5 ключових рішень. Як Україна змінює систему охорони здоров’я у партнерстві з ВООЗ?
П’ять ключових рішень, ухвалених на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я, засвідчили: Україна є повноцінним учасником глобальної системи охорони здоров’я. Через ініціювання резолюцій, подолання політичного опору та формування міжнародних гуманітарних коаліцій держава продемонструвала здатність задавати змістовний порядок денний – навіть в умовах війни.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – ключова установа системи ООН, яка формує глобальну політику в галузі здоров’я, координує міжнародну взаємодію в умовах криз та підтримує країни в розбудові стійких систем охорони здоров’я. Україна є державою-членом ВООЗ з 1948 року і системно співпрацює з організацією в питаннях реагування на надзвичайні ситуації, вакцинації, неінфекційних захворювань, психічного здоров’я, а з початком повномасштабної війни — і в координації гуманітарної та технічної підтримки. Ця співпраця охоплює як технічний, так і політичний рівні. Під час 72 сесії Європейського регіонального комітету Всесвітньої організації здоров’я, Україна була включена до складу Виконавчої ради ВООЗ та Європейського комітету ВООЗ.
Виконавча рада ВООЗ – орган, що формує стратегічний порядок денний організації, готує рішення для Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я та координує міжнародну відповідь на глобальні виклики. До його складу входять 34 країни-члени, які обираються за регіональним принципом на трирічний термін. У 2023 році вперше в історії Україна увійшла до складу Виконавчої ради: міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка було обрано від субрегіональної групи «С» Європейського регіону та затверджено на 76-й Всесвітній асамблеї охорони здоров’я. Попри спроби блокування з боку російської делегації, за Україну проголосували 123 держави-члени.
Постійний комітет Європейського регіонального комітету – керівний орган на рівні Європейського регіону ВООЗ, що відповідає за стратегічну координацію, підготовку до щорічних сесій регіонального комітету та узгодження регіональних політик. У 2024 році Україну вперше обрано до складу SCRC. Перший заступник Міністра охорони здоров'я України увійшов до складу Постійного комітету ЄРК ВООЗ від субрегіональної групи «С» ЄРК ВООЗ на трирічний термін (з вересня 2022 до вересня 2025 року).
“Вже понад три роки Україна живе в умовах війни — у тому числі війни проти медичної системи. Обстріли лікарень, загибель медиків, атаки на швидкі. Понад 2300 медичних будівель пошкоджено, 305 – зруйновано повністю. Але система не зупинилася ні на день – завдяки нашим медпрацівникам і підтримці партнерів. Ми зберігаємо доступ до допомоги навіть під час обстрілів, вибудовуємо сучасну, доказову систему реабілітації та підтримки ментального здоров’я. Маємо досвід, який може бути корисний іншим країнам, і використовуємо мандат члена Виконавчої ради як інструмент для зміцнення глобальної системи охорони здоровʼя. Через партнерства, резолюції та фаховий діалог. Бо сьогодні всі країни стикаються з викликами – пандеміями, наслідками кліматичних криз, вимушеною міграцією, ментальним здоров’ям. Світ потребує не лише аналізу минулого, а нової ефективної архітектури дій, справедливого фінансування та рішень, які базуються на міжнародній солідарності”
“Зазвичай за одну каденцію країни просувають одне-два рішення у співпраці з ВООЗ. Україна за два роки – п’ять. Це справді багато. І важливо не лише кількісно, а змістовно: кожна з них відбивала новий етап подолання кризи, нову потребу й новий голос, який звучав з України.”
2022 рік – перша в історії ВООЗ резолюція, яка прямо засудила збройну агресію
На 75-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ухвалено резолюцію WHA75.11 “Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я в Україні та країнах, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією”, ініційовану Україною та підтриману 50 державами-співавторами. Це перший документ ВООЗ, який рішуче засудив російську збройну агресію, зафіксував можливість обмеження членських прав рф у разі продовження атак на систему охорони здоров’я та зобов’язав ВООЗ посилити підтримку України та країн, що приймають біженців.
2023 рік – перенесення Європейського офісу ВООЗ з москви до Копенгагена
15 травня 2023 року, за ініціативи України та 32 країн Європейського регіону, на спеціальній сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ було ухвалено рішення про закриття Європейського офісу ВООЗ з неінфекційних захворювань у москві та його перенесення до м. Копенгаген (Данія). Попри опір рф, рішення підтримали 40 країн.
2023 рік – рішення ВООЗ про посилену підтримку України
24 травня 2023 року на 76-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я було ухвалено рішення “Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України та країн, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією”, ініційоване Україною та 44 співавторами. Документ закріпив положення про посилену технічну й фінансову підтримку України, яка включає забезпечення лікарень медикаментами, реабілітацію, підтримку психічного здоров’я тощо. Збережено положення про можливість позбавлення рф права голосу відповідно до Статті 7 Статуту ВООЗ.
2024 рік – міжнародне визнання важливості психічного здоров’я в умовах війни
29 травня 2024 року, під час 77-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, консенсусом схвалено резолюцію “Зміцнення психічного здоров'я та психосоціальної підтримки до, під час і після збройних конфліктів, природних і техногенних катастроф, медичних та інших надзвичайних ситуацій”, підготовлену Україною у співпраці з Королівством Нідерландів та підтриману 25 державами. Документ став продовженням ініціатив Першої леді України Олени Зеленської та вперше на рівні ВООЗ визнав потребу інтеграції психосоціальної підтримки в національні та глобальні стратегії реагування на кризи.
2025 рік – фокус на відновлення та довгострокову стійкість
22 травня 2025 року 78-ма сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ухвалила рішення “Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України та країн, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією”, ініційоване Україною та 42 співавторами. У документі ВООЗ уперше підкреслює потребу в довгостроковому відновленні, яке включає інвестицій у медичну інфраструктуру, реабілітаційні послуги, психічне здоров’я, підготовку та підтримку медичних кадрів тощо. Особливо важливим стало закріплення заклику до поваги Женевських конвенцій щодо негайної репатріації тяжкопоранених військовополонених і цивільних.