Як змінилася система трансплантації з початку повномасштабної війни

З серпня 2021 року для оперативного доставлення важкохворих пацієнтів та донорських органів працював пілотний проєкт МОЗ із аеромедичної евакуації.

«Серце з Вінниці, наприклад, ми менше ніж за годину могли транспортувати до Києва. Гелікоптер сідав прямо на дах Інституту серця. Це було швидко та зручно», — зазначає директор директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ Василь Стрілка.

З початку повномасштабної війни росії проти України небо над країною закрито, й пілотний проєкт МОЗ із аеромедичної евакуації призупинено. Гелікоптери, якщо й  використовуються, то здебільшого силами безпеки й оборони. Зокрема, для транспортування поранених. 

Лише 06.06.2023, в кооперації із Міністерством внутрішніх справ України, для 15-річного реципієнта з Інституту серця, вперше від початку війни вдалося доправити орган «небом». Втім, це унікальний, поодинокий випадок — виняток із правила, направлений на оперативний порятунок дитини в критичному стані.  

У переважній більшості випадків аеромедична евакуація для доставлення органів недоступна. Й це масштабний і нетривіальний виклик як для медичної системи в цілому, так і для трансплантаційної галузі зокрема. Бо на доставлення, наприклад, серця відводиться менше ніж 2 години. Інакше — пересадка органу неможлива. 

Без кардинальної зміни логістики, враховуючи масштаби викликів та неможливість регулярно використовувати авіацію, — кількість операцій із пересадки серця та інших органів із обмеженим строком придатності могла значно зменшитись.  Втім, рішення знайшлося. 

Перебудова галузі та формування мобільних трансплантаційних бригад

29 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану». Дана ініціатива законотворців дозволила всій медичній галузі, зокрема й трансплантації, продовжити активний розвиток.  

Фактично, депутати дали можливість лікарням, які мають ліцензію на той чи інший вид медичної діяльності, наприклад, трансплантацію, надавати його за межами свого медзакладу. Це відкрило можливість центрам трансплантації створити мобільні бригади з пересадки органів. 

Відтепер органи з обмеженим строком «життя» поза тілом померлої людини, які неможливо вчасно доправити автомобільним транспортом у лікарню з відповідною ліцензією, — не доставляються в центри трансплантації, до яких приписані реципієнти. Навпаки — людина, яка потребує пересадки, разом із відповідними лікарями, їде до органу. Такий підхід дозволив виграти додатковий час на ускладнену та сповільнену війною логістику.

Як працюють мобільні бригади трансплантологів?

Лікарня, в якій діагностували смерть мозку, за наявності згоди на посмертне донорство, вносить дані про донора до Єдиної системи трансплантації. Цифровий алгоритм, за рядом критеріїв, зокрема лабораторними дослідженнями, підбирає пару. Потім лікарі з центру трансплантації, який має відповідну ліцензію, збирають кілька машин обладнання та разом із реципієнтом їдуть до лікарні, в якій знаходиться донор. 

Тим часом померла людина, в якої діагностували смерть мозку, знаходиться на апаратах штучної підтримки життєдіяльності. Це дає змогу зберігати окремі види органів замість кількох годин — до двох діб. Цього часу достатньо для того, щоб доправити реципієнта в будь-який куточок країни, розгорнути обладнання та провести трансплантацію. 

Команда з центру трансплантації може провести пересадку навіть в найпростішій операційній. Все необхідне обладнання бригада фахівців із ліцензованого закладу привозить із собою. 

У першу чергу, дану механіку дій застосовують для пацієнтів, які потребують пересадки серця, бо його строк придатності поза тілом донора-трупа — найменший. Також виключенням вважаються операції з пересадки легень. Враховуючи складність подібного хірургічного втручання, їх проводять виключно в центрах трансплантації. У цих випадках не реципієнт їде до органу,  а орган до реципієнта. 

Так, законодавчі зміни, гнучко підлаштовані під реалії війни, в кооперації з професіоналізмом українських трансплантологів та перебудованою логістикою — вже дали змогу врятувати десятки життів.