Чи надає сімейний лікар послуги з охорони психічного здоровʼя?

Через війну, розв’язану росією, 40-50 % населення України матиме потенційно травмівний досвід і потребуватиме психологічної підтримки різного ступеню інтенсивності – дані результатів аудиту потреб населення у послугах сфери психічного здоров’я, проведеного у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоровʼя¹. Мова, зокрема, про 1,8 млн осіб – серед військових та ветеранів, 7 млн – людей старшого віку та близько 4 млн – дітей і підлітків.

Ці цифри ілюструють високу потребу у послугах у сфері психічного здоровʼя. Натомість станом на середину травня 2022 року у закладах охорони здоров’я України практикували 742 психологи. 

Якщо врахувати, що в середньому психолог потенційно може надавати 2-5 консультацій за день, та 10-35 – на тиждень, в Україні спостерігався певний дефіцит професійних кадрів, які б могли допомагати пацієнтам долати психічні розлади, викликані війною. А тому була ініційована та провадиться масштабна робота з підготовки та перепідготовки спеціалістів для роботи з пацієнтами, які потребують психологічної допомоги. 

Одне із системних рішень, яке було прийняте у межах ініційованої Оленою Зеленською Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?», – залучення лікарів первинної ланки меддопомоги (далі – ПМД) до надання послуг з охорони психічного здоровʼя. Так, згідно з планами, за програмою mhGAP² до кінця 2025 року буде навчено понад 50 тисяч медичних робітників «первинки».  

Крім того, наприкінці минулого року Міністерство охорони здоровʼя України та Національна служба здоровʼя України (далі – НСЗУ) запровадили новий пакет у межах програми медичних гарантій – «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» у межах програми медичних гарантій. Наразі майже 300 медзакладів по всій Україні мають підписаний договір на надання медпослуг за цим пакетом.

Разом із тим майже 10 000³ лікарів «первинки» пройшли навчання (в онлайн та/або офлайн форматі) з ведення поширених психічних розладів з використанням керівництва mhGAP.

Тож нині українці можуть безоплатно отримати базову психологічну допомогу у закладах первинного рівня. За згодою пацієнта, лікар проведе скринінг та, у разі потреби, надасть пацієнту базову психологічну допомогу та складе план ведення і лікування пацієнта в межах своєї компетенції, а у разі потреби – направить до профільного спеціаліста.

Також можна звернутися безпосередньо у один із 286⁴ медзакладів «первинки», який за договором із НСЗУ надає меддопомогу за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги». Тут ви матимете змогу записатися до лікаря, який пройшов навчальний курс із ведення та лікування пацієнтів із розладами психічного здоровʼя, а значить, має додаткові навички із роботою зі скаргами на психічне здоров’я.

Знайти медзаклад, який за договором із НСЗУ надає меддопомогу за цим пакетом, та записатись на консультацію можна одним із способів:

• зателефонувати в контакт-центр НСЗУ за номером 16-77, 
• скористатися дашбордом на сайті НСЗУ – у полі «Група послуг» обрати пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги» (п. 51). 

Обравши медзаклад, зателефонуйте до його реєстратури чи контакт-центру та запишіться на прийом. Важливо: звернутися можна як самостійно, без направлення, так і з направленням від лікуючого лікаря за встановленого діагнозу «Психічні розлади».

За згоди пацієнта лікар проведе клінічну оцінку фізичного стану здоров’я і психічного статусу та результатами скринінгу, за потреби, запропонує: 

• направлення на лабораторні та інструментальні дослідження, щоб діагностувати або виключити психічних або неврологічних розладів (далі – ПНР), пов’язаних із фізичним здоров’ям;
• направлення до психіатра для діагностики, встановлення діагнозу та для надання рекомендацій із лікування (за згодою пацієнта);
• першу психологічну допомогу (при чому не лише пацієнтові, а й членам його родини, які доглядають за ним/нею);
• психосоціальні, а також фармакологічні та поведінкові втручання, а за відсутності позитивної динаміки після цього – направлення до лікаря-спеціаліста. 

У межах вищезгаданого пакета лікар «первинки» може вести як пацієнтів без встановленого діагнозу, так і тих, кому вже встановлено діагноз та призначено лікування психіатром. У такому випадку сімейний лікар здійснюватиме супровід пацієнта з ПНР. Це значно спростить доступ до необхідної допомоги, адже іноді дістатися до психіатра набагато складніше, ніж до сімейного лікаря. 

¹ Супроводження розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «ТИ ЯК?» забезпечує Координаційний центр психічного здоровʼя при Кабінеті Міністрів України за експертного партнерства та підтримки ВООЗ. Майданчиком для ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги при Кабінеті Міністрів України.

² mhGAP – флагманська програма, що розроблена та впроваджується в Україні Всесвітньою організацією охорони здоровʼя за підтримки Міністерства охорони здоровʼя України та Національної служби здоровʼя України. Вона спрямована на залучення неспеціалізованих із психічного здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів) до надання допомоги людям із психічними розладами – для підвищення доступу пацієнтів до послуг з охорони психічного здоров’я.

³ Станом на квітень 2023 року.

⁴ За даними НСЗУ на 25.04.2023 р.