79-та Всесвітня асамблея охорони здоров’я: Україна представила міжнародним партнерам інтегровану модель медичної евакуації «від поля бою до відновлення»
У межах другого дня 79-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві відбувся сайд-івент високого рівня «Порятунок життя під обстрілом: українська інтегрована модель медичної евакуації — від поля бою до відновлення». До заходу долучилися міністри охорони здоров’я України, Польщі, Латвії, Литви, Молдови, Чехії, Ірландії, Фінляндії, а також представники урядів Естонії та Франції.
Під час заходу Україна представила міжнародним партнерам досвід функціонування системи медичної евакуації в умовах повномасштабної війни та постійних атак на цивільну інфраструктуру й систему охорони здоров’я.
З лютого 2022 року система охорони здоров’я України працює під надзвичайним тиском. Безперервні російські атаки, руйнування медичних закладів і порушення доступу до медичних послуг створили нагальні потреби в евакуації цивільних та поранених військовослужбовців.
У відповідь Міністерство охорони здоров’я України спільно з Європейським Союзом, урядами країн-партнерів та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я запровадили програму медичної евакуації Ukraine Medical Evacuation (MEDEVAC). У межах програми пацієнти, які потребують лікування травм та опіків, онкологічної допомоги, реабілітації чи протезування, отримали доступ до життєво необхідного лікування, яке наразі обмежене або недоступне в Україні через війну. Загалом 6 741 пацієнт (з них 4 756 військовослужбовців) пройшли лікування та реабілітацію у 33 країнах у межах програми MEDEVAC.
“У 2025 році ми запровадили систему прицільної медичної евакуації, яка забезпечує своєчасне транспортування постраждалих із районів активних бойових дій, переведення пацієнтів у критичних станах до спеціалізованих лікарень, а за потреби — і подальше направлення на лікування за кордон. Впровадження цієї моделі вимагало розвитку нових координаційних механізмів, логістичних рішень, посилення системи травматологічної допомоги та розвитку транскордонної медичної співпраці. Сучасна війна змінила саму логіку медичної евакуації. Через активне застосування дронів класична евакуація з поля бою значно ускладнилася: евакуаційні маршрути перебувають під постійним повітряним спостереженням, а кожна операція фактично потребує окремого координаційного планування та залучення значного ресурсу. Протяжність так званої «кілзони» сьогодні становить 10–15 км. У багатьох випадках евакуація можлива лише у вузькі часові «вікна», коли активність ворожих дронів тимчасово знижується. За таких умов навіть броньована техніка вже не завжди гарантує безпечне вивезення поранених із зони ураження.”
Українські представники на прикладі Першого окремого медичного батальйону продемонстрували європейським партнерам впровадження інноваційних наземних роботизованих систем, здатних дистанційно транспортувати поранених. Розроблені та адаптовані до умов високої інтенсивності війни, ці технології дедалі частіше використовуються для евакуації постраждалих із зон активних бойових дій до стабілізаційних пунктів, мінімізуючи ризики для медичних команд. Використання роботизованих платформ та безпілотних систем стає критично важливим для збереження життя як поранених, так і медичного персоналу.
Координацію прицільної евакуації здійснює державна установа «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Міністерства охорони здоров’я України. Від початку впровадження системи здійснено 2 367 транспортувань пацієнтів, з яких 720 виконано бригадами УНПЦ. Середній час реагування на запит становить близько 48 хвилин, середня відстань транспортування — 680 км, а середня тривалість перевезення — близько 6 годин.
Ця модель демонструє, як Україна продовжує розвивати та вдосконалювати систему медичної евакуації в умовах збройної агресії, забезпечуючи швидший доступ до життєво необхідної допомоги та підвищуючи стійкість національної системи екстреної медичної допомоги.
Досвід України є наочним прикладом того, як система охорони здоров’я може адаптуватися під вогнем — створюючи багаторівневий ланцюг евакуації від постраждалих громад до регіональних центрів допомоги з дотриманням гуманітарних принципів та міжнародного права.
Під час заходу також обговорили роботу MEDEVAC HUB Jasionka — унікального у своєму роді центру. Він відіграє важливу роль у підтримці транскордонної медичної евакуації пацієнтів, які потребують спеціалізованої допомоги. Інтегруючи логістичні та клінічні можливості, MHJ забезпечує безпечне тимчасове перебування пацієнтів, які транспортуються через Європу, суттєво сприяючи ширшим гуманітарним і кризовим зусиллям реагування.
Досвід України надає цінні уроки щодо масштабування системи травматологічної допомоги під час тривалої кризи, інтеграції інновацій у реагування на надзвичайні ситуації та дотримання гуманітарних норм під час роботи в умовах бойових дій.
Окремим треком другого дня стала участь української делегації у пленарному засіданні Асамблеї, під час якого Україна вкотре привернула увагу міжнародної спільноти до роботи системи охорони здоров’я в умовах повномасштабної війни та необхідності подальшої міжнародної підтримки.
Постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві Євгеній Цибмалюк, під час виступу на Асамблеї зазначив, що українська система охорони здоров’я вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни, коли лікарні, автомобілі екстреної медичної допомоги та енергетична інфраструктура постійно зазнають атак. Водночас українські медики щодня продовжують рятувати життя навіть під час блекаутів, ракетних ударів та постійних безпекових загроз.
Додатково було наголошено, що Україна сьогодні зосереджена не лише на реагуванні на виклики війни, а й на подальшій трансформації системи охорони здоров’я. Серед ключових пріоритетів — розвиток реабілітації, ментального здоров’я, медичних кадрів та забезпечення рівного доступу до медичної допомоги.
В цьому контексті учасники делегації закликали міжнародну спільноту й надалі підтримувати принципи гуманітарного права та зберігати увагу до наслідків війни проти України для глобальної безпеки у сфері охорони здоров’я.
Крім цього, міністр Віктор Ляшко провів низку двосторонніх зустрічей із представниками країн Оману, Республіки Корея, Німеччини, Канади, Польщі, Молдови та Казахстану. У фокусі обговорень: розвиток та підтримка української системи охорони здоров’я в умовах війни, Зокрема, сторони обговорили розвиток програм медичної евакуації, посилення допомоги ветеранам, відновлення пошкодженої медичної інфраструктури, оснащення лікарень сучасним обладнанням та укладення нових міжнародних медичних партнерств, а також наближення української системи охорони здоров'я до європейських стандартів.
Окрему увагу приділили співпраці у сфері громадського здоров'я, зокрема обміну інформацією про інфекційні загрози, постачанню лікарських засобів та розвитку практичної співпраці у фармацевтичній галузі.
Практичним результатом цих зустрічей стало укладення нових домовленостей. Зокрема. Україна та Республіка Корея підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері охорони здоров'я, спрямований на реалізацію спільних програм у сферах громадського здоров’я, реабілітації, інфекційних захворювань, фармацевтики, медичних виробів, цифрової медицини, медичної освіти, обміну фахівцями та реалізації спільних проєктів. Крім того, сторони обговорили підготовку до укладання меморандумів про взаєморозуміння з Оманом та Казахстаном, які мають створити основу для регулярної співпраці та обміну досвідом між міністерствами, лікарнями та профільними фахівцями цих країн.
Ці заходи є частиною системної роботи МОЗ із посилення міжнародної співпраці, залучення партнерської підтримки та обміну досвідом для зміцнення стійкості української системи охорони здоров’я в умовах війни.
Нагадаємо, у межах першого дня заходу Україна та ВООЗ підписали Дворічну угоду про співпрацю.
