Система раннього виявлення туберкульозу — ключова складова ефективного лікування та боротьби із захворюванням на рівні країни

Про це йшлося під час моніторингового візиту Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу до Миколаївської області. Учасники також обговорили результати моніторингу основних показників протидії туберкульозу на обласному рівні та сфокусувалися на точках посилення регіональних політик. 

Наразі Україна входить до країн високого пріоритету ВООЗ як країна з високим тягарем лікарсько-стійкого туберкульозу і посідає 4 місце за темпами поширення цього захворювання у Європейському регіоні ВООЗ. За даними Центру громадського здоров’я, у 2023 році в нашій країні зареєстрували 19 851 випадок активного туберкульозу, з яких 639 — серед дітей до 14 років, 196 — серед підлітків віком 15-17 років. 

«Система ранньої діагностики та виявлення туберкульозу залишається пріоритетним напрямом державної політики у сфері охорони здоров’я. Особливо це стосується доступу пацієнтів до медпослуг на деокупованих територіях та у прифронтових містах і селах. На Миколаївщині протягом 2023 року було зареєстровано 710 пацієнтів з активною формою захворювання, тоді як у 2022 році — 531 пацієнт. Тому на міжсекторальному рівні Міністерство охорони здоров’я спільно з міжнародними партнерами та громадськими організаціями розширює доступ пацієнтів до послуг спрямованих на раннє виявлення та безперервне забезпечення препаратами в незалежності від зміни місця проживання. Робота на рівні країни для подолання туберкульозу як захворювання, що становить загрозу громадському здоровʼю та водночас піддається ефективному лікуванню триває безперервно», — зазначив заступник міністра, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін під час робочої поїздки до Миколаївської області на засіданні щодо протидії ВІЛ та туберкульозу.

Минулого року Верховна Рада підтримