Внутрішній аудит

Інформація
про результати внутрішнього аудиту діяльності
Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни

 

Відповідно до Стратегічного і Операційного планів діяльності з внутрішнього аудиту Міністерства охорони здоров’я України, затверджених в.о. Міністра охорони здоров’я України У. Супрун 14 лютого 2019 року, згідно з наказом МОЗ України від 23.04.2019 № 41-Адм та відповідно до Порядку проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства охорони здоров’я України, затвердженого наказом МОЗ України від 27.03.2012 № 207, в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни (далі – Центр, Заклад) проведено внутрішній аудит (за напрямами – аудит відповідності, фінансовий аудит), за період діяльності 01.01.2016 – 01.04.2019.

 

За результатами внутрішнього аудиту діяльності Закладу встановлено, що Центром, як лікувальним закладом із статусом національного закладу, на який покладено реалізацію загальнодержавних функцій, забезпечено організацію ефективного внутрішнього контролю та виконання покладених завдань щодо надання лікувальної, реабілітаційної та соціальної допомоги ветеранам війни відповідно до Положення про Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1996 року № 1394.

 

Враховуючи результати аудиторського дослідження засвідчено створення у Закладі інструментів з управління внутрішніми процесами, розроблення та виконання внутрішніх документів, що регламентують напрямки діяльності, визначають відповідальних виконавців, їх підзвітність, терміни виконання та звітування, внаслідок чого забезпечено ефективний управлінський контроль за дотриманням законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності Центру.

 

Як багатопрофільним лікувальним закладом Центром організовано роботу з надання вторинної медичної допомоги та комплексної реабілітації учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

 

В контексті вивчення досягнень з основної діяльності у ході аудиту окремо досліджено питання організації Центром надання медичної та психологічної реабілітаційної допомоги учасникам АТО. За результатами аудиту визначено позитивну динаміку розвитку Закладу з даного напрямку діяльності, вжиті дієві заходи, проведено оптимізацію, удосконалення та актуалізацію процесів, у тому числі з розвитку структури Закладу, лікувальної діяльності та інших обов’язкових супутніх компонентів.

 

Центром реалізується діяльність, як основним координаційним центром з організаційно-методичного забезпечення діяльності госпіталів ветеранів війни, щодо забезпечення учасників АТО необхідною медичною та реабілітаційною допомогою (в системі охорони здоров’я України створена мережа спеціалізованих медичних закладів для надання медичної допомоги ветеранам війни, яка включає 30-ть госпіталів). Центром налагоджено співпрацю та взаємодію із закладами охорони здоров’я, науковими закладами, приймається участь та організовуються заходи міжвідомчого та міжнародного рівнів з основної діяльності.

 

У ході аудиту досліджено питання щодо реалізації Центром результатів комісійної перевірки діяльності Центру, проведеної на виконання наказу МОЗ від 30.11.2018 № 123-Адм. Надані до аудиту підтвердні документи засвідчили вжиття Центром заходів з усунення виявлених порушень та недоліків і забезпечення виконання наданих пропозицій.

 

У ході проведеного аналізу показників штатної чисельності працівників та порядку витрачання коштів на оплату праці засвідчено забезпечення дотримання Центром штатної дисципліни.

 

Результати аналізу показників укомплектованості Центру кадрами засвідчили незначні зміни чисельності працівників впродовж досліджених періодів. Разом з тим, відсоток укомплектованості штату Центру професіоналами (лікарі) залишається більш низьким у порівнянні з іншими категоріями.

 

Водночас, під час дослідження наведених питань виявлені окремі недоліки щодо необхідності доповнення положень Колективного договору та удосконалення діяльності кадрової служби Центру.

 

За результатами аудиторського дослідження питання стану ефективності управління державним майном Центру встановлено, що керівництвом Центру забезпечено цільове використання державного майна, організовано роботу та вжиті заходи з метою забезпечення виконання завдань з основної діяльності.

 

В ході документального дослідження встановлено, що на ряд будівель Центру відсутні технічні паспорти, при цьому, Закладом відповідно до наданих повноважень вжиті відповідні заходи.

 

У ході перевірки правильності документального оформлення майнових відносин, повноти нарахування та своєчасності надходження плати за користування вільними площами приміщень Центру встановлено забезпечення укладення РВ ФДМ України по Київській обл. договорів оренди приміщень у будівлях, балансоутримувачем яких є Центр, з юридичними особами відповідно до вимог законодавства.

 

Водночас, у ході обстеження та документального підтвердження встановлено, що на території Центру розташовано будівлю СТ «Валентина», в якому здійснюється підприємницька діяльність з торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, а також товарами підакцизної марки, без оформлення орендних відносин, що, в свою чергу, дозволило б надходження додаткових коштів на рахунок Центру. Центром вжито ряд заходів з метою вирішення питання щодо оформлення правових підстав користування земельною ділянкою (права оренди), на якій розташований об’єкт, зокрема: направлені листи: власнику СТ «Валентина», Переяслав-Хмельницькій райдержадміністрації та Переяслав-Хмельницькій районній раді, Переяслав-Хмельницького району споживчому товариству, Головному управлінню ДФС у Київській обл., Переяслав-Хмельницькому відділу Бориспільської місцевої Прокуратури, у т.ч. у зв’язку з порушенням власником СТ «Валентина» вимог абзацу другого п. 3 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

 

На балансі Центру обліковується житловий фонд, який Розпорядженнями Фонду комунального майна Переяслав-Хмельницького району (окрім гуртожитку) передано у попередні періоди (починаючи з 1993 року) в приватну спільну власність особам, які використовували їх на умовах найму. Враховуючи результати аудиторського дослідження сформовано наступний висновок: меті створення Центру та основній діяльності не притаманні функції із супроводу обліку житлового фонду та договірної діяльності з фізичними особами, участі у витратах в утриманні будинку та прибудинкової території, що обтяжує вирішення питань розподілу видатків.

