створює фінансові можливості для зростання заробітних плат медиків, а також масштабне оновлення обладнання та ініціативи для залучення молодих фахівців.
Під час зустрічі учасники обговорили реалізацію національної програми Скринінг здоров’я 40+, спрямованої на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та порушень психічного здоров’я. Наразі пройти обстеження можна у понад 1700 місцях надання медичних послуг по всій країні, з них 34 — у Кіровоградській області. Водночас загалом скринінг уже пройшли понад 6700 українців, тоді як у регіоні — лише 46. Лише 17 із 49 територіальних громад мають щонайменше одне місце надання цієї послуги.
“Скринінг має працювати як реальний інструмент раннього виявлення ризиків. Якщо громада не забезпечує людям доступ до такої послуги, то втрачається сенс самої профілактики. Тому важливо посилювати інформування мешканців і розширювати мережу закладів, щоб можливість пройти обстеження була доступною для всіх.”
Йшлося і про підвищення доступності лікарських засобів. Зокрема, про розвиток сервісу «Укрпошта.Аптека», який забезпечує доставку лікарських засобів у віддалені населені пункти. Водночас у 2025 році в області через цей сервіс було здійснено лише 258 замовлень у сільській місцевості, тоді як по країні — майже 42 тисячі, що свідчить про потребу посилення інформування мешканців Кіровоградщини.
Окремим блоком розглянули питання забезпечення пацієнтів лікарськими засобами під час стаціонарного лікування. Міністр підкреслив, що тарифи Програми медичних гарантій покривають ці витрати, і пацієнти не повинні купувати ліки власним коштом. МОЗ та НСЗУ здійснюють моніторинг витрат лікарень на ліки і порівнюють їх із середніми показниками по країні. У Кіровоградській області 4 із 6 надкластерних лікарень мають витрати на лікарські засоби, що перевищують медіанний показник по країні, аналогічна ситуація у 3 із 5 кластерних лікарень. Приміром, Обласний клінічний онкологічний центр в середньому забезпечує пацієнта ліками на суму понад 2700 грн за одну госпіталізацію, а Центральна міська лікарня м. Олександрії — близько 2000 грн. Водночас у загальних лікарнях лише 2 із 16 мають показники вище медіани, що потребує додаткової уваги з боку керівництва медзакладів.
Під час зустрічі також обговорили розвиток безоплатної стоматологічної допомоги, яка нині доступна для військовослужбовців, ветеранів, військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, розвідувальному органі Міноборони, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України, людей, які пережили полон, людей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також — людей, віднесених до категорії 1 постраждалих, зокрема, на променеву хворобу. Наразі такі послуги надають 485 медичних закладів по країні, зокрема 17 — у 12 громадах Кіровоградської області. Загалом торік ними скористалися понад 108 тисяч пацієнтів.
Важливим напрямом є фінансова захищеність медиків. У 2026 році підвищено капітаційну ставку для екстреної медичної допомоги, що створює умови для зростання заробітних плат. Кіровоградський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф демонструє одну з найкращих динамік у країні: у січні 2026 року середня зарплата лікаря склала 44,5 тис. грн, парамедика — 38,5 тис. грн, фельдшера/медичної сестри — понад 30 тис. грн, екстреного медичного техніка/водія — 27,5 тис. грн.
Також зросла капітаційна ставка для первинної медичної допомоги. При цьому середня зарплата лікаря первинки в області у січні 2026 року складає близько 25 тис. грн, попри закладений у розрахунки середній показник 35 тис. грн. Водночас ресурс для зростання є: у 2026 році з 30 закладами первинної допомоги області укладено договори на суму понад 670 млн грн.
“Ми підвищуємо фінансові можливості системи, щоб це давало результат і для медиків. Якщо фінансування зростає, громади і керівники закладів мають бачити в цьому ресурс для реального підвищення заробітних плат, утримання команд і посилення спроможності закладів. Це питання управлінської відповідальності на місцях.”
Актуальним для області залишається кадрове питання. Наразі на Єдиному вебпорталі вакантних посад у закладах охорони здоров’я області відкрито 294 вакансії, з них 240 — для лікарів, у сільській місцевості — 100 вакансій, із яких 39 — лікарські. Міністр наголосив на необхідності активнішої роботи громад із залучення молодих фахівців. Торік лише один лікар скористався державною програмою одноразової виплати у 200 тис. грн, тоді як у 2026 році поставлено завдання залучити щонайменше 15 молодих лікарів. Також триває реалізація програми забезпечення медиків службовим житлом, однак наразі в області нею скористалася лише одна особа.
Ще один напрям — розвиток реабілітації та системи охорони ментального здоров’я. В області амбулаторна реабілітація доступна у 75% загальних лікарень, стаціонарна — у всіх кластерних та багатопрофільних надкластерних лікарнях. Центри ментального здоров’я функціонують у 4 із 5 кластерних медзакладів.
МОЗ України системно працює над оновленням матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. У 2020–2025 роках медзаклади Кіровоградської області отримали понад 1850 одиниць обладнання на суму близько 544 млн грн. Йдеться, зокрема, про 9 комп’ютерних томографів, 2 МРТ, ангіографічну систему та лінійний прискорювач, 7 рентгенівських апаратів, 61 автомобіль екстреної медичної допомоги, 5 кисневих станцій, а також понад 1,2 тис. одиниць лабораторного, діагностичного та реабілітаційного обладнання
Робота в цьому напрямі триває. У 2026 році за підтримки Світового банку заплановано постачання комп’ютерних томографів для трьох закладів області та магнітно-резонансного томографа для онкодиспансеру.
Завдання громад і керівників медзакладів — забезпечити вчасний запуск обладнання в роботу, аби пацієнти могли проходити необхідні обстеження безоплатно. У ході відрядження міністр Віктор Ляшко відвідав Лікарню швидкої медичної допомоги Кропивницької міської ради. В 2025 році лікарня отримала апарат МРТ, закуплений централізовано за державний кошт. Обладнання вже введено в експлуатацію. У 2026 році до закладу планується постачання апарату КТ, закупленого за кошти спільного проєкту МОЗ та Світового Банку.
Крім того, у регіоні реалізуються публічні інвестиційні проєкти. У 2026 році передбачено фінансування трьох проєктів на загальну суму 136,3 млн грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію операційного блоку Кіровоградської обласної лікарні, створення Центру ментального здоров’я на базі Новоукраїнської міської лікарні, а також капітальний ремонт блоку анестезіології з ліжками інтенсивної терапії у Гайворонській центральній міській лікарні.