Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Більшість мешканців Рівненщини довіряють своєму сімейному лікарю

Половина опитаних при виборі лікувального закладу передусім звертає увагу на професіоналізм та досвід лікарів і вважає, що за 5-10 років система охорони здоров'я поліпшиться. Такі результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг». Розповідаємо, що ще вдалося виявити соціологам.

 

Як змінилося ставлення до сімейних лікарів і оцінка якості медичних послуг

Результати дослідження засвідчили, що мешканці Рівненщини за рік познайомилися зі своїми сімейними лікарями, терапевтами і педіатрами. Троє з чотирьох опитаних знають, хто є їхнім сімейним лікарем або терапевтом, а ще рік тому таких було лише трохи більше половини. Дві третини респондентів повністю або частково довіряють своєму сімейному лікарю (у 2017 – тільки кожен другий). Така швидка зміна відбулася завдяки трансформації первинної медичної допомоги в Україні, адже тепер кожен вільно обирає лікаря, якому довіряє. Наразі кожен третій опитаний заявив, що підтримує трансформацію системи охорони здоров'я в Україні.

За якими критеріями на Рівненщині обирають лікарів? Кожному другому важливий професіоналізм та досвід лікаря. На хороше ставлення з боку лікарів та персоналу до пацієнтів звертають увагу 23%, на можливість отримання пільгових послуг (консультацій, ліків) – 20%, на наявність сучасного медичного обладнання – 16%. На комфортні умови лікування та швидкість обслуговування у закладі звертають увагу по 11% респондентів.

Цікаво, що у сільській місцевості пацієнти звертали увагу на професіоналізм лікарів та їхнє ставлення, містяни — на хороше ставлення з боку лікарів та наявність сучасного обладнання.

 

Чи дотримуються мешканці Рівненщини здорового способу життя

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з найпоширеніших причин смертності серед українців. Але майже половина опитаних (48%) заявили, що ніколи не зверталася за медичним обслуговуванням, пов’язаним із серцево-судинними захворюваннями. Мешканці Рівненщини не звертаються по медичну допомогу, бо не знають про наявність у себе проблем із серцем, або не надають цьому значення. Це призводить до загострення захворювань, які не лікуються вчасно.    

Серед факторів ризику, які призводять до серцево-судинних захворювань, - підвищений артеріальний тиск, надлишкова вага, вживання алкоголю, куріння, низька фізична активність, стрес, нездорове харчування, підвищений рівень цукру в крові. Соціологи з'ясували, як мешканці Рівненської області ставляться до свого здоров'я і чи враховують фактори ризику у своєму повсякденному житті.    

1. Підвищений артеріальний тиск

Лише кожен шостий мешканець Рівненщини (16%) вимірює артеріальний тиск щодня, третина робить це кілька разів на місяць, усі інші – рідше, ніж раз на три місяці. При цьому 60% усіх опитаних не вживають ліки для нормалізації артеріального тиску, і лише третина – вживають.

Серед тих, хто вже знає про свої проблеми з артеріальним тиском, дві третини респондентів (70%) постійно вживають ліки для нормалізації тиску. Також важливо зазначити, що понад 40% респондентів роблять електрокардіограму рідше 1 разу на рік, 25% – кожен рік, усі інші роблять ЕКГ раз на півроку та частіше.

Нагадаємо, що ЕКГ входить у гарантований пакет медичних послуг у сімейного лікаря, терапевта і педіатра, які оплачує Національна служба здоров’я.

2. Надлишкова вага та нездорове харчування

Свою вагу щоденно вимірює лише кожен десятий з опитаних. Кожен п'ятий робить це кілька разів на місяць. Усі інші вимірюють свою вагу рідше, ніж раз на три місяці.

А от здоровим харчуванням мешканці Рівненщини нехтують. Зокрема, третина респондентів щоденно споживає кондитерські вироби та випічку, ще більше третини (38%) вживають таку їжу кілька разів на тиждень. Також кожен п'ятий з опитаних (19%) зізнався у щоденному вживанні смаженої, жирної їжі.

3. Вживання алкоголю та тютюну

Майже 40% респондентів відзначили, що вживають алкогольні напої раз на місяць або рідше, кожен п’ятий – кілька разів на місяць, і лише 3% мешканців Рівненщини роблять це щодня. При цьому майже третина (29%) опитаних не споживають спиртного взагалі.

Дві третини респондентів (75%) заявили, що не курять, при цьому 62% ніколи не мали цієї звички, а 13% – кинули.

4. Фізична активність, стрес та рівень цукру та холестерину у крові

Понад третина опитаних (39%) взагалі не займаються спортом. Натомість щодня спортом займається лише кожен п'ятий мешканець області.

Відчувають стрес щодня 18% опитаних.

Майже половина мешканців Рівненщини (48%) перевіряють рівень цукру в крові рідше, ніж раз на рік, кожен п'ятий робить це кожного року і лише 4% опитаних перевіряють рівень цукру щомісяця.

Подібна ситуація і з перевіркою рівня холестерину. Так, кожен другий перевіряє рівень холестерину у крові рідше, ніж раз на рік, і лише 2% роблять це кілька разів на місяць.

Дослідження про стан медичної сфери у Рівненській області виконала Соціологічна група «Рейтинг» у рамках спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей», який впроваджується у Рівненській області. Опитування респондентів проводилося методом особистого формалізованого інтерв'ю. Було опитано 800 людей віком від 18 років.