Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

У 2016 р. 392 тис. українців померло від захворювань системи кровообігу і ще 31.7 тис – від зовнішніх причин смерті (нещасних випадків, транспортних пригод, насильницьких дій). Разом це становило 72.3% від всіх смертей в Україні того року. Жодна інша причина смерті, крім новоутворень (які забрали у 2016 р. 78.9 тис або 13.5% життів) не мала подібного масштабу. Наша країна посідає друге місце в світі за кількістю смертей на 100 тис. населення, і саме перелічені причини пояснюють цей трагічний показник.

Як хвороби серця, так і нещасні випадки та умисні ушкодження, - це складні соціальні явища, що вимагають комплексних дій. Однак, принциповою проблемою при цьому залишається слабкість системи екстреної медичної допомоги.

Попри надвисокий рівень захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні, рівень госпіталізації з гострим інфарктом міокарду у 2016 р. становила лише 1.3 на 1000 населення, що відчутно нижче, ніж у Європейських країнах (для прикладу, у 2017 р. цей показник був в півтори рази вищим у Польщі, Хорватії, Угорщині, і більш ніж вдвічі вищий – в Німеччині, Швеції, Литві). У 2016 році лише 8.5% реанімацій, що проводились в Україні працівниками екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтам з позагоспітальною зупинкою серця, виявились успішними (тобто дозволили відновити самостійний кровообіг). Для порівняння, відповідний середній показник для країн Європи становив 28.6% станом на 2014 рік. Відповідно, сьогодні в Україні 90.1% смертей серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця відбувається поза межами лікарні; лише 9.9% пацієнтів з цим діагнозом помирає в лікарні.

Для постраждалих від зовнішніх ушкоджень ситуація також залишається трагічною. Під час прийняття Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у 2012 р. у пояснювальній записці зазначалось, що на той час 76% смертей від впливу зовнішніх причин в Україні відбувалось поза межами лікарень. Такий показник був наведений як недопустимо вищий, ніж в розвинених країнах Європи. Нажаль, станом на 2016 рік, цей показник зріс до 80.7%.

Однак, і в стінах лікарень екстрена медична допомога залишається значно менш ефективною у порівнянні з показниками розвинених систем охорони здоров’я. У 2016 році смертність серед пацієнтів, госпіталізованих з гострим інфарктом міокарда, становила 12.5% (у порівнянні з 3.3% у Сполучених Штатах).

Шанси людини на те, що у разі нещасного випадку чи серцевого нападу її життя буде врятоване, а негативні наслідки для здоров’я – мінімізовані, залежать від якнайшвидшого початку допомоги, якнайшвидшого проведення критичних для виживання процедур на догоспітальному етапі, а також ефективного госпітального лікування та реабілітації. Кожна з перелічених ланок в Україні організована неефективно.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою реформи системи екстреної медичної допомоги є зниження смертності та набуття інвалідності населенням в результаті впливу невідкладних медичних станів та зміцнення впевненості громадян України у спроможності держави забезпечити доступну, своєчасну та якісну медичну допомогу у разі раптового погіршення здоров’я через хворобу чи травмування.

3. Правові аспекти

Правовідносини регулюються Законом України «Про екстрену медичну допомогу» та Основи законодавства у сфері охорони здоров’я, Кримінальним кодексом України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Мінекономрозвитку, Мінфіном, МВС, Мін’юстом, Мінінфраструктури.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6¹. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних діянь.

8. Громадське обговорення

Проект акта потребує громадського обговорення.

8¹. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект акту не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується питань соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Прийняття проекту акта не є регуляторним.

10¹. Вплив реалізації акта на ринок праці.

Вплив акта на ринок праці відсутній.

11. Прогноз результатів

Реалізація Концепції сприятиме:

- посиленню спроможності держави забезпечити порятунок життя та надання іншої невідкладної допомоги будь-якому українцю в екстреній ситуації, що загрожує його життю чи здоров’ю;

- зменшенню смертності та інвалідності населення, зростанню середньої тривалості життя українців та стану їхнього здоров’я;

- відновлення довіри населення до системи екстреної медичної допомоги;

- підвищеній готовності України до можливих надзвичайних подій;

- більш ефективному використанню бюджетних коштів (за рахунок ефективнішого надання екстреної медичної допомоги, а також зменшенню кількості ускладнень, що призводять до необхідності більш дорогого лікування);

- розбудові міжнародного іміджу України як місця для безпечного відвідання та перебування.

Пропозиції та зауваження просимо надсилати до МОЗ України за адресою 01601, м. Київ,вул. Грушевського, 7 або на електронну адресу [email protected] 

Документи

pro_20180615_1_dod.pdf

pro_20180615_1.pdf