Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

75% людей, що страждають на глибоку депресію, не отримують адекватного лікування

Всесвітній день здоров'я 2017 присвячений проблемі депресії – другого за поширеністю фактора, що приводить до непрацездатності або втрати здоров'я, і головній причині 128 000 самогубств, що стаються у Європейському регіоні ВООЗ щорічно. Число людей із депресивними розладами в Регіоні становить 40 мільйонів. При цьому, за даними нещодавно опублікованих глобальних оцінок здоров'я станом на 2015 рік, показники поширеності цих розладів на рівні країн коливаються в діапазоні від 3,8% до 6,3% від загальної чисельності населення.

Незважаючи на поширеність депресії та її здатність розвиватися у будь-якої людини на усіх етапах життя, її все ще часто не розпізнають і не лікують.

«Попри те, що депресію можна лікувати, принаймні 75% людей, які страждають глибокою депресією, не отримують адекватної допомоги. Однак недостатньо просто розширити масштаби надання послуг, не менш важливо працювати над підвищенням обізнаності людей з цієї проблеми, поліпшенням її розуміння і зниженням рівня стигми, – говорить директор Європейського регіонального бюро ВООЗ д-р Жужана Якаб. – Кампанія ВООЗ «Депресія: давайте поговоримо» спрямована на інформування громадськості про наслідки депресії та способи боротьби з нею, а також про те, як підтримувати людей, які живуть з депресією. Можливо, розповівши про свою депресію, ви не зможете відразу її позбутися, але почати говорити – це перший важливий крок».

Навіть за умови доступу до послуг, багато людей, які страждають на депресію, уникають лікування або відкладають його зі страху перед упередженим ставленням чи дискримінацією. Така ситуація, в поєднанні з недостатнім державним фінансуванням, стала причиною величезних прогалин в діагностуванні та лікуванні депресії і призвела до того, що тільки невелика частка людей, які страждають від цього захворювання, отримують належну допомогу.

Депресія часто супроводжується іншими станами та може призвести до суїциду

У найгіршому випадку депресія призводить до суїцидів, які є другою (після дорожньо-транспортних пригод) причиною смертності серед людей у віці 15–29 років. У країнах з низьким та середнім рівнем доходу в Регіоні показники самогубств є найвищими. Незважаючи на те, що депресія вдвічі більше поширена серед жінок, ніж серед чоловіків, останні є більш схильними до суїцидів: у 2015 році чоловіків серед самогубць у Регіоні виявилося вчетверо більше в країнах з середнім та низьким рівнем доходів.

Депресія підвищує ризик розвитку тривожних розладів та інших неінфекційних захворювань, таких як діабет та хвороби серця. При цьому не слід забувати і про зворотній ефект: люди з цими захворюваннями мають підвищений ризик розвитку депресії. Частково саме тому лікувати депресію слід у неспеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також інтегрувати її ведення у програми, пов’язані з неінфекційними захворюваннями, материнським здоров’ям та здоров’ям дітей та підлітків.

Економічно ефективне лікування

За даними, отриманими в рамках нещодавнього дослідження під керівництвом ВООЗ, об’єм глобальних витрат, пов’язаних з депресивними та тривожними розладами, перевищує один трильйон доларів США на рік. «Ціна бездіяльності є зависокою, зважаючи на значні економічні втрати, спричинені депресією та іншими ментальними розладами, які в основному пов’язані зі зниженням продуктивності праці. Крім того, велика кількість людей отримує соціальні виплати у зв’язку з втратою працездатності через психічні розлади, а саме – депресію», – говорить д-р Дан Чисхольм, керівник програми з охорони психічного здоров’я Європейського регіонального бюро ВООЗ.

Лікування депресії за допомогою психотерапії або антидепресантів є економічно ефективним і навіть вигідним: так, у США кожен вкладений у лікування долар повертається у вигляді чотирьох доларів за рахунок поліпшення здоров'я і працездатності. Незважаючи на економічну ефективність, державні витрати на послуги з охорони психічного здоров'я є вкрай низьким; згідно з даними опитування ВООЗ «Атлас психічного здоров'я, а 2011», в середньому тільки 3% бюджетів охорони здоров'я витрачається на психічне здоров'я – від менш, ніж 1% в країнах з низьким рівнем доходу до 5% в країнах з високим рівнем доходу.

Протягом останніх 15 років обсяг доступних нам знань істотно збільшився і тепер нам відомі цільові групи, основні фактори ризику, а також ступінь ефективності профілактичних і лікувальних заходів у боротьбі з депресією. Доведено, що такі заходи можуть не тільки знижувати поширеність депресії, а також запобігати виникненню нових або повторних випадків. Оскільки у більшості людей з депресією раніше хоча б один раз вже виникали депресивні епізоди, зниження частоти рецидивів цього стану може забезпечити значні переваги.

Ефективніша профілактика і лікування депресії в поєднанні з підвищенням обізнаності про це захворювання стане невіддільною частиною роботи країн заради покращення загального доступу до послуг охорони здоров'я та соціальної інтеграції. Однією з Цілей сталого розвитку – 2030 року є скорочення на 30% передчасної смертності від неінфекційних захворювань за допомогою профілактики і лікування, а також зміцнення психічного здоров'я і добробуту.