Медичні команди «Діємо для здоров’я»: як мобільна медицина підтримує здоров’я українців під час війни

Упродовж червня–вересня 2022 року 6 222 місцевих мешканці та внутрішньо переміщених особи Дніпропетровської, Полтавської, Львівської, Рівненської областей отримали медичну та психологічну допомогу від мобільних медичних команд україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва.

На минулому тижні відбулася пресконференція «Мобільна медична допомога — як відповідь на виклики війни. Досвід роботи мобільних медичних команд “Діємо для здоров’я”».  Під час заходу команда проєкту поділилася результатами роботи мобільних медичних команд та разом із представниками МОЗ України та департаментами охорони здоров’я Дніпропетровської, Полтавської, Львівської, Рівненської областей обговорили необхідність впровадження досвіду та інструментів мобільної медичної допомоги на рівні держави та регіонів.

Потреба в такій допомозі виникла з початком повномасштабної війни, коли пацієнти залишилися без доступу до життєво необхідних ліків та медичної допомоги. Дослідження, яке у квітні провів проєкт «Діємо для здоров’я» з-поміж людей із неінфекційними захворюваннями в 5 областях України, свідчило, що серед тих, хто приймає ліки проти хронічних захворювань, лише 39 % змогли купити або отримати всі потрібні медикаменти. 73 % опитаних зазначали про погіршення стану свого психічного здоров’я, порівняно з довоєнним періодом.

Мобільні команди «Діємо для здоров’я» допомагали вчасно виявляти, безперервно та якісно лікувати вразливі групи населення, серед яких маломобільні люди та внутрішньо переміщені особи з неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання, а також цукровий діабет).

«На жаль, маємо констатувати факт, що через запізнє звертання пацієнтів за медичною допомогою, ми не можемо вчасно діагностувати неінфекційні захворювання на ранніх етапах їх розвитку. І пацієнти потрапляють до лікарень уже тоді, коли сталася фатальна подія — наприклад, інфаркт або інсульт. Під час війни люди тим паче не звертаються по профілактичний огляд, а терплять до останнього, тому важливим завданням лікарів є не лише лікування, а й інформування про способи профілактики неінфекційних захворювань», — відзначила Олександра Машкевич, керівниця Директорату медичних послуг МОЗ України.

Перші результати проєкту показали гостру потребу людей із неінфекційними захворюваннями (НІЗ) у медичній допомозі, зокрема діагностичних процедурах.

«За останніми даними, 40 % пацієнтів, яким ми надали медичну допомогу, мали артеріальну гіпертензію, 38 % — серцево-судинні захворювання, а 12 % — цукровий діабет 2 типу. Три чверті людей, які приходили до лікарів, — жінки, а понад 70 % — це люди віком від 50 років. Для збору цих даних команда проєкту розробила спеціальний застосунок, який працює навіть без доступу до інтернету, що спрощує внесення даних та відстежування інформації щодо роботи мобільних команд. Це дуже зручна, проста, але ефективна технологія, яку можуть використовувати мобільні команди інших організацій, і ми вже маємо запити від інших проєктів щодо поширення цього інструменту», — говорить Владислав Збанацький, координатор по роботі з первинною ланкою медичної допомоги Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я».

За словами Олександри Машкевич, через повномасштабну війну видатки на Програму медичних гарантій у 2023 році зменшаться майже на 13–15 мільярдів гривень. Відтак,  підтримка міжнародних партнерів, зокрема україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», зараз надзвичайно важлива.

«Наразі гостро стоїть питання забезпечення медичною допомогою людей на деокупованих та прифронтових територіях. Чимало медичних закладів частково або повністю зруйновані, а більшість медичного персоналу звідти виїхала. Крім того, навантаження на первинну ланку зросло внаслідок збільшення кількості вимушено переміщених осіб, а також браку медиків на місцях. Держава буде вдячна тим проєктам та органам місцевої влади, які допоможуть сформувати й запустити мультидисциплінарні команди на місцях», — додає Олександра Машкевич.

«У Рівненській області є чимало сіл, які віддалені від основних центрів надання медичних послуг. Люди просто не можуть доїхати до найближчих аптек чи лікарень через відсутність транспорту. Завдяки роботі мобільних команд ми змогли оцінити реальний маршрут і потреби пацієнтів і зараз активно працюємо над тим, щоби забезпечити послугами медичної допомоги кожного», — говорить Олена Гандзюк, заступниця директорка департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації.

Такого б успіху не сталося без співпраці з регіональними департаментами охорони здоров’я, які визначали потреби конкретної громади і скеровували туди мобільні медичні команди.

Загалом ММК «Діємо для здоров’я» працювали в чотирьох цільових областях проєкту: Дніпропетровській, Полтавській, Львівській, Рівненській.

Вони складаються із сімейного лікаря, медсестри, психолога та комплексно надають основний спектр послуг первинної медико-санітарної допомоги, а саме:

• проводили діагностику (ЕКГ, тестування рівня глюкози та холестерину в крові, вимірювання тиску);
• консультували і призначали потрібне лікування;
• безоплатно видавали лікарські препарати на тривалий період;
• перенаправляли до вузьких спеціалістів;
• надавали психологічну допомогу.

Війна продемонструвала, наскільки послуги першої психологічної допомоги стали затребуваними. За словами Олександри Машкевич, зараз триває робота над інтеграцією послуг психологічної допомоги на рівні первинної ланки разом із НСЗУ та Офісом першої леді Олени Зеленської.

За результатами зустрічі командою МОЗ прийнято рішення провести виїзну нараду до найвіддаленіших районів Рівненщини для забезпечення мешканців цих територій якісною медичною допомогою та послугами. 

Довідка: Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» (Скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні) має на меті зменшити тягар хвороб та запобігти передчасній смертності від НІЗ. Проєкт реалізується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC). Проєкт впроваджується на національному, регіональному (Львівській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській та Херсонській областях) та територіальному рівнях (робота з громадами). Більше інформації про проєкт можна знайти на сайті та на Фейсбук-сторінці.