Чому медиків не зобов'язали вакцинуватись та хто отримає бустерну дозу. Пояснює Віктор Ляшко

15 жовтня в Україні вперше з часів весняного локдауну з’явилась "червона" зона – нею стала Херсонщина. Згодом до неї почали додавались нові та нові області. З 26 жовтня таких стало вже 9.

Усі сервіси на їхній території – від кав’ярень до шкіл – за постановою Кабміну, мали перейти в режим роботи "100% вакцинації". Тобто вакцинованими повинні бути як працівники, так і відвідувачі. 

У деяких містах, як от у Дніпрі, чи не вперше з початку вакцинальної кампанії люди вишикувались у чергу за щепленням.

З 21 жовтня свій сервіс жорстко обмежила Укрзалізниця. Користуватись поїздами міжобласного сполучення відтепер можуть лише вакциновані громадяни або ж ті, що мають негативний ПЛР/експрес-тест на ковід.

На запитання – як, чому і хіба так можна – частково відповідають цифри.

• На графіку щоденної кількості хворих стовпчики за 22 і 23 жовтня піднялись найвище за весь час пандемії в Україні – до 23 тисяч. За прогнозами Київської школи економіки, це число може вирости ще більше, до 30 тисяч.
• 21 жовтня в країні померло 614 людей з підтвердженим ковідом – це також найбільше за весь час пандемії. За прогнозами голови РНБО Олексія Данілова, ця цифра може зрости до тисячі смертей за добу.
• Станом на 25 жовтня в Україні всього дві області, де кисневі ліжка заповнені менш ніж на половину. У 7 областях заповненість перевищує 75%.

Утім деякі запитання, як от чому медиків не зобов’язали робити щеплення, хто в Україні отримає бустерну дозу, та як жити в червоних зонах людям, які не можуть вакцинуватись, залишалися без відповіді. 

УП поставила їх головному відповідальному за життя та здоров’я українців у часи ковіду – міністру охорони здоров’я, колишньому санлікарю Віктору Ляшку. 

В інтерв’ю він також оцінює комунікаційну кампанію МОЗ по вакцинації, пояснює, що не так з лікарями, які ставлять під сумнів дієвість щеплення, та запевняє, що третій за його головування в міністерстві конкурс на голову НСЗУ, таки буде успішним.

"Люди розказують, що втрата смаку – це не ковід, а діоксид азоту, який розпиляють ті, що літають зверху" 

– На днях в Україні були зафіксовані найвищі рекорди за добовою кількістю хворих – 23 і майже 24 тисячі. Україна стабільно тримається в десятці країн, які лідирують за кількістю добових хворих, і, на жаль, за добовою смертністю.

Якщо говорити коротко і максимально фактично, чому так? Де українська система охорони здоров’я не допрацьовує?

– Є одна річ, яку треба взяти до уваги: кількість хворих, нових зафіксованих випадків коронавірусної хвороби, це показник. Інколи він критичний для системи охорони здоров’я, інколи статистичний. 

Спочатку, під час першої та другої хвилі, кількість випадків ковіду була для нас критично важливою, бо ми розуміли: чим більша кількість хворих, тим більша кількість людей потрапить до лікарні. Іншої моделі не могло бути.

Коли з’явилися щеплення, кількість нових випадків уже не є таким критичним показником. Якщо ми кажемо, наприклад, що виявили 100 випадків, і серед них 20 чи 30 вакцинованих, то з інших, невакцинованих, 30% потрапляє до лікарні. З вакцинованих – не більше 5%.

Тобто в цю просту таку математичну модель додалися інші фактори. 

Типовим прикладом цього є Велика Британія. Коли в них у першій хвилі було 40 тисяч хворих, у них був жорсткий локдаун. Зараз при 40 тисяч випадках у них взагалі немає локдауну.

Повну версію інтерв'ю читайте на сайті Української Правди