Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Новини

4 кроки МОЗ у подоланні корупції

15 травня 2018
2873

Згідно з нещодавно опублікованим звітом, 90% зловживань, викритих НАБУ у соціальній сфері, стосуються охорони здоров’я. Це ще раз доводить, що трансформація системи охорони здоров'я в країні є на часі. Уже сьогодні МОЗ зробило поступ у подоланні корупції: закупівлі ліків проводяться через міжнародні організації, діє електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, створено НСЗУ, запроваджено електронну систему охорони здоров’я.

 

Закупівлі ліків через міжнародні організації

Міністерство охорони здоров`я України вже три роки поспіль співпрацює з міжнародними спеціалізованими організаціями, які проводять закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на міжнародному рівні. Такий механізм дозволив подолати корупцію у сфері державних закупівель ліків.  Відповідно до звіту Рахункової палати України, закупівлі через спеціалізовані організації заощаджують до 39% коштів із виділеного бюджету.  Кількість додатково закуплених ліків на заощаджені кошти за деякими програмами сягає до 70%.

Ефективність міжнародних закупівель на противагу закупівлям через систему Прозорро показують тендери на місцях:  регіональні онкодиспансери та державні установи закуповують ліки до 300% дорожче, ніж міжнародні організації (за результатами моніторингу закупівель ліків для онкохворих, проведеного Центром протидії корупції).  

Цьогоріч міжнародні організації здійснюватимуть закупівлі за 40 напрямами державної програми на загальну суму 5,9 мільярдів гривень. Уже підписані договори з Програмою розвитку ООН, Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), британською закупівельною агенцією Crown Agents, з якими МОЗ уже співпрацювало в напрямку закупівель раніше.

 

Зміни у фінансуванні закладів охорони здоров’я

Попри декларативні гасла, безкоштовної медицини в нашій країні не існувало. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. На противагу цьому МОЗ розпочав зміни у фінансуванні медичної галузі, щоби кожен українець міг отримати якісну меддопомогу, а заклад охорони здоров’я — своєчасну плату за надані послуги від держави через НСЗУ. Цьогоріч принцип “гроші йдуть за пацієнтом” реалізується на первинній ланці — пацієнти обирають сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Медзаклади у статусі комунальних некомерційних підприємств зможуть увійти у реформу, підписати договори з НСЗУ і з липня отримувати гроші за обслуговування пацієнтів, які підписали з ними декларації.

Під час укладання декларації лікарі реєструють пацієнтів у системі “Електронне здоров’я”. Таким чином НСЗУ зможе оплачувати закладу, де працює цей лікар, ведення кожного пацієнта. У майбутньому електронна система дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям – правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.

НСЗУ сплачуватиме медзакладам за обслуговування конкретних пацієнтів, але не володітиме цими коштами. Гроші зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який підписує договори з медичними закладами і лікарями-ФОП та закуповує медичні послуги для населення. Так з наших податків гарантовано будуть оплачені медичні послуги, які необхідні конкретному пацієнту.

З усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки її, як центральний орган виконавчої влади, контролюватимуть  Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційні органи НАБУ та НАЗК.

 

“Доступні ліки” і Нацперелік

З квітня минулого року Уряд розпочав програму "Доступні ліки" - пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. Особливістю цієї програми є те, що лікарі, виписуючи рецепт, вказують не торгову назву препарату, а діючу речовину  – непатентовану назву (МНН). В аптеці пацієнту пропонують декілька торгових марок, які містять вказану у рецепті діючу речовину і пацієнт сам вирішує, яку торгову марку придбати. Ця процедура зводить до мінімуму лобіювання медиками певних торгових марок препаратів.

Цьогоріч МОЗ також затвердив Національний перелік лікарських засобів – короткий перелік життєвонеобхідних основних лікарських засобів із доведеною ефективністю, доступ до яких держава гарантує усім пацієнтам безоплатно при лікуванні у стаціонарі.

Нацперелік – це перелік міжнародних непатентованих назв препаратів, які рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я для лікування найпоширеніших та найнебезпечніших хвороб. Нині цей перелік містить 427 діючих речовин. Тож з січня цього року медзаклади мають першою чергою закупити ліки за Нацпереліком, а вже після цього кожен лікувальний заклад може і має право закуповувати необхідні препарати, що не увійшли до нього. При цьому медзаклади мають формувати свої закупівлі за МНН, а не купувати конкретні торгові найменування препаратів. Ця норма робить процес тендеру прозорим - дозволяє за допомогою торгів закупити дієві препарати за меншою ціною, адже усі фармвиробники, що мають ліки з відповідною МНН можуть брати участь у торгах і пропонувати меншу ціну.  

 

Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії

Запровадження електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, дало змогу державі уникнути необґрунтованих закупівель на десятки мільйонів гривень і закупити більше необхідних ліків.

До запровадження реєстру формування потреби в інсуліні було неточним або корупційно зумовленим: реальна кількість пацієнтів, що потребують інсулінотерпії є на десятки тисяч меншою. Електронний реєстр виявив більше  30 тис неіснуючих осіб, які включалися до обґрунтування кількості грошей на закупівлю препаратів інсуліну за кошти державного бюджету. Крім того, у різних департаментах охорони здоров’я (раніше саме вони проводили тендери) значно відрізнялась номенклатура препаратів інсуліну, а ціна на лікування одного пацієнта на рік - вдвічі.

Читайте також