Як діагностувати психічні розлади та спілкуватися з пацієнтами, що мають скарги на ментальне здоровʼя, — навіщо сімейним лікарям знання з mhGAP

Сімейна лікарка Наталія Косовець має 18-річний стаж роботи і нині завідує структурним підрозділом Михайло-Коцюбинської амбулаторії на Чернігівщині. Після початку повномасштабного вторгнення її пацієнти — а їх зараз близько 1900 — стали частіше скаржитися на порушення ментального здоровʼя. 

До неї зверталися через надмірну тривожність, розлади сну та/або харчування, труднощі з концентрацією уваги тощо. Часом пацієнти жалілися на фізичні негаразди, але потім зʼясовувалося, що причиною були перш за все розлади ментального характеру. Щоб професійно допомагати своїм пацієнтам, лікарка вирішила отримати необхідні знання, пройшовши відповідне навчання.

«Після початку великої війни проблема ментального здоров’я українців стала дуже суттєвою. Чи не щодня я чую від своїх пацієнтів чи сама бачу ті чи інші симптоми розладів. А це значною мірою впливає і на фізичне самопочуття, — розповідає Наталія Косовець, сімейна лікарка КНП “Чернігівський районний центр ПМСД”. — Мені хочеться не лише вислухати, але й надати цим людям професійну медичну допомогу, знати, як саме спілкуватися з пацієнтами, що мають скарги на свій психічний стан. Тому майже одразу, як зʼявилася така можливість, я записалася і пройшла курс відповідної підготовки за програмою mhGAP* від ВООЗ». 

*MhGAP (Mental Health Gap Action Programme) — програма, запущена ВООЗ у 2008 році і нині впроваджується у понад 100 країнах світу, у т. ч. і в Україні. Її мета — покращити доступ пацієнтів до послуг з ментального здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих кадрів — медпрацівників первинної ланки: сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, медсестер, медбратів, фельдшерів.

Під час проходження курсу «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP» учасники дізнаються, зокрема, про: поняття та види психічних розладів, як пов’язані фізичні та психічні розлади, побудову ефективної комунікації з пацієнтом, виявлення та ведення ПНПР-розладів за протоколами mhGAP тощо.

Тренінг спирається на керівництво mhGAP, яке містить поміж іншими такі блоки:

• Основні принципи допомоги та клінічної практики.
• Депресія.
• Психоз.
• Епілепсія.
• Дитячі та підліткові психічні та поведінкові розлади.
• Деменція.
• Розлади, повʼязані зі вживанням психоактивних речовин.
• Самоушкодження/суїцид.
• Інші важливі скарги на стан психічного здоровʼя.

Крім того, з початком активної фази війни був доданий модуль «Розлади, повʼязані зі стресом (гострий стрес, горе, ПТСР)» з посібника mhGAP з надання допомоги за гуманітарних надзвичайних станів. А в жовтні 2023 р. стартував другий рівень курсу.

Онлайн-курс є безоплатним і доступний для всіх медичних працівників на платформі Академії НСЗУ: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=183

За словами лікарки, отримані під час проходження даного курсу знання елементарних практик — наприклад, спілкування з пацієнтами чи діагностики психічних розладів — допомагають їй сьогодні у роботі з людьми. Так, тепер вона сама може виявити ментальні розлади, а також вибудовувати довірливі комунікації з пацієнтами.

«Це навчання є не просто корисним, а необхідним для кожного сімейного лікаря, адже в нашій країні — через роками сформовану радянською системою стигму й упередження — пацієнти вкрай рідко звертаються одразу до психолога чи психіатра. Натомість пацієнту легше розповісти про те, що турбує, сімейному лікарю. Працівник первинної ланки, маючи необхідний багаж знань, може розпізнати проблеми з ментальним здоров’ям та вчасно допомогти пацієнту. Таким чином допомога у сфері ментального здоров’я стає доступнішою, адже сімейний лікар є найбільш наближеним до пацієнта, і звертатися до нього найкомфортніше», — додає лікарка. 

В умовах війни, коли кожен із нас відчуває її вплив на собі, Наталія Косовець розуміє, як це важливо самою залишатися стійкою, як допомагати собі та тим, хто навколо, впоратися зі стресом та напругою. У цьому їй дуже допомогли знання, набути під час тренінгу для фасилітаторів «Самодопомога Плюс» в рамках проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоровʼя». 

Учасників навчали самодопомоги у боротьбі зі стресом, проте набуті навички також можна застосовувати у роботі з іншими дорослими, які зазнають стресу та впливу психотравмувальних факторів. По закінченню навчання пані Наталія отримала сертифікат фасилітатора і тепер надає консультативну допомогу своїм колегам з питань ментального здоров’я.

«Останнім часом у зв’язку з подіями в нашій країні пацієнтів з ментальними розладами стало врази більше. Особливо їх турбує безсоння, стрес та депресія, тому знання, які я отримання під час навчання, є для мене дуже важливими. Я вважаю, що кожен сімейний лікар має володіти такими знаннями. Після навчання ми можемо визначити причину, яка стала тригером розвитку даної проблеми, та за допомогою психологічних практик і медикаментозної терапії допомогти пацієнту позбутися патології, а за потреби скерувати його до вузького спеціаліста», — резюмує Наталія Косовець.

 

Після того, як перші пацієнти із проблемами ментального здоровʼя побачили, що її методи і рекомендації працюють, люди стали частіше звертатися до Наталії з подібними питаннями, при чому з більшою довірою та більш усвідомлено. 

Станом на січень 2024 р. навчання за програмою mhGAP пройшли майже 70 тисяч медичних фахівців, з них 16 тисяч — сімейні лікарі. Впродовж 2023 року понад 85,5 тисячі унікальних пацієнтів звернулися до лікарів «первинки» по психологічну допомогу. 

Нині у понад 850 медзакладів ПМГ лікарі безоплатно надають послуги з охорони ментального здоровʼя, відповідно до пакету Програми медгарантій «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Нагадаємо, як під час війни отримати безоплатну психологічну та психіатричну допомогу.

Довідка: курс був розроблений за ініціативи МОЗ разом із ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, ініційованої першою леді Оленою Зеленською. У розробці курсу взяли участь фахівці Академії Сімейної Медицини України, україно-швейцарського проєкту «Психічне здоров'я для України», ГО «Проліска» та Проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». 

Розробку курсу здійснено за фінансової підтримки Бюро USAID з питань гуманітарної допомоги та за підтримки Швейцарської Конфедерації.