Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Пʼять порад, як підтримати дитину, у якої рідні захищають Україну

Коли один із членів родини йде на фронт, інший лишається часто сам на сам із усіма обовʼязками, серед яких — і піклування про дитину. Це складне випробування, подвійний стрес та навантаження. Та ще складніше самій малечі, яка не має відповідей на безліч запитань і сприймає реальність дещо інакше.

Психологи Центру здоровʼя та розвитку «Коло сімʼї» радять за можливості не розривати зв’язок дитини з близькою людиною, висловлюватися обережно, але бути щирими, а ще — не забувати про активності, які допоможуть пережити тривогу і смуток.

У цей час надзвичайно важливо підтримувати звичну дитині рутину: якісний сон, повноцінний раціон, фізичну та ігрову активність, спілкування з друзями та домашніми улюбленцями тощо. 

Щоб підтримати дитину, стануть у пригоді наступні поради:

  1. Пояснюйте, заради чого її/його рідні на війні. Адже значно легше пройти випробування, якщо розуміти його сенс. Скажіть дитині, що мама чи тато разом з іншими захисниками роблять усе, аби Україна перемогла, а ворог більше не завдавав нам болю.
        Пояснюючи, що саме відбувається в країні, важливо бути чесним із дитиною та не обіцяти того, що ви не можете виконати, наприклад, що війна закінчиться скоро, тато/мама ось-ось повернеться. Ми не можемо запевняти дитину, що з рідним точно не станеться нічого поганого, але можемо допомогти жити із цією невідомістю та не хвилюватися надмірно. 

  2. Підтримуйте стосунки дитини з рідною людиною. Коли є можливість зателефонувати, дозвольте дитині поспілкуватися. Альтернативою може стати обмін голосовими повідомленнями або відео. Під час спілкування важливо говорити про конкретні речі та теми, які захоплюють дитину. Тато/мати може читати казки маленьким дітям, розповідати, як пройшов день. З підлітками можна домовитися, що вони подивляться один і той самий фільм, читатимуть по главі з однієї книжки, а потім обговорюватимуть їх. Якщо відеодзвінки та дзвінки проводити важко, можна записувати коротенькі відео про звичайні щоденні дії — погода і природа довкола, страва, яка сьогодні на столі, годування домашнього улюбленця. Це дозволяє дитині зосередитися на тому, що один із батьків робить зараз, а не на тому, що він/вона зараз далеко.

  3. Стежте за тим, що дитина бачить і чує з новин. Вона має право знати, що відбувається, але потрібно стежити, щоб малеча не була переобтяжена інформацією. Коментуйте і пояснюйте почуте простими словами, адже дитина може зрозуміти інакше чи навіть дофантазувати і зробити помилкові висновки. І, звісно, дітям не варто бачити в телевізорі чи мережі чутливий контент.

  4. Частіше обнімайте дитину та розмовляйте з нею про її почуття. Діти, особливо маленькі, можуть не розуміти, що саме з ними відбувається. Пояснюйте і називайте їх емоційний стан. Це важливо, щоб дитина виявляла свої емоції — це, ніби, «легалізує», дає дитині право відчувати те, що вона відчуває. Якщо дитина каже: «Я сумую за татом», можна відповісти: «Я бачу, що ти сумуєш за татом. Це нормально. Я теж за ним дуже сумую. Він зараз захищає країну/вдома працює на перемогу і радіє, що ми в безпеці». 

  5. Допомагайте переживати тривогу та сумок. Дуже важливо будь-яку емоційну напругу перетворити на дію, щоб прибрати відчуття безпорадності. Наприклад, можна запропонувати зробити щось для батька/матері: приготувати їхню улюблену страву, сфотографувати результат або й записати весь процес на відео і надіслати рідній людині, намалювати картину, вивчити віршик, а потім розказати його татові/матері.

Залучайте дитину до корисних активностей з очевидним результатом: полагодьте щось разом, посадіть рослину, нагодуйте бездомну тварину. Це допоможе переключити увагу, знизити тривогу, подарує позитивні емоції.

 Також тато/мати може попросити дитину робити щось замість них, поки вони не повернуться: допомагати нести продукти, поливати квіти, мити посуд. Дитина відчує, що вона робить щось корисне і почуватиметься спокійніше. Для підлітків теж дуже важливо відчувати свою значущість для інших, щоб підвищити впевненість у собі. Разом із татом/мамою вони можуть проговорити, як підліток може допомогти наблизити перемогу: плести маскувальні сітки, волонтерити, взяти опікуватися твариною, яка залишилася без господарів. 

Дуже важливо не втрачати надії, мріяти та планувати, що ви робитимете разом із батьком/матір’ю, коли знову зустрінетеся.

У цей час очікування на повернення й підтримки дитини дорослому важливо плекати свій ресурс, звертати увагу й на свій стан. Будьте чутливі й до власних потреб. А тому поясніть дитині — якщо це дозволяє її вік — що розумієте потребу сина чи доньки у щоденній підтримці, та якщо відчуваєте, що не справляєтеся, — просіть про підтримку самі. На певний час можна відмовитися від менш важливих обовʼязків, а ось від турботи про себе — ні. 

Нагадаємо також про творчі вправи для дітей, що допоможуть збалансувати їх емоційний стан.

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.