Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Чи вплине на здоров'я українців відмові від переходу на літній час?

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про обчислення часу в Україні». Відповідно до нього від 2025 року Україна більше не переходитиме з зимового часу на літній, а на території України буде закріплений єдиний київський час – UTC+2. 

Чи має зміна часу двічі на рік вплив на здоровʼя людини й, якщо так, який саме – розберімося.



1.Вплив на циркадні ритми

Усі ми маємо циркадні ритми – циклічні коливання інтенсивності біологічних процесів, повʼязані зі зміною дня й ночі. На думку вчених, зміна часу двічі на рік порушує сталі циркадні ритми, іншими словами впливає на наш внутрішній «біологічний годинник». Це підвищує ризики розвитку проблем зі сном, серцево-судинних захворювань, погіршення настрою і психічного стану,  зниження пам’яті та уваги тощо.


2. Порушення сну

Перехід на літній час може знижувати ефективність сну і збільшувати час засинання – око сприймає більше світла, отже організм виділяє менше гормону мелатоніну (що регулює цикли сну і неспання). Порушення сну, спричинені зміною часу, можуть тривати кілька днів, і це має особливо негативний вплив на людей, які вже мають розлади сну. 


3. Погіршення самопочуття

Опитування Американської академії медицини сну (AASM) показали, що близько 63 % американців воліли б відмовитися від літнього часу, а 55 % – відчувають втому після переходу. Дослідники кажуть, що ця зміна має довгострокові негативні наслідки для нашого тіла та розуму.  Водночас стабільний режим дня сприяє кращому самопочуттю та зниженню рівня стресу.


4. Підвищення навантаження на серцево-судинну систему

Дослідження, які проводилися в Фінляндії, засвідчили, що порушення циркадного ритму під час переходу пов’язані з підвищеним ризиком ішемічного інсульту. Кількість госпіталізацій людей із цим діагнозом зростає впродовж перших двох днів після переведення годинника. Цей факт підтверджує також дослідження, опубліковане у The New England Journal of Medicine, за результатами якого виявилося збільшення кількості серцевих нападів у перший тиждень після переходу на літній час. 

За результатами метааналізу саме перехід на літній час, хоч і незначною мірою, але помітно збільшує ризик гострого інфаркту міокарда.


5. Зростання ризику депресії

Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що недостатній сон і порушення циркадних ритмів можуть призводити до когнітивних порушень і підвищувати ризик розвитку депресії. Дані дослідження показують, що після переходу на літній/зимовий час багато людей відчувають підвищену тривожність і депресію. Це особливо актуально для людей, які вже мають схильність до психічних розладів.


6. Зниження уваги

Також є дані, що переведення стрілок уперед навесні різко збільшує ризик смертельних дорожньо-транспортних пригод — у США впродовж тижня після переходу цей ризик зростає на 6 %. Це частково пояснюється нестачею сну та порушенням циркадних ритмів.


7. Падіння продуктивності й зростання кількості випадків виробничого травматизму

Дослідження, опубліковане в Journal of Applied Psychology, вказує на те, що зміни в режимі дня, повʼязані з переходом на літній час, можуть знижувати продуктивність праці через втому та порушення ритму роботи. Перехід на літній час сприяє сонливості на робочому місці та збільшує травматизм на виробництві. Зміни в режимі дня можуть негативно впливати також на якість навчання. 

Тож перейти на «зимовий час» 27 жовтня та лишитися на ньому назавжди — це хороша ідея  з огляду на наше з вами здоров’я. 

Важливо також зауважити, що на початку 2019 року Європарламент підтримав пропозицію відмовитися від загальноєвропейської практики переведення стрілок годинника. Проте дійти згоди й прийняти спільне законодавство, яке врегулювало б припинення цієї практики, досі так і не вдалося, тому весь Євросоюз і надалі переводить годинники.