 

Крім того, зазначене свідчить про необхідність посилення МОЗ України інструментів моніторингу, аналізу інформації про стан державного майна, яке перебуває на балансі юридичних осіб, що відносяться до сфери управління МОЗ України, з метою забезпечення ефективного управління об’єктами державної власності.

 

Результати аудиторського дослідження, проведеного за напрямками діяльності Закладу, засвідчили відповідність бухгалтерського обліку і фінансової звітності, та забезпечення Центром регламентування облікової політики Закладу, організації та ведення бухгалтерського обліку, що свідчать про запровадження та функціонування елементів внутрішнього контролю.

 

Враховуючи результати аудиторських досліджень, аудиторські знахідки та висновки, підтвердження ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, отримання необхідної підтвердженої інформації, що є достатньою базою для відображення реального стану справ у Закладі, надано безумовно позитивний висновок.

 

За результатами внутрішнього аудиту, з метою удосконалення системи внутрішнього контролю Центру та МОЗ України, як Уповноваженого органу управління, надані аудиторські рекомендації.

Інформація
про результати позапланового внутрішнього аудиту діяльності
Національного інституту раку Міністерства охорони здоров'я України

 

Відповідно до доручення в.о. Міністра охорони здоров’я України М. Загрійчука щодо Службової записки від 17.09.2019 № 10-20/134/23-19 до депутатського звернення народного депутата України Устинової О.Ю. від 12.09.2019 № 01/12 стосовно фактів можливого недотримання вимог чинного законодавства при здійсненні процедури державних закупівель у Національному інституті раку, згідно з наказом МОЗ України від 20.09.2019 № 100-Адм здійснено позаплановий внутрішній аудит (за напрямами фінансовий аудит та аудит відповідності) діяльності Національного інституту раку (далі – Інститут, НІР) за період діяльності з 01.01.2019 до 20.09.2019.

 

Враховуючи результати аудиторських досліджень, проведених в межах відведеного часу, аудиторські знахідки та висновки засвідчено створення у закладі елементів внутрішнього контролю, водночас не забезпечення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю за окремими напрямами діяльності Інституту.

 

Аудит відповідності дотримання вимог чинного законодавства при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти проведено за період з 01.01.2019 – 20.09.2019.

 

Оцінкою процесу формування потреби лікарських засобів встановлено, що порядок формування потреби для закупівлі лікарських засобів (далі – ЛЗ) та медичних виробів (далі – МВ) в Національному інституті раку не визначено на рівні внутрішнього регламенту та здійснюється на підставі усталеної практики, яка сформувалась в Інституті.

 

Відсутність регламентованого внутрішнього порядку формування потреби для закупівлі ЛЗ та МВ, як елементу внутрішнього контролю, належної комунікації між головним лікарем, завідувачами відділень та керівником Інституту, свідчить про послаблення управлінського контролю за даним напрямком діяльності та створює ризик не виконання покладених на Інститут функцій та завдань, визначених Статутом.

 

Таким чином, більшу частину медикаментів та перев’язувальних матеріалів було закуплено в другому півріччі 2019 року, що дає підстави стверджувати про неефективну роботу Тендерного комітету, затвердженого наказом Інституту від 13.08.2018 № 123, та, як наслідок, створення ризику неналежного забезпечення ЛЗ та МВ.

 

У ході дослідження питання дотримання законодавства під час організації та здійснення державних закупівель встановлено, що за період, що підлягав внутрішньому аудиту, Інститутом проведено 46 процедур закупівель за КЕКВ 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали» загальною очікуваною вартістю 72 729 511,51 гривень.

 

Аудитом досліджено 6 проведених процедур закупівель загальною очікуваною вартістю 38 734 443,84 гривень. Також, у ході аудиту досліджено відмінену процедуру закупівлі очікуваною вартістю 32 500 000,00 грн у зв’язку із розглядом депутатського звернення народного депутата України Устинової О.Ю. від 12.09.2019 № 01/12 стосовно фактів можливого недотримання вимог чинного законодавства при здійсненні процедури державних закупівель у Національному інституті раку.

 

Випадків недотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель з досліджених процедур закупівель, проведених Інститутом, аудитом не встановлено, скарги до Колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України не подавались.

 

Разом з тим, у тендерній документації технічні, якісні характеристики предмету закупівлі не передбачають необхідність застосування заходів із захисту довкілля, що передбачено п. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (що не вплинуло на результати торгів).

 

За результатами оцінки виконання договорів, укладених за результатами проведеної процедури закупівель, встановлено факти неналежного виконання умов договорів та ризик неефективного використання бюджетних коштів Інституту і невчасного постачання обладнання, ліків та медичних виробів. Так, має місце неналежний контроль за відвантаженням товарів, поставка якого була узгоджена сторонами договору, а саме:

 

договір від 03.05.2019 № 106 – відповідальною особою була сформована заявка від 14.05.2019 щодо поставки товару згідно договору, Продавцем було надано у відповідь на заявку графік відвантаження товару (лист: вих.№ 015 від 15.05.2019). Проте відповідно до видаткових накладних від 23.05.2019 № 148 та від 02.08.2019 № 239 товар поставлено не у повному обсязі відповідно до погодженого сторонами графіку, а також з порушенням узгоджених строків;

 

договір від 16.07.2019 № 162 – здійснено закупівлю фармацевтичної продукції на загальну суму 2 165 383,08 грн, відповідальною особою направлено до Продавця заявку від 07.08.2019 щодо поставки лікарських засобів, у свою чергу Спільним українсько-естонським підприємством у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» було надано відповідь, що товар буде надано до 30.09.2019, під час здійснення аудиту видаткових накладних про поставку товару до дослідження не надано;

 

договір від 23.04.2019 № 103 – закуплено медичне обладнання та вироби медичного призначення на загальну суму 3 578 160,00 грн., проте відповідальною особою не було надано заявки на постачання товару, а також відсутні видаткові накладні;

 

договір від 16.07.019№ 161 – здійснено закупівлю фармацевтичної продукції на загальну суму 10 522 187,40 грн, відповідальною особою направлено заявку від 05.08.2019 на ТОВ «Діатом» щодо поставлення лікарських засобів, у свою чергу ТОВ «Діатом» направив лист від 05.08.2019 № 69, у якому зазначив, що лікарські засоби будуть поставлені протягом серпня-вересня 2019 року. Згідно видаткової накладної від 20.09.2019 № 525 лікарський засіб було поставлено до Національного інституту раку в кількості 170 флаконів, що складає половину від загальної кількості лікарський засобів, які були закуплені за вказаним договором.

 

Бухгалтерський облік матеріальних цінностей ведеться в розрізі матеріально-відповідальних осіб.

 

Відповідно до наказу Інституту від 25.09.2019 № 150 проведено вибіркову інвентаризацію лікарських засобів, які зберігаються в аптечному складі Інституту.

 

В ході проведення інвентаризації встановлено наявність лікарського засобу Метотрексата Тева 25 мг/мл 2 мл № 1 (доросла онкологія) в кількості 4 452 упаковки. При цьому, середньорічний обсяг потреби препарату складає біля 800 флаконів. Відповідно, існує високий ризик невикористання препарату впродовж терміну його придатності.

 

Крім того, за результатами інвентаризації медикаментів встановлено наявність лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, на загальну суму 316 212,86 гривень.

 

Дослідженням дороговартісного медичного обладнання на предмет його введення в експлуатацію та використання встановлено 7 одиниць медичного обладнання, що не використовується, з них не введений в експлуатацію лінійний медичний прискорювач Varian Clinac iX закуплений у 2011 році.

 

Фактичним обстеженням наявності матеріальних цінностей на складі Інституту, а саме комп’ютерної техніки, яка була придбана Інститутом у 2017 році з метою реалізації інвестиційного проекту «Запровадження медичної інформатизаційної системи в Національному інституті раку», встановлено розбіжність фактичної наявності матеріальних цінностей із даними бухгалтерського обліку:

 

інвентаризаційною комісією НІР на складі Інституту виявлена нестача комп’ютерної техніки у кількості 149 од. на загальну суму 722 919,41 гривень.

 

Основними причинами встановленого порушення є відсутність належної видачі матеріальних цінностей зі складу (без оформлення розхідних документів), не забезпечення звірки складського обліку з бухгалтерським, формальний підхід до проведення щорічної інвентаризації, відсутність інвентарних номерів на об’єктах інвентаризації, що унеможливлює їх ідентифікацію і свідчить про відсутність управлінського контролю та створення ризику втрати матеріальних цінностей.

 

Крім того, в ході інвентаризації встановлено, що частина моніторів, які закуповувались в рамках зазначеного інвестиційного проекту, у кількості 22 одиниць на суму 56 540,00 грн - не відповідають специфікаціям, чим порушено умови договорів.

 

За результатами візуального обстеження та усного опитування завідувачів структурних підрозділів Інституту, які прийняли в користування комп’ютерну техніку на виконання пункту 1 розпорядження НІР від 30.08.2019 № 47, встановлено, що значна кількість (122 одиниці системних блоків та 139 одиниць моніторів) вищезазначеної техніки не використовується у діяльності Інституту (основні причини не використання комп’ютерної техніки: відсутність програмного забезпечення для ведення медичної документації середнім медичним персоналом, комп’ютерних мереж, у зв’язку з реконструкцією клініки № 2 та ремонтом у відділенні хіміотерапії).

 

Не в повному обсязі надано первинні документи щодо дебіторської та кредиторської заборгованості, що не дає можливості підтвердити правильність її відображення в обліку.

 

Результати опрацювання договорів та актів виконаних робіт засвідчили розбіжність обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості з даними форми №7д за КПКВК 2301170 станом на 01.09.2019, що свідчить про викривлення та недостовірність звітності.

 

Відсутність аналізу показників дебіторської та кредиторської заборгованості створює передумови для неефективного використання коштів Інституту.

 

Встановлено випадок розбіжності даних меморіального ордеру №6-авт та книги «Журнал-головна» (субрахунок 6415), що свідчить про недотримання вимог підпункту 4 пункту 20 розділу ІІ Порядку складання типових форм меморіальних ордерів та інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 08.09.2017 №755 (яким передбачено проведення у кінці місяця перевірку правильності бухгалтерських записів).

 

Під час документальної перевірки виявлено розбіжність між сумами оборотів за меморіальним ордером № 17-авт та книгою «Журнал-головна».

 

Факти формування з порушенням меморіальних ордерів, книги Журнал-головна ставлять під сумнів дані фінансової та бухгалтерської звітності.

 

Враховуючи вищенаведені результати аудиторського дослідження неможливо підтвердити надійність та достовірність бухгалтерського обліку та звітності за період діяльності Інституту 01.01.2019 по 01.09.2019.

 

Виявлені аудиторські знахідки свідчать про допущення порушення основних принципів ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та мети бухгалтерського обліку та фінансової звітності, визначеної статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а саме: надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

 

За результатами внутрішнього аудиту та з метою удосконалення системи внутрішнього контролю Інституту, усунення/мінімізації ризиків, що негативно можуть впливати на діяльність закладу, аудиторською групою сформовано та надано Інституту рекомендації.

 

За дорученням Міністра охорони здоров’я України матеріали здійсненого внутрішнього аудиту направлено до правоохоронних органів.

 

Управління внутрішнього аудиту МОЗ України

Інформація
про результати внутрішнього аудиту ефективності
бюджетної програми за КПКВК 2301170 «Діагностика і лікування захворювань
із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України»

 

Відповідно до Стратегічного та Операційного планів діяльності з внутрішнього аудиту МОЗ на 2019 рік, наказу МОЗ від 29.10.2019 № 103-Адм «Про здійснення внутрішнього аудиту ефективності», Програми внутрішнього аудиту, затвердженої Міністром охорони здоров’я України З. Скалецькою 21.10.2019, та у відповідності до Порядку здійснення внутрішнього аудиту в Міністерстві охорони здоров’я України, установах, організаціях та на підприємствах, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом МОЗ від 27.03.2012 №207, здійснено внутрішній аудит ефективності бюджетної програми за КПКВК 2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» за період з 01.01.2016 по 01.11.2019.

 

За результатами дослідження складових та результатів виконання бюджетної програми за КПКВК 2301170 встановлено:

 

ризики недосягнення мети бюджетної програми та її результативних показників в частині запровадження результатів наукової діяльності,

 

відсутність достатнього нормативно-правового врегулювання,

 

свідчення втрати управлінського контролю за напрямком діяльності,

 

не забезпечення ефективних комунікацій в МОЗ та у сфері його управління,

 

суттєві прогалини в системі внутрішнього контролю МОЗ.

 

Висновки сформовані за результатами опрацювання законодавчих актів за напрямком, одержаної інформації від відповідальних за діяльність посадових осіб МОЗ та установ МОЗ, на підставі доказової бази та аудиторських знахідок, із застосуванням аудиторських методів та прийомів.

 

Встановлено відсутність нормативно-правового регулювання впровадження нових експериментальних наукових розробок та сучасних медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладів, що належать до сфери управління МОЗ.

 

Відсутній нормативно визначений МОЗ порядок надання високоспеціалізованої медичної допомоги, чим недотримано вимоги статті 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я».

 

Міністерством нормативно не визначено завдання та функції з метою реалізації вимог статті 20 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» в частині сприяння впровадженню результатів наукових досліджень у сфері охорони здоров'я у діяльність закладів.

 

Так, Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, не містить чітко визначених завдань, спрямованих на реалізацію вимоги статті 20 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» в частині сприяння впровадженню результатів наукових досліджень у сфері охорони здоров'я у діяльність закладів.

 

Встановлено відсутність покладення обов’язків на профільні структурні підрозділи МОЗ (Директорат медичних послуг, Директорат освіти, науки та кадрів, Департамент реалізації політик) щодо здійснення моніторингу та оцінювання результатів впровадження експериментальних та нових медичних технологій у клініках науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах, що свідчить про відсутність елементів внутрішнього контролю та створення ризику втрати управлінського контролю за напрямком діяльності МОЗ.

 

Положення про директорати МОЗ та підрозділи у їх складі (Директорат медичних послуг, Директорат освіти, науки та кадрів) не відображають конкретні напрямки діяльності, завдання в сфері охорони здоров’я, а фактично є відображенням структури Типового положення про директорат міністерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 644 (далі – Типове положення № 644).

 

Крім того, до Положень директоратів не включено суттєву функцію, передбачену підпунктом 9 пункту 4 Типового положення № 644, - забезпечення директоратом координації реалізації державної політики.

 

У ході аудиту не встановлено та не підтверджено застосування чітких критеріїв механізму відбору установ для включення їх до переліку установ, фінансування діяльності яких здійснюється за бюджетною програмою за КПКВК 2301170.

 

Найменування бюджетної програми за КПКВК 2301170, термінологічне наповнення мети, завдань («впровадженням експериментальних та сучасних медичних технологій», «нових експериментальних наукових розробок та сучасних медичних технологій») не відповідають нормативно визначеним термінам відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зазначене ускладнює формування результативних показників та орієнтацію на нормативно-правову базу у ході оцінки ефективності бюджетної програми.

 

Результатами дослідження питань аудиту, аналізу інформації установ щодо результатів медичної діяльності, структурного та кадрового потенціалу (ф.№20), стану впровадження нових медичних технологій, їх характеристик, ефективності, переліку і показників ресурсів, необхідних та використаних для практичного застосування методик, а також положень статутів, в цілому, засвідчено впровадження у медичну практику 88% установ експериментальних та сучасних медичних технологій з надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню.

 

Наповнення Статутів 11-ти з 16-ти установ потребують опрацювання та приведення у відповідність до наказу МОЗ від 03.11.2017 № 1362 «Про затвердження примірних статутів державного підприємства, державного закладу, установи, організації та закладу вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України».

 

За результатами опрацювання наданої інформації установами МОЗ до аудиту:

 

- впровадження сучасних медичних технологій (наукової (науково-технічної) продукції) з 16-ти установ за період 2016-2019 роки забезпечено у 14-ти установах у загальній кількості – 403;

 

- впровадження нових експериментальних наукових розробок (в рамках НДР) з 16-ти установ за період 2016-2019 роки здійснено у 9-ти установах у загальній кількості – 201.

 

В ході аудиту проведено аналітичний аналіз показників установ МОЗ на предмет визначення орієнтовного рівня охоплення впровадженням наукової (науково-технічної) продукції відповідних видів медичної допомоги.

 

Так, впровадженням новітніх технологій охоплено 66 % спеціальностей від загальної кількості визначених. При цьому, у розрізі груп спеціальностей: Клінічна медицина – охоплені 72 % спеціальностей, Профілактична медицина – 100 %, Теоретична медицина – 45 %.

 

За результатами порівняння обсягів новітніх впроваджень у діяльності установ в розрізі груп спеціальностей встановлено, що клінічна медицина фактично є пріоритетною у ході визначення тематичних напрямів наукових досліджень, розвиток якої здійснюється на практиці установами МОЗ на базі клінік.

 

Результатами порівняльного аналізу кількості впроваджених новітніх медичних технологій за спеціальностями висвітлено обсяги застосованих удосконалених практик в установах МОЗ, які свідчать про необхідність здійснення профільними структурними підрозділами МОЗ вивчення причин підвищення необхідності пріоритезації окремих спеціальностей (у т.ч. рівня зростання захворювань за певний період інше), а також здійснення оцінки з метою гармонізації розвитку видів високоспеціалізованої медичної допомоги відповідно до потреб населення з метою підвищення якості життя.

 

У відсотковому співвідношенні видів медичної допомоги, які охоплені впродовж 2016 – 2019 року впровадженнями наукових результатів, на практиці найбільшу кількість впроваджень забезпечено за наступними спеціальностями (за зменшенням): Онкологія, Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія, Стоматологія, Загальна практика – сімейна медицина, Ревматологія, Гігієна та професійна патологія, Хірургія, Травматологія та ортопедія, Кардіологія.

 

Враховуючи, що фактично МОЗ не здійснюється оцінка результатів впровадження наукових результатів у діяльність установ, вважаємо за необхідне акцентувати на додатковій цінності застосування профільними структурними підрозділами МОЗ на практиці аналізу показників, який має на меті сприяти визначенню:

 

- результативності та практичної користі результатів наукової діяльності;

 

- тенденцій і фактичної структури пріоритизації тематики наукової (інноваційної) діяльності у медичній галузі;

 

- динаміки зростання потреб населення у наданні певної медичної допомоги за нозологіями (оцінка даних, зокрема, щодо причин смертності, інвалідізації населення, збільшення частки звернень осіб з термінальними стадіями захворювань (як свідчення недостатнього рівня вжиття профілактичних заходів на рівні сімейної медицини) та інших соціально гострих показників);

 

- ризиків у діяльності МОЗ в частині реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, управлінського контролю та ризиків неефективного використання коштів державного бюджету (в частині здійснення видатків для забезпечення - наукової діяльності, реалізації її результатів та функціонування клінічної бази, як необхідного ресурсу);

 

- шляхів сприяння наукової, інноваційної діяльності у медичній галузі.

 

В контексті виявленої проблематики встановлено, що Стандартами акредитації закладів охорони здоров’я, затвердженими наказом МОЗ від 14.03.2011 № 142, (пп 3.15 п.3 «Управління структурним підрозділом закладу») передбачено представлення закладами охорони здоров’я даних щодо здійснення керівником структурного підрозділу закладу моніторингу передових технологій діагностики та лікування з подальшим їх упровадженням у практику.

 

Враховуючи відсутність нормативно визначеного єдиного механізмумоніторингу впровадження наукових результатів та, відповідно, форматів підтвердження упровадження їх у практику виникає сумнів щодо надійності такої інформації, яка подається установами МОЗ до Головної акредитаційної комісії при МОЗ України. Крім того, факт упровадження передових технологій діагностики та лікування у практику ЗОЗ не є свідченням забезпечення їх використання на постійній основі або їх ефективності.

 

При цьому встановлено, що у випадку неефективності і незадовільних результатів при застосуванні методики чи нововведення рішенням комісії або медичної ради установи – впровадження нової методики може бути припинене, що свідчить про існування ризику неефективності наукового продукту, про що відсутня інформація у МОЗ та фахівців медичної галузі.

 

Крім того, окремими вищими навчальними медичними закладами (у яких відсутні університетські клініки або які мають обмежену потужність) повідомлено про ризик втрати клінічних баз, які розмішені на базі закладів охорони здоров’я комунальної власності, у зв’язку із їх скороченням та упорядкуванням, що може призвести до скорочення баз розташування кафедр вищих навчальних закладів (на клінічних базах співробітники клінічних кафедр проводять значний обсяг консультативної роботи в селах районів області відповідно до укладених угод між ВНЗ та районними радами).

 

Результати аудиторських запитів до профільних структурних підрозділів та установ МОЗ засвідчили не забезпечення Міністерством розроблення порядку та здійснення аналізу впровадження експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах, та, як наслідок, унеможливило здійснити у необхідному обсязі оцінку ефективності досягнення мети бюджетної програми та використання коштів державного бюджету.

 

При визначені цілі, мети та завдань використання бюджетних коштів за КПКВК 2301170, які необхідно досягти, відсутній нормативно-правовий акт, який би охоплював сферу охорони здоров’я, спрямований на визначення механізму впровадження, управління, оцінку ефективності впровадження новітніх технологій та інновацій у медичній сфері (за індикаторами ефективності), а також визначення критеріїв відбору установ для державної підтримки.

 

Засоби медичної комунікації не забезпечують ефективного доведення до лікарів практичної охорони здоров’я інформації про нові медичні технології діагностики, лікування та профілактики.

 

Встановлено, що з 16-ти установ МОЗ заявки про включення наукового повідомлення до Переліку наукової (науково-технічної) продукції, призначеної для впровадження досягнень медичної науки у сферу охорони здоров'я (наказ МОЗ та Національної академії медичних наук України від 13.11.2013 № 969/97), впродовж 2016-2019 років не подавали – 5-ть установ, не у повному обсязі (вибірково) – 10-ть, що свідчить про не забезпечення використання нормативно визначеного засобу медичної комунікації і сприяння впровадженню інноваційних методик.

 

Аудиторські знахідки свідчать про не забезпечення здійснення МОЗ контролю за діяльністю установ, що належать до сфери його управління, в частині удосконалення надання високоспеціалізованої допомоги шляхом впровадження у медичну практику результатів наукової діяльності.

 

Для інформаційного забезпечення реалізації нововведень у попередні роки видавалися відповідні засоби наукової комунікації – методичні рекомендації (містять повний опис інноваційної технології, що пропонується для впровадження; розробляються з використанням методології доказової медицини) та інформаційні листи (про результати наукових досліджень з певної конкретної проблеми). У методичних рекомендаціях та інформаційних листах представляються посилання на джерело доказовості.

 

Водночас, на даний час методичні рекомендації та інформаційні листи МОЗ не видаються у зв’язку з фактичною відміною листом Міністерства реалізації механізму їх погодження. Зазначений факт підтверджено Департаментом реалізації політик МОЗ та Укрмедпатентінформ.

 

Так, Укрмедпатентінформ листом від 18.12.2017 № 411 звернулось до МОЗ про сприяння погодженню направлених методичних рекомендацій, як ефективного засобу наукової комунікації в системі організації інноваційної діяльності. Особливістю методичних рекомендацій є можливість адресного інформування спеціалістів про новітні досягнення медичної науки з прикладної тематики. Це надає можливість забезпечити лікарів практичної охорони здоров’я інформацією про нові медичні технології діагностики, лікування, профілактики та нові форми організації управління охорони здоров’я.

 

Міністерством листом від 24.01.2018 № 08.1-25/1803 повідомлено, що: зазначене питання не може бути вирішено позитивно, оскільки, зазначені видання не рецензуються провідними зарубіжними дослідниками та у переважній більшості містять дані, отримані без застосування методів клінічної епідеміології як головного інструменту у медицині доказів.

 

Враховуючи вищенаведене та надану інформацію профільними структурними підрозділами – інших засобів наукової комунікації в системі організації інноваційної діяльності у сфері охорони здоров’я Міністерством не запропоновано.

 

В переважній більшості установами у медичну практику впроваджуються технології, розробником яких є самі установи (за окремими виключеннями, так, Державною установою «Інститут серця МОЗ України» надано інформацію щодо впровадження кращого світового досвіду надання кардіохірургічної допомоги), тобто, зазначене може свідчити про не запровадження у практику за напрямками (спеціалізаціями) наукових досягнень інших медичних закладів. Зазначене може свідчити також про наслідки недостатності засобів медичної комунікації та невикористання установами у повній мірі потенціалу клінік установ для підвищення рівня якості надання високоспеціалізованої допомоги.

 

В рамках аудиту, враховуючи тему та порушену проблематику питання, встановлено, що Укрмедпатентінформ здійснено науково-дослідну роботу «Наукове обґрунтування та розробка моделі проблемно-орієнтованої автоматизованої системи наукової медичної інформації в Україні» (2016-2018 рр). Звіт про результати виконання НДР переданий до МОЗ.

 

В контексті даного дослідження і виявленої проблематики у сфері медичних комунікацій встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 674-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки» в рамках нормативно-правового регулювання здійснення безперервного професійного розвитку заплановано розроблення нормативно-правових актів щодо створення акредитаційної агенції безперервного професійного розвитку шляхом реорганізації Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи.

 

Водночас, до аудиторського дослідження не представлено проектів щодо шляхів забезпечення реалізації Міністерством напрямків діяльності Укрмедпатентінформ, що може свідчити про відсутність нормативних напрацювань, конкретних проектів розвитку та ризик погіршення ситуації у сфері технологій науково-інформаційної та патентно-ліцензійної роботи, науково-інформаційного забезпечення наукових розробок та процесів управління галуззю, координації діяльності органів науково-медичної інформації, патентно-ліцензійної справи в галузі охорони здоров’я.

 

Результативні показники не відображають ефективності видатків та їх відповідності меті та завданню бюджетної програми.

 

Встановлено відсутність елементу системи внутрішнього контролю з інформаційного та комунікаційного обміну у ході бюджетного процесу профільних структурних підрозділів МОЗ.

 

Відсутністю внутрішнього затвердженого порядку (регламенту) відбору та аналізу інформації для формування цілей, мети, завдань та результативних показників бюджетних програм створено ризик їх неналежного визначення та, як наслідок, можливості повного аналізу досягнення результатів і ефективності витрачання коштів за КПКВК 2301170.

 

Так, завдання бюджетної програми за КПКВК 2301170 не передбачає відображення основних етапів та шляхів її виконання, є нечітким та не конкретним, а отже, недотримання Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098, в частині вимог до визначення завдань бюджетної програми, ставить під сумнів визначення доцільних результативних показників, які достатні для здійснення визначення стану виконання завдання програми.

 

Відповідно до звітів про виконання паспорту бюджетної програми більшість результативних показників щорічно досягається 100%, при цьму, впродовж 2016-2019 років основна частина показників кожної з груп залишаються сталими. Зазначене ставить під сумнів здійснення фахівцями МОЗ аналізу / перегляду результативних показників та, відповідно, виконання завдань і досягнення учасниками мети бюджетної програми за КПКВК 2301170.

 

Так, показники продукту, згідно з паспортами бюджетної програми та звітами про їх виконання, в абсолютній більшості не мають смислового навантаження в частині ефективності реалізації мети та завдань бюджетної програми та не являються показовими.

 

Показники ефективності бюджетної програми не розкривають, яким чином співвідносяться витрачені для реалізації бюджетної програми ресурси до одержаного за її результатами продукту, оскільки відсутні результативні показники стану впровадження нових медичних технологій.

 

Впродовж 2016-2018 років спостерігається 100% виконання таких соціально чутливих показників, як «зниження дитячої смертності від вроджених вад серця» та «зниження рівня смертності онкологічних хворих, які помирають протягом року після встановлення діагнозу», при тому, що не встановлено існування джерела таких статистичних даних, зазначеного у паспорті бюджетної програми.

 

Факт наведення у паспорті бюджетної програми неіснуючого джереластатистичної інформації свідчить про недотримання вимог абзацу три частини п’ять статті 20 Бюджетного кодексу України та ставить під сумнів достовірність джерел інформації, на основі яких формуються результативні показники.

 

Результати дослідження свідчить, що результативні показники у достатній мірі не відповідають критеріям – реалістичність, актуальність та суспільна значимість, визначеними пунктом 4 Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 № 1536.

 

Наведені аудиторські знахідки засвідчили, що у разі здійснення МОЗ оцінки ефективності бюджетної програми за КПКВК 2301170 із застосуванням Методичних рекомендацій щодо здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2011 № 608, – результати не можуть бути використані, як достовірні та реалістичні.

 

Разом з тим, на аудиторський запит до установ МОЗ фахівцями практичної медицини надані конструктивні та реалістичні пропозиції щодо показників результативності, які можуть свідчити про ефективність використання бюджетних коштів, враховуючи найменування бюджетної програми за КПКВК 2301170, її мету і завдання. Водночас, зазначене є свідченням незабезпеченняефективних комунікацій МОЗ у сфері управління та створення ризику недосягнення ефективних результатів у галузі охорони здоров’я.

 

У ході дослідження питань аудиту встановлено, що за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю Рахунковою палатою у 2017 та 2018 роках виявлені порушення та недоліки, наявність яких встановлено у ході даного аудиторського дослідження. Таким чином, МОЗ не забезпечено виконання Рішень Рахункової палати від 22.12.2016 № 28-2 (абз. 8 пункту 3) та від 09.08.2018 № 21- 2 (абз. 4,5 пункту 4), чим не дотримані вимоги статей 33, 36 Закону України «Про Рахункову палату».

 

Враховуючи вищенаведене, МОЗ взято на себе відповідальність за неврахування рекомендацій органу державного зовнішнього фінансового контролю та допущення у подальшій діяльності Міністерства втрати управлінського контролю за реалізацією діяльності у сфері охорони здоров’я за напрямком, створення ризику не забезпечення удосконалення якості надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню та неефективного використання коштів державного бюджету.

 

Результати аудиторського дослідження ефективності виконання бюджетної програми за КПКВК 2301170 засвідчили суттєві прогалини у системі внутрішнього контролю МОЗ в частині управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів, чим створено ризик незабезпечення реалізації програмно-цільового методу у бюджетному процесі, що передбачено вимогами статті 2 Бюджетного кодексу України.

 

За результатами внутрішнього аудиту, з метою удосконалення системи внутрішнього контролю в МОЗ та установах, що належать до сфери його управління, надані аудиторські рекомендації.

 

 

Управління внутрішнього аудиту
Міністерства охорони здоров’я України

Інформація
про результати внутрішнього аудиту діяльності
Державного закладу «Український науково-практичний центр
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Міністерства охорони здоров'я України»

 

Відповідно до Операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту МОЗ, затвердженого в.о. Міністра охорони здоров’я України У. Супрун 14 лютого 2019 року, згідно з наказом МОЗ від 12.07.2019 № 80-Адм в Державному закладі «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України» (далі – Центр, Заклад) проведено внутрішній аудит (за напрямами – аудит відповідності, фінансовий аудит), за період діяльності 01.01.2016 – 01.04.2019.

 

За результатами аудиту встановлено, що Центром забезпечено організацію внутрішнього контролю, виконання статутних завдань та доручень Уповноваженого органу управління, і вжиття заходів з розвитку та трансформації системи екстреної медичної допомоги (ЕМД), як головним науково-практичним закладом Державної служби медицини катастроф України (ДСМК). Засвідчено створення у Закладі елементів з управління внутрішніми процесами, розроблення та виконання внутрішніх документів, що регламентують напрямки діяльності.

 

Результати аудиторського дослідження засвідчили надійність бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

 

Результати аудиту підтвердили дотримання вимог нормативно-правових актів Центром при складанні штатного розпису, витрачанні коштів на оплату праці та вжиття заходів з управління персоналом.

 

Водночас, форма тарифікаційних списків за КПКВК 2301020 не відповідає затвердженій, що в свою чергу створює потенційний ризик послаблення внутрішнього контролю у ході відповідної операційної діяльності.

 

Процедури з оприбуткування, стану збереження та використання основних засобів, інших необоротних активів та товарно-матеріальних цінностей в Центрі забезпечені відповідно до вимог нормативно-правових актів.

 

Разом з тим, потребує перегляду та актуалізації Положення про облікову політику.

 

З метою забезпечення всебічного дослідження діяльності об’єкта внутрішнього аудиту проведено огляд основних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують систему ЕМ і ДСМК та відповідають меті створення Центру, для забезпечення надання обґрунтованих аудиторських висновків щодо стану та результативності виконання основних завдань Центром, а також виявлення ризиків та надання ефективних рекомендацій щодо нормативного врегулювання діяльності Закладу, в контексті розвитку системи екстреної медичної допомоги відповідно до розпорядження КМУ від 22.05.2019 № 383-р.

 

Результати аудиту нормативно-правового поля, як фактору управління у сучасному середовищі охорони здоров’я в частині забезпечення ефективного функціонування системи ЕМД та МК, засвідчили необхідність перегляду, актуалізації та розроблення нормативно-правових актів, у т.ч. як інструментів координаційного контролю для забезпечення реалізації повноважень, досягнення мети МОЗ та Центром.

 

Одержано негативні результати огляду офіційних веб-сайтів територіальних центрів ЕМД та МД на предмет наявності інформації про стан організації та структуру (потужність) створеної на центральному та місцевому рівні органами виконавчої влади ДСМК.

 

Результати аналізу стану нормативно-правової бази, відсутність інформації про стан забезпечення діяльності ДСМК на регіональному рівні та враховуючи динаміку трансформації служби медицини катастроф, суттєву зміну концептуальних основ медичного захисту населення та надання ЕМД потерпілим від НС – свідчать про потребу у створені функціонуючої ДСМК, яка спроможна виконати завдання за призначенням в НС мирного періоду та в особливий період.

 

З урахуванням законодавчих актів, завдань МОЗ та статутних завдань Центру, відповідно до результатів аналітичного дослідження і документальної перевірки, опитування посадових осіб Центру засвідчено, що наявна потреба належного матеріально-технічного забезпечення Закладу з метою ефективного використання його потенціалу та виконання завдань загальнодержавного рівня, з урахуванням завдань з трансформації системи ЕМД та МК.

 

Наявний ризик не забезпечення належних умов для функціонування головного Закладу системи ЕМД та МК оскільки спостерігається негативна тенденція до поступового зменшення Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги (балансоутримувач) площі орендованих Центром приміщень (в цілому зменшено – на 97 кв.м), де розміщено структурні підрозділи Центру, державне обладнання та майно, проводяться відповідні заходи, тоді як згідно з вимогами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 343 Київській міській державній адміністрації доручено розміщення Центру на базі КМКЛ ШМД та забезпечення створення належних умов.

 

Фахівці Закладу залучені до участі в трансформації системи ЕМД в Україні у складі створених робочих груп МОЗ, як експерти за напрямком. Прийнято участь у відомчих та міжвідомчих (силові структури) робочих групах та комісіях, забезпечено розроблення нормативно-правових актів на виконання доручень МОЗ, розроблені навчальні програми та посібники за напрямами, організовані та проведені наукові форуми, змагання бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги за актуальною тематикою, науково-практичні конференції. Фахівці Центру приймали участь в розробці навчальної програми «Транзиторна програма перепідготовки фахівців системи ЕМД» та у безпосередньому навчанні на базі Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського в період з січня по травень 2019 року (пройшли навчання 96 осіб з шести областей України); у ході аудиту, з урахуванням досвіду Центру, висвітлено ефективність програми, досягнення, ризики та надані конструктивні пропозиції.

 

Впродовж 2016 – 2019 років Центром здійснювалось виконання 7-ми НДР з питань розробки та впровадження високоефективних медичних технологій і методів надання ЕМД, удосконалення форм і методів її організації постраждалим під час НС природного, техногенного, соціального характеру, а також при проведенні антитерористичних операцій. Закладом було запатентовано 12 винаходів та 6 об’єктів авторського права. Станом на 01.04.2019 подано 16 заявок на об’єкт інтелектуальної власності та завершено і впроваджено 4 НДР.

 

Відповідно до наказу МОЗ від 01.03.2019 № 498 «Про затвердження переліку наукових досліджень та розробок, що виконуватимуться у 2019 році» Центром у 2019 році здійснювалось виконання трьох НДР, видатки за рахунок коштів державного бюджету здійснені на загальну суму 1 636 800 грн: за назвами «Патогенетичне обґрунтування лікування інфекційних ускладнень травматичного процесу у постраждалих від сучасних бойових дій (2017 – 2019 рр. № д/р 011U003077), «Розробити науково-обгрунтовану систему оцінки безпеки лікарень в Україні» (2018 – 2019 рр. № д/р 0118U003654); «Наукове обґрунтування принципів та методів функціонування служби медицини катастроф як механізму військово-цивільного співробітництва у системі цивільного захисту населення» (2018 – 2019 рр. № д/р 0118U003653).

 

При цьому, відповідно до Плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2019 рік та Помісячного плану використання бюджетних коштів на 2019 рік за КПКВК 2301020 здійснення видатків на суму 1 636 800 грн передбачено з січня по серпень (включно) 2019 року.

 

У ході аудиту встановлено, що наказ МОЗ від 01.03.2019 № 498 скасований наказом МОЗ від 26.06.2019 № 1459 «Про затвердження Уточненого переліку наукових досліджень і розробок, що виконуватимуться у 2019 році», внаслідок чого НДР № 0118U003654 з переліку НДР 2019 року вилучено (до затвердженої дати закінчення – 31.12.2019), при цьому, обсяг здійснених видатків на проведення НДР за період 2018 – 2019 роки за рахунок коштів державного бюджету становить 984 630 гривень.

 

Враховуючи скорочення кількості НДР у червні 2019 року створено ризик незабезпечення (недосягнення) виконання результативних показників, затверджених Паспортом бюджетної програми на 2019 рік за КПКВК 2301020 (наказ МОЗ від 14.03.2019 № 566), та негативного результату оцінки ефективності бюджетної програми, оскільки, визначені результативні показники сформовані при підготовці пропозицій до проекту державного бюджету на 2019 рік та з урахуванням переліку НДР (їх кількості, результативних показників), затверджених наказом МОЗ від 01.03.2019 № 498.

 

За дорученням МОЗ Центром проведено наукове обґрунтування щодо імплементації 69 протоколів надання ЕМД для регіональних центрів ЕМД та МК. На виконання доручення МОЗ на завершальному етапі здійснення розробки примірних клінічних маршрутів пацієнта на основі Нового клінічного протоколу «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап», затвердженого наказом МОЗ від 05.06.2019 № 1269.

 

Враховуючи вищенаведене та в контексті висвітлення участі Закладу у нормотворчій діяльності МОЗ в частині розроблення і адаптації галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я з надання ЕМД та набуття чинності наказу МОЗ від 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», з урахуванням опрацювання аудиторських знахідок, сформовано висновок: з метою усунення ризику виникнення юридичних колізій та надання повноважень закладам охорони здоров’я системи ЕМД та МК для розроблення і затвердження клінічних маршрутів пацієнта наказ МОЗ від 05.06.2019 № 1269, яким затверджено Новий клінічний протокол «Екстрена медична допомога: догоспітальний етап», потребує перегляду та внесення змін щодо визначення статусу зазначеного документу (як підстави для розроблення та затвердження клінічних протоколів та маршрутів пацієнта).

 

Враховуючи результати аудиторських досліджень, аудиторські знахідки та висновки, підтвердження ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, отримання необхідної підтвердженої інформації, що є достатньою базою для відображення реального стану справ у Закладі, надано безумовно позитивний висновок.

 

За результатами внутрішнього аудиту, з метою удосконалення системи внутрішнього контролю Центру та МОЗ, як Уповноваженого органу управління, на підставі сформованих висновків надані рекомендації.

 

Управління внутрішнього аудиту
МОЗ України