Суїцидальна поведінка: як її помітити та допомогти близьким?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд одна людина в світі позбавляє себе життя. Водночас спроби самогубства відбуваються значно частіше. За деякими дослідженнями, на кожну дорослу людину, яка помирає внаслідок самогубства, припадає понад 20 тих, хто намагається його скоїти. Це означає, що кожні 2 секунди один дорослий вчиняє спробу самогубства.
Щороку у світі внаслідок самогубства помирає понад 800 000 людей. Це друга найпоширеніша причина смерті серед осіб віком 15-29 років.
За офіційними даними, в Україні упродовж 2021 року зареєстровано 5 914 самогубств (87% – чоловіки, 13% – жінки). Проте реальні цифри можуть бути вищими. Останнім часом кількість самогубств щороку знижувалася. Однак серед дітей, навпаки, зростає. При цьому 36% дітей, які помирають внаслідок суїциду, – це дівчата. Цей показник втричі більше, ніж в інших вікових групах. Якщо говорити про людей літнього віку, то серед тих, хто вчиняє суїцид, 75% – чоловіки, 25% – жінки.
10 вересня, коли світ відзначає Всесвітній день запобігання суїцидам, ми нагадуємо про ризики самогубств. Розповідаємо про розпізнавання ознак суїцидальної поведінки. Даємо рекомендації родичам, що варто робити, якщо їхні близькі мають суїцидальні думки та/або наміри.
Важливо пам’ятати, що багатьом самогубствам можна запобігти, якщо вчасно розпізнати загрозливі думки у людини та надати їй допомогу. Крім того, щоби виграти час, поки суїцидальні думки не минуть, необхідно обмежити доступ людини до того, що може бути знаряддям самогубства. На жаль, тема самогубства досі стигматизована, її супроводжують сором і нерозуміння. А це може перешкоджати людині у кризовій ситуації звернутися за допомогою.
Чому у людей виникають думки про вчинення суїциду?
Люди можуть мати суїцидальні думки з абсолютно різних причин. Хтось перебуває у стані фізичного або емоційного виснаження, хтось воліє припинити страждання. Певні чинники можуть підсилювати подібні думки. До них належать:
- Попередня спроба самогубства або випадки самогубства серед родичів та друзів.
- Досвід важких життєвих подій, наприклад, фізичного чи емоційного насильства.
- Раптові стресові події у повсякденному житті: припинення стосунків або втрата роботи.
- Надмірне вживання наркотичних препаратів або алкоголю.
- Відчуття ізоляції або брак соціальної підтримки.
- Гнів, образа на інших людей, часто через уявне або реальне погане поводження.
- Наявність психічного розладу.
- Деякі хвороби (особливо з вираженим больовим синдромом) або інвалідність.
Що більше таких чинників збігається, тим вища ймовірність того, що людина матиме суїцидальні думки. Проте важливо пам’ятати, що все дуже індивідуально, і прояви суїцидальної поведінки можуть бути різними.
Варто також зауважити, що хоч психічні розлади і можуть стати додатковим чинником ризику, але переважна більшість людей, які живуть з психічними розладами, не схильні до суїцидальної поведінки, та не всі люди, які скоїли самогубство, мали психічні розлади.
Які ознаки в поведінці людей мають насторожити?
Про суїцидальні думки можуть свідчити зміни в особистості чи поведінці людини.
Серед них:
- поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби;
- відстороненість, уникнення контактів з друзями та родиною;
- перепади настрою;
- поява ризикової поведінки;
- зміни сну, брак енергії;
- відмова від їжі або переїдання;
- негативні репліки про себе;
- репліки про неможливість виходу зі складної ситуації;
- труднощі у подоланні щоденних проблем;
- втрата інтересу до власної зовнішності.
Крім того, на наміри вчинити самогубство можуть вказувати:
- погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе;
- розмови про смерть або самогубство;
- підготовка або надсилання прощальних повідомлень;
- розроблення планів покінчити зі своїм життям;
- завершення поточних справ, дарування речей, складання заповіту.
З ознак, які важче помітити, – удавана веселість, жарти над власними емоціями. Ознаки суїцидальних думок можуть бути як завуальованими, так і відкритими. Хтось говорить про свої наміри прямо, наприклад: «Я так більше не можу», «Я не хочу жити», «Я хочу заснути і ніколи не прокинутися», а хтось робить натяки. У будь-якому випадку такі слова і дії не варто ігнорувати.
Що робити, якщо ви підозрюєте у близьких суїцидальні думки?
Якщо ви підозрюєте, що хтось із ваших близьких і друзів має суїцидальні думки, спробуйте спонукати їх до розмови. Не бійтеся ставити відкриті запитання. Дайте їм зрозуміти, що вам не байдуже, що ви дбаєте про них і що вони – не самі. Ви не знаєте напевне, що відчуває людина, тому можете сказати: «Я не можу уявити, як тобі боляче, але я хочу спробувати зрозуміти».
- Намагайтеся не засуджувати і не критикувати.
- Запитайте, для чого людина живе і чому хоче померти.
- Спробуйте поговорити про людей, які їм небайдужі, які піклуються про них і яким вчинення суїциду може завдати болю.
- Уникайте розмов про далеке майбутнє, натомість допоможіть зосередитися на тому, як прожити саме цей день.
- Заохочуйте людину шукати допомоги і просити про неї – звернутися до лікаря чи зателефонувати на «гарячу лінію» підтримки. Допоможіть знайти потрібні контакти.
- Переконайтеся, що людина не залишається наодинці і їй не загрожує небезпека.
Пам’ятайте: вам не потрібно в ту саму хвилину розв’язати проблему близької людини, яка має суїцидальні думки, або повністю розуміти, чому вона відчуває те, що відчуває. Але поговоривши з нею і вислухавши її, ви принаймні дасте їй зрозуміти, що вам не байдуже.
Якщо людина не хоче говорити, скажіть, що ви поруч і готові повернутися до розмови пізніше. Проте, якщо ви вважаєте, що є пряма загроза життю людини, ви можете діяти негайно. Надзвичайні ситуації із психічним здоров’ям слід сприймати так само серйозно, як і з фізичним.
Куди звертатися у разі, якщо людина має суїцидальні думки/наміри?
У разі, якщо є пряма загроза життю та здоров’ю – можна звернутися за номером 103. Крім того, в Україні за номером 7333 цілодобово працює «гаряча лінія» з попередження суїцидів та психологічної підтримки для ветеранів Lifeline Ukraine.
За номером 0–800–501–701 працює Всеукраїнський телефон довіри.
Більше номерів можна знайти за посиланням.
Публікація розроблена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
Джерела: