Безпечна донорська кров та її компоненти – необхідна складова медичної допомоги

Заступник міністра охорони здоров’я з європейської інтеграції Оксана Сивак наголосила на нагальних проблемах функціонування служби крові в Україні. Достатня кількість безпечної донорської крові та її компонентів – пріоритет діяльності МОЗ.

За оцінками фахівців, на сучасному етапі за обсягами заготівлі відсутній дефіцит донорської крові та її компонентів. Гірше ситуація складається із показниками якості та біологічної безпеки, в першу чергу інфекційною безпекою.

В Україні слід звернути увагу на раціональне та контрольоване трансфузіологічне забезпечення. Одночасно із достатніми, а часом і надмірними запасами крові та її компонентів спостерігаємо непоодинокі повідомлення про необхідність донорської підтримки тих чи інших пацієнтів. Така ситуація виникає внаслідок недостатнього володіння навичками формування достатніх запасів та ефективного управління ними у самих закладах охорони здоров’я.

«Забезпечення усіх потреб пацієнтів у донорській крові та її компонентах у відповідності до вимог якості та біологічної безпеки – важлива функція держави у сфері охорони здоров’я населення, якої ми прагнемо досягти», – зазначає Оксана Сивак.

Серед нагальних проблеми, які потребують найшвидшого вирішення:

- відсутня сформована національна система крові;

- не впроваджено принцип добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів, що є важливою засадою функціонування служб крові у світі та одним з елементів інфекційної безпеки: відповідно до чинного закону, донор має право вимагати плату за кроводавання;

- відсутні Національний реєстр донорів крові та її компонентів і загальнодержавна автоматизована система управління інформацією в службі крові, як важливі елементи інфекційної безпеки;

- не забезпечене надійне (автоматизоване) тестування на інфекції, що передаються з кров’ю;

- не повною мірою впроваджені методи вірус-інактивації компонентів крові;

- відсутнє належне управління та фінансування спеціалізованих установ і закладів переливання крові, що здійснюють взяття, переробку, зберігання, реалізацію донорської крові, її компонентів та препаратів;

- відсутні стандарти обґрунтованого та належного застосування компонентів і препаратів крові та менеджменту пацієнта в закладах охорони здоров’я.

Відповідно до угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша держава зобов’язана поступово наблизити своє законодавство та практику до принципів ЄС, зокрема у сфері служб крові.