Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Новини

Перший рік програми “Доступні ліки”: Що зроблено і над чим працюємо

4 квітня 2018
3226

Перший крок трансформації галузі охорони здоров’я в дії: програма “Доступні ліки” успішно працює уже рік. Розказуємо, як МОЗ бачить майбутнє Урядової програми і наскільки вже вона вплинула на життя та здоров’я пацієнтів.

 

Рік роботи програми у цифрах і фактах

Сьогодні Урядова програма “Доступні ліки” працює в 7 138 аптеках України, тобто кожен третій аптечний заклад відпускає ліки, за які повністю або частково платить держава – кожен українець зі своїх податків.  

23 діючі речовини, 239 торгових найменувань препаратів, 47 з яких для пацієнта є повністю безоплатними. Для порівняння: у квітні 2017 року, коли програма стартувала, ці показники виглядали так: 21/153/23. Сьогодні у програмі є 184 препарати для лікування серцево-судинних захворювань, 43 – діабету 2 типу, 12 – бронхіальної астми.  

Лідери реалізації програми “Доступні ліки” – Донецька, Харківська, Львівська, Миколаївська та Вінницька області. Аутсайдери – Одеська, Волинська, Хмельницька, Київська та Івано-Франківська області. Рейтинг регіонів складений за результатами роботи програми у 2018 році. Особливо фахівці МОЗ звертали увагу на швидкість переукладання угод з аптечними закладами та відновленням роботи програми.

За час роботи програми пацієнти, що мають серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму чи страждають на діабет 2 типу, отримали ліки за понад 15,5 млн рецептів на суму майже 708 млн грн. Нагадаємо, у цьому році бюджет програми зріс на 30% і становить 1 млрд.

 

Як вплинула програма на здоров’я українців

Результати року роботи програми “Доступні ліки” вимірюємо не лише кількісними, але і якісними показниками. За даними регіонів, на 4,2% у середньому знизилася кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт, майже на 6% – кількість викликів швидкої для людей з приступами бронхіальної астми, кількість пацієнтів з нормалізованим цукром у крові (HbA1c – глюкований гемоглобін) при діабеті 2 типу збільшилася на 7%.

За час дії програми суттєво знизилася кількість ускладнень у пацієнтів з діабетом 2 типу – на 2,65%.

 

Ціни та попит

91% українців підтримують програму. Адже “Доступні ліки” допомагають пацієнтам з хронічними захворюваннями заощаджувати значні кошти сімейного бюджету.

Наприклад, сімейний бюджет пари, що мають діабет 2 типу та бронхіальну астму, може заощадити близько тисячі гривень на місяць: на преператах для лікування астми можна заощадити 878,54 грн на місяць, діабету ІІ типу – 87,98 грн.

При лікуванні серцевої недостатності та застосуванні схеми лікування: Еналаприл+ Спіронолактон+ Нітрогліцерин+ Метопролол+ Дігоксин, пацієнт може заощадити щонайменше 200 грн на місяць.

Завдяки референтному регулюванні цін (вартість препарату не повинна перевищувати середню ціну у 5 сусідніх країнах Європи) на деякі групи препаратів ціна знизилася на 60%. Зокрема, це препарати симвастатину (60%), спіронолактону (57%) та клопідогрелю (55%).  У середньому – усі виробники знизили ціни на чверть для того, щоб долучитися до програми відшкодування.

Чому фармвиробники на це погодилися? Держава гарантує їм попит, який стрімко знижується в умовах вільного ринку через неплатоспроможність українців. Натомість ліки, що увійшли до програми, показують неймовірний приріст у споживанні. У 2017 році попит на препарати для лікування серцево-судинних захворювань, що увійшли до програми, збільшився порівняно з аналогічним періодом 2016 року на понад 90%. Споживання ліків для терапії діабету II типу за цей же період зросло на 76,5%, а препаратів для лікування бронхіальної астми – на 28%.

 

Скоро на ваших екранах: електронний рецепт

Вже зовсім скоро ми запустимо електронний рецепт у деяких регіонах.

Ми вже виокримели регіони, де стартує пілотний проект. Це м. Вінниця та Вінницька область, м. Дніпро та Дніпропетровська область, м. Івано-Франківськ та Івано-Франківська область, м. Черкаси та Черкаська область і місто Бахмут.

До кінця року плануємо запровадити його по всій країні – там, де для цього буде технічна можливість.

Електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках. У ньому вказано, хто виписав рецепт та яку активну речовину призначено пацієнтові. Такий рецепт підписується електронним підписом. Цей документ одразу потрапляє в систему, де його можуть побачити провізори. Пацієнт отримує СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці. Доступ до електронної системи рецептів буде обмежений.

 

Над чим працюємо

Зараз ми ведемо роботу над тим, щоб удосконалити бюджетне законодавство у частині безперервності фінансування програми “Доступні ліки”. Адже питання, пов’язані з закінченням одного бюджетного року і початком іншого, не мають впливати на процес лікування: пацієнти, що мають хронічні серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу та бронхіальну астму мають лікуватися безперервно.

 

Як буде розвиватися програма “Доступні ліки”

Стратегічна мета – долучити до програми “Доступні ліки” усі ліки з державних програм, якими пацієнти лікуються на амбулаторному рівні.

Продовжуємо працювати і над іншими напрямками, але першочергова мета – зробити “Доступні ліки” доступними для кожного. Особливо це стосується пацієнтів, які проживають у сільській місцевості. І ми справді віримо, що фельдшери нам у цьому допоможуть.

З точки зору законодавчого регулювання – сьогодні кожен фельдшер може виписувати рецепти хронічно хворим пацієнтам і відпускати ліки у фельдшерсько-акушерському пункті, якщо у селі відсутня аптека.

Закликаємо місцеву владу посприяти цій практиці і подумати над тим, яким чином вони можуть заохочувати фельдшерів до додаткової роботи.

Нагадаємо, у квітні 2017 року в Україні стартувала урядова програма “Доступні ліки”. Програма “Доступні ліки” насправді працює не для статистики, а для поліпшення здоров’я людей. Мета програми – забезпечити кожного громадянина України життєвонеобхідними лікарськими засобами, які покращать якість їхнього життя і зможуть запобігти виникненню ускладнень та передчасної смертності.

До переліку “Доступних ліків” відбирали лише ті лікарські засоби, міжнародна непатентована назва яких є у Національному переліку основних лікарських засобів. Ліки проходили відбір з урахуванням рівнів захворюваності населення, поширеності хвороб та смертності, доказів порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, а також галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та рівня фінансування медичної допомоги.

 

Переглянути презентацію: https://goo.gl/vu42vp