Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Новини

Бюджет МОЗ України-2019: про пріоритетні напрями і фінансування програм міністерства у наступному році

18 жовтня 2018
3779

14 вересня Уряд представив проект Державного бюджету на 2019 рік. Ухвалити Державний бюджет має Верховна Рада. Зведений бюджет на охорону здоров’я-2019 складає 95,8 млрд грн — на 10% більше, ніж у 2018 році. Додаткові кошти спрямовані на забезпечення необхідних змін у медичній сфері в Україні. Розказуємо про пріоритетні напрями роботи міністерства у наступному році і запланований рівень фінансування кожного з них.

 

Реформа первинної медичної допомоги – 15,3 млрд грн

У 2019 році продовжиться реформа закладів первинної допомоги. Усі заклади, що надають первинну медичну допомогу, будуть отримувати оплати за надання медичних послуг за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. У наступному році бюджет на оплату послуг первинної медичної допомоги за програмою медичних гарантій Національної служби здоров’я складає 15,3 млрд грн.

Наразі кількість медичних закладів, які долучились до нової системи фінансування, вже перевищила 50% від всіх закладів “первинки”, а практично кожний другий українець уклав декларацію зі своїм сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Інші комунальні медзаклади, що надають первинну допомогу, мають підписати договори з НСЗУ до кінця 2018 року.

 

Програма “Безкоштовна діагностика” — 2 млрд грн

Програма “Безкоштовна діагностика” — це забезпечення 80% потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, найбільш необхідні безоплатні дослідження (наприклад, рентген, УЗД, ехокардіографія серця),  аналізи та консультації вузькопрофільних спеціалістів. Ці послуги пацієнти зможуть отримати безоплатно тільки за направленням свого сімейного лікаря.

Пацієнт сам обиратиме, в якому саме медзакладі проходити діагностику, здавати аналізи чи проходити консультацію. Головне — заклад має брати участь у програмі “Безкоштовна діагностика”.

Програма розпочнеться в другій половині 2019 року. Медичні заклади будуть приєднуватися до програми у рамках одного бюджету — місто, район, ОТГ. Для реалізації програми у бюджеті передбачено 2 млрд грн.

 

Медична субвенція місцевим бюджетам на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну допомогу – 55,5 млрд грн

Ті заклади, які не увійдуть у реформу у 2019 році, будуть фінансуватися за принципом медичної субвенції. Субвенція  з державного бюджету місцевим бюджетам на спеціалізовану амбулаторну, стаціонарну та екстрену медичну допомогу складе 55,5 млрд грн.

 

Реформа екстреної медичної допомоги — 922,5 млн грн

У проекті Державного бюджету на 2019 рік на фінансування екстреної медичної допомоги через механізм субвенції передбачено близько 6 млрд грн. Крім того, 922,5 млн грн держава планує витратити на реформу екстреної медичної допомоги. За ці кошти у 2019 році буде реалізовано пілотний проект розвитку екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та місті Києві.

Комплексна програма з розвитку системи екстреної медичної допомоги в пілотних областях включає:

  • закупівлю 70% потреби спеціалізованого санітарного транспорту для розвитку служби екстреної медичної допомоги;
  • проведення програми підготовки інструкторів для підвищення кваліфікації, відповідно до світових стандартів, осіб, задіяних у роботі системи екстреної медичної допомоги;
  • цільові видатки на підвищення рівня оплати праці працівників, які пройдуть підвищення кваліфікації;
  • закупівля спеціального навчального обладнання та манекенів для навчально-тренувальних симуляційних центрів;
  • створення єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб;
  • впровадження уніфікованих сучасних галузевих стандартів диспетчеризації.

Реалізація пілотного проекту забезпечить подальший розвиток системи екстреної медичної допомоги, надання екстреної медичної допомоги належної якості та постійне її удосконалення шляхом регулювання процесу навчання та підвищення кваліфікації працівників.

 

Державні закупівлі ліків і медичних виробів – 5,9 млрд грн

Третій рік поспіль на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів виділяється 5,9 млрд. грн з Дежавного бюджету. Це - життєво необхідні дороговартісні препарати, які пацієнти зазвичай не можуть купити самостійно. Зокрема, у програму державних закупівель входять такі ліки та медичні вироби:

  • Від важких захворювань, що потребують тривалого та/або дороговартісного лікування - онкології у дітей та дорослих, туберкульозу, вірусних гепатитів В та С, ВІЛ/СНІДу та ін.;
  • Для лікування рідкісних захворювань: гемофілії типу А або В або хвороби Віллебранда, бульозного епідермолізу, ювенільного ревматоїдного артриту, легеневої артеріальної гіпертензії, імунодефіцитних станів тощо.

Загалом за 40 напрямами державної програми закуповуються близько 500 препаратів та більше 700 медичних виробів: http://moz.gov.ua/zakupivli-likiv

Завдяки оптимізації та ефективній організації закупівель вдалося  вивільнити 321 млн грн та перерозподілити їх на закупівлю додаткових ліків.

Так, на 10% було збільшено фінансування дорослої онкології, гемофілії, розсіяного склерозу, а також низки дитячих програм (муковісцидоз, нанізм, дитячий церебральний параліч, гепатит та інші). Збільшено фінансування закупівель ліків для громадян з орфанними захворюваннями (хвороба Гоше, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз, муковісцидоз дорослих).

Важливим рішенням було вперше виділити кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) і первинними імунодефіцитами (ПІД). Наразі пацієнти з цим діагнозом забезпечуються лікуванням лише до 18 років.

Докладніше про ліки та медичні вироби, якими забезпечуються пацієнти завдяки державним закупівлям: https://bit.ly/2ym1uwz

 

Програма “Доступні ліки” – 1 млрд грн

Програма “Доступні ліки” продовжує бути пріоритетом Уряду. У 2019 році українці й надалі отримуватимуть ліки від серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. На це у проекті бюджету Уряд передбачив 1 млрд грн: 250 млн на регіональну субвенцію і 750 млн - на забезпечення функціонування програми через НСЗУ.

У наступному році програма очікує на серйозну трансформацію. Передбачається, з 1 квітня програма відійде до Національної служби здоров’я, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров’я чи муніципалітети, а безпосередньо один головний оператор бюджетних коштів - НСЗУ.

Нова модель фінансування передбачає, що всі адміністративні механізми програми стануть автоматизованими та централізованими. Це сприятиме оперативному реагуванню на нестачу фінансування у тому чи іншому регіоні. НСЗУ як єдиний фінансовий оператор програми зможе самостійно, без рішення місцевої ради, перерозподіляти фінансування між регіонами, де є більший попит на ліки за програмою і тими, де є надлишок.

Перехід на нову модель фінансування передбачає обов’язкове запровадження електронного рецепту. Отже, з 1 квітня 2019 року “Доступні ліки” почнуть відпускатимути за номером рецепту, який система надсилатиме смс-повідомленням на мобільний телефон пацієнта.

Для того, щоб МОЗ України та НСЗУ мали достатньо часу для впровадження нових механізмів роботи програми, а пацієнти продовжували безперебійно отримувати ліки за програмою, Уряд передбачив у бюджеті кошти на 1 квартал 2019 року за старою моделлю фінансування: 250 млн грн – окрема регіональна субвенція.

 

Відшкодування вартості препаратів інсуліну за кошти державного бюджету –  925 млн грн

У 2019 році держава повністю відшкодовуватиме вартість препаратів інсуліну для лікування людей, що хворіють діабетом.

Наразі відшкодування вартості відбувається частково коштом коштом державного бюджету, частково - з місцевого бюджету. Внаслідок цього є багато скарг від пацієнтів у тих регіонах, де місцева влада не може дофінансувати свою частину. У 2019 році держава повністю фінансуватиме закупівлю препаратів інсуліну і, таким чином, забезпечить потреби всіх пацієнтів в інсулінотерапії.  Кошти, що необхідні для повного фінансування з держбюджету, вираховуються відповідно до даних електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Це відкритий прозорий реєстр, який дозволяє ефективно контролювати кількість пацієнтів інсулінотерапії, а також, який саме інсулін та чому призначається лікарем окремому пацієнту. Додатково цей реєстр дозволяє розраховувати загальну потребу в інсулінах відповідно до фактичної кількості отриманих хворими препаратів інсуліну. Якщо пацієнта немає в реєстрі за 2018 рік, то відшкодування за його препарат інсуліну у 2019 році відбуватиметься за рахунок місцевого бюджету.

 

Розбудова мережі кардіоцентрів - 150 млн грн

Передбачених 150 млн грн у проекті Державного бюджету на 2019 рік вистачить для придбання 13 ангіографів. Це дозволить розбудувати ширшу мережу реперфузійних центрів, допомогти більшому числу людей з гострим інфарктом міокарда та знизити смертність від серцево-судинних захворювань.

З травня 2016 року створення регіональних реперфузійних мереж  стало пріоритетним завданням Уряду в сфері розвитку і реформування медицини. Реперфузійний центр - це відділення у закладі охорони здоров’я, де безоплатно проводять коронарне стентування (відновлення порушеного кровообігу)  при гострому інфаркті міокарда. Для того, щоб встановити пацієнту коронарний стент, потрібне сучасне обладнання - ангіограф. Ангіографія - надзвичайно точний діагностичний метод, за допомогою якого лікарі визначають, де саме у судинах порушений кровообіг. З 2017 року КМУ прийняв постанову, за якою придбання ангіографів відбувається за рахунок державного та місцевого бюджетів. У 2017 - 2018 роках було закуплено 26 ангіографів, що дозволило надати допомогу більшій кількості людей з гострим інфарктом міокарда. Зокрема впродовж 2017 року в 11 областях України смертність від гострого інфаркту міокарду знизилася на 20% у порівнянні з 2015 роком. Такими є дані Асоціації інтервенційних кардіологів України. Якщо перекласти цю інформацію з сухої мови офіційної статистики, за минулий рік українські кардіологи врятували від страшної та болісної смерті на 420 людей більше. Це перше зниження кількості смертельних випадків в Україні за останнє десятиліття.

 

Єдиний державний кваліфікаційний іспит – 16,7 млн грн

У проекті держбюджету закладено 16 683 770 грн на проведення першої частини Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Запровадження  іспиту є частиною реформи медичної освіти. ЄДКІ складається з 4 елементів: іспит КРОК, тест з англійської, міжнародний тест з основ медицини (IFOM) та іспит з практичних навичок  ОСК(П)І. ЄДКІ буде проходити у два етапи: перший етап проводитися на третьому курсі, другий — залежно від спеціальності — на п'ятому або шостому курсах. Гроші з держбюджету підуть на розробку першого етапу ЄДКІ, а саме: питань для тесту КРОК, проведення іспиту з англійської мови та закупівлю міжнародного іспиту з основ медицини IFOM. Іспит з практичних навичок ОСК(П)І студенти-медики здаватимуть на 6-му курсі і за їхнє проведення відповідають університети.

ЄДКІ як освітній стандарт встановлює доволі високу планку і для студента, і для університетів, що сприятиме випуску з медичних закладів вищої освіти справді кваліфікованих спеціалістів. Додатково ЄДКІ мінімізує можливості для корупції.

Читайте також