Трансплантація в Україні: як змінилась галузь за останні 4 роки?

Щороку в Україні близько 5 000 людей потребують пересадки органів. Для них ця операція – єдиний шанс на життя. Впродовж десятиліть після проголошення незалежності питання порятунку людей, які потребують пересадки, «висіло в повітрі». Проводились лише поодинокі посмертні органні трансплантації. Водночас від живого донора було проведено всього кілька десятків пересадок. 

Поворотним моментом у трансплантації стало прийняття змін до Закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 20.12.2019 року. Тоді ж, після значної перерви, в Ковельській районній лікарні за участі столичних лікарів було проведено трансплантацію серця і нирок від померлого донора. 

Втім, про повноцінний запуск системи не йшлося. Адже без бази донорів-реципієнтів, розумного електронного інструменту підбору пари та центрів трансплантації – одразу запустити стале функціонування галузі було неможливо. Як перед зведенням багатоповерхового будинку потрібно закласти міцний фундамент, так і для запуску ефективної системи трансплантації необхідно розгорнути відповідну інфраструктуру. Її розбудова тривала весь 2020 рік. Мова, зокрема, й про створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ). Тієї самої програми, в якій зберігається реєстр донорів та проводиться автоматичне співставлення пари донор-реципієнт. Поки тривала розробка цього високотехнологічного рішення, держава вимушено продовжувала відправляти пацієнтів у закордонні клініки. Там наші громадяни мали бодай мінімальний шанс на життєдайну трансплантацію. Звісно, це було дорого й не надто ефективно, втім інших сценаріїв порятунку людей, які потребували пересадки органів не існувало. Лише за 2020 рік держава вклала в програму лікування за кордоном більше ніж мільярд гривень. Водночас, якби така медична допомога була надана цим пацієнтам в Україні, то витрати склали б усього 389 млн гривень. 

Шлях до запуску системи трансплантації виявився складним і непередбачуваним. Втім, нашій країні вдалося його подолати. Зараз із кожним днем, попри повномасштабну війну росії проти України, система пересадки органів продовжує активний розвиток. В минулому лишились липові кримінальні провадження про міфічних «чорних трансплантологів» та вигадки деяких ЗМІ про «чорний ринок органів». У теперішньому та майбутньому – збільшення кількості лікарень, що діагностують смерть мозку, розвиток бази донорів та створення нових центрів трансплантації. Втім, оцінювати плани розбудови системи трансплантації, її прогрес та ефективність роботи неможливо без глибокого розуміння контексту. За точку відліку  прийнято вважати 2021 рік – саме він став вирішальним для перевірки якості закладеного «фундаменту» всієї галузі. 

2021 рік: перевірка на міцність

Серпень 2021 року. Повноцінно починає працювати Єдина державна інформаційна система трансплантації. Проводяться перші пересадки органів і кісткового мозку. Вперше в Україні пересаджують серце дитині, проводять трансплантацію легень та симультантну пересадку (одночасну трансплантацію серця й нирки). В роботу включаються 26 центрів трансплантації із 14 регіонів України. 

Перша пересадка кісткового мозку дорослій людині від неродинного донора відбулася в Черкаському клінічному центрі онкології. Команда закладу ввела стовбурові клітини 18-річній пацієнтці з раком крові Еліні Торопенко. Типування (перевірку сумісності) для цієї унікальної процедури провели в єдиній українській лабораторії відповідного рівня, яка знаходиться в Охматдиті. За його результатами донора для Еліни підібрали аж в Німеччині. Трансплантація пройшла успішно. Наразі дівчина почувається добре й живе звичайним життям.

«На зліт» пішла не лише галузь, яка роками простоювала, а й перший авіаційний борт із донорськими анатомічними матеріалами. Вилучення органів відбулося 13 жовтня у Запорізькій міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги. Донором став 52-річний чоловік. Одразу після констатації смерті мозку консиліумом лікарів, родичі дали згоду на мультиорганну трансплантацію. Підбір відповідних пар донорів та реципієнтів здійснила Єдина державна інформаційна система. Вона виявила кілька пацієнтів, яким міг би підійти донорський орган. Оскільки одна людина перебувала у вкрай критичному стані й потребувала невідкладної допомоги, було прийнято рішення про транспортування донорського органу до Києва. Печінку отримала 26-річна дівчина з Житомирщини, яка потребувала повторної трансплантації та перебувала у Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова. Транспортування органів «небом» здійснив український перевізник на безоплатній основі.

Загалом до кінця року було виконано понад 300 органних трансплантацій. Причому більшість – від померлого донора. Також було проведено 19 трансплантацій кісткового мозку від неродинного донора. З них 17 – дітям.

Фінансування всіх операцій відбувалося та відбувається державним коштом, в рамках пілотного проєкту МОЗ із трансплантації. 

2022 рік: боротьба за роботу системи трансплантації

З лютого по червень 2022 через повномасштабний напад росії всі пересадки органів були призупинені. Втім система вистояла. Їй вистачило запасу міцності та гнучкості, щоб підлаштуватись під екстремальні й непередбачувані реалії війни. Вдалося не лише відновити діяльність, але й продовжити розвиток. Транспланткоманди з усієї країни відправились в різні куточки світу, до провідних центрів трансплантації. Там вони отримали змогу підвищити свій професійний рівень.

Також було проведено закупівлю обладнання для трьох міжрегіональних лабораторій першого (експертного) рівня. Ці заклади забезпечують виконання повного спектра клініко-лабораторних та специфічних досліджень в сфері трансплантології. Насамперед для реципієнтів. Вони проводять значний перелік досліджень, серед яких високоточні імуногенетичні. Зокрема такі лабораторії здатні визначати сумісність між потенційним донором та реципієнтом.

Загалом, в 2022-му році органних трансплантацій виконано більше, ніж в попередньому. Трансплантцентри провели 361 пересадку органів. Збільшився і відсоток посмертних пересадок органів: у 2021 році цей показник складав 53,7%, у 2022 – понад 55%. Це співвідношення вважається одним із показників дієздатності системи трансплантації.

 2023 рік: унікальні трансплантації та збільшення кількості проведених операцій

2023-й став роком надскладних операцій із пересадки органів. За період із січня по червень проведено чотири самостійних трансплантації легень та першу успішну пересадку підшлункової залози. Остання операція – унікальна  технологічно. Вона заслужено вважається одним із найскладніших хірургічних втручань у трансплантології. Її провела фахова команда Першого медичного об’єднання Львова за підтримки хірургів столичної клініки «Феофанія». Пацієнткою стала 33-річна медсестра з Рівненщини Олена Ткачук. Жінка з дитинства хворіла на цукровий діабет. Її підшлункова залоза не виробляла інсулін. Після народження дитини відмовили ще й нирки. Тому трансплантологи одразу пересадили два донорські органи – підшлункову залозу і нирку.

За перші 6 місяців 2023 року було проведено 257 трансплантацій органів. Це майже 70 % від кількості втручань, виконаних протягом всього 2022-го, і понад 80 % порівняно з цифрами 2021-го року. Найбільше таких оперативних втручань проведено у Першому медичному обʼєднанні Львова (59), Інституті серця МОЗ України (40) та Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова (39). 

Позитивну тенденцію продовжує демонструвати й відсоток трансплантацій від померлого донора – на цей момент він становить понад 62 % від загальної кількості. Ця динаміка пов’язана, зокрема, і з тим, що до переліку закладів, здатних проводити діагностику смерті мозку, додались ще 15.

Зросли  й показники трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин. Їх проводять 8 медичних закладів в Україні. За перше півріччя 2023 року виконано 157 пересадок кісткового мозку, з них 29 – дітям. 

Довідка: наразі всі операції з трансплантації – безоплатні для пацієнтів та фінансуються МОЗ в рамках пілотного проєкту. Втім, із січня 2024 пересадка органів оплачуватиметься Національною службою здоров’я в рамках Програми медичних гарантій.