Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм

2 квітня відзначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм, і кожному з нас варто дізнатися про нього більше. Адже, за даними ВООЗ, з аутизмом народжується кожна сота дитина в світі.

Коли йдеться про аутизм, йдеться, не про захворювання, а про розлад, особливість розвитку, з якою людина народжується і живе усе життя. Аутизм неможливо набути внаслідок дії зовнішніх чинників, його не «вилікувати», проте доказові методи психологічного втручання можуть покращити комунікативні та соціальні навички людей з аутизмом.

Аутизм – це, насправді, дуже різні особливості, тому одне слово вміщує розлади аутистичного спектру (РАС). Спектр – бо здібності і потреби людей з РАС можуть значно різнитися. Дехто з людей, що мають аутизм, використовує вербальну комунікацію з іншими, а дехто – ні, хтось потребує догляду упродовж усього життя, інші ж – можуть жити самостійно, працювати.

Люди з РАС часто мають проблеми з соціальною взаємодією, а також – обмежену або повторювану поведінку, сталі інтереси. Ознаки аутизму зазвичай з’являються у віці 2-3 років. Деякі – можуть з’явитися і в більш ранньому віці. Що раніше батьки і лікарі визначають, що дитина перебуває в спектрі, то більше позитивних результатів можна досягти в покращенні якості її життя.

Ознаки, які ми наведемо нижче, можуть вказувати на те, що дитина перебуває в групі ризику щодо розладу аутистичного спектру.

До 6 місяців:

  • Дитина уникає або не підтримує зоровий контакт;
  • Не виявляє радісних емоцій, рідко посміхається.

До 9 місяців:

  • Не виявляє щасливих, сумних, роздратованих, здивованих виразів обличчя.
  • Не реагує на ім’я.

До 12 місяців:

  • Не лепече;
  • Не використовує або використовує рідко жести: не вказує на предмети, не махає «па-па», не простягає ручки.

До 1,5 років:

  • Не вказує на предмет, що привернув його увагу.

До 2 років: 

  • Не помічає емоцій інших людей.

До 3 років: 

  • не помічає інших дітей і не намагається приєднатися до їхньої гри.

До 4 років:

  • не грає в рольові ігри (не прикидається лікарем чи супергероєм).

На РАС також може вказувати така поведінка:

  • дитина виставляє іграшки чи інші предмети в ряд і засмучується, коли порядок змінюється;
  • щоразу повторює слова або фрази;
  • постійно грає іграшками однаково;
  • фокусується, на окремих предметах (наприклад, колесах);
  • вимагає дотримання певної послідовності дій;
  • засмучується через незначні зміни.

Якщо ваша дитина має якісь із цих ознак, зверніться до свого педіатра або сімейного лікаря. Адже не всі діти з аутизмом мають такі ознаки і наявність таких ознак не завжди вказує на аутизм.

Для людей із аутизмом притаманний високий рівень тривожності. Проте, щоби опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, людям із РАС потрібна впорядкованість: розклади, заздалегідь визначений порядок дій, рутини і звичні маршрути. Довідник безбар’єрності, створений за ініціативою Олени Зеленської «Без бар’єрів» наводить такі поради щодо спілкування з людьми з РАС:

  • Поважайте розклад і ритуали людини з аутизмом. Те, що може бути дрібницями для вас, є вкрай важливим для нього чи для неї. Якщо ви пропонуєте нову активність, дайте людині час на осмислення, будьте готові, що їй це може не сподобатись, і прийняти такий вибір.
  • Те ж стосується і подарунків. Людина з РАС не завжди може миттєво висловити свої почуття чи подяку – це для неї сюрприз і порушує встановлений порядок дій. Тому до такого досвіду потрібно готувати. Так само треба прийняти, що людині може не сподобатись подарунок і вона не робитиме вигляд, що вона у захваті, для ввічливості.
  • У розмовах з людьми з РАС паузи в очікуванні відповіді необхідно робити трохи довшими – від 30 секунд до хвилини. Тримайте м’який фокус на людині – дивіться десь на середину лоба, а не в очі. І будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, а наприклад, розвернеться вбік. Це – спосіб самозаспокоєння. Також методами заспокоєнням можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки. Це потреба нервової системи людини. 
  • Висловлюйтесь чітко і не давайте обіцянок. Ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання.
  • Також краще не говорити припущеннями. Якщо ви сумніваєтеся, варто сказати чітке «ні» і спробувати пояснити чому.
  • Не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди у спектрі все сприймають буквально. Натомість бажано говорити простими короткими реченнями. Також треба розуміти, що люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо.
  • У спілкуванні з людьми з РАС, як, власне, із іншими людьми, потрібно навчитися сприймати все як є і не намагатися «переробити» людину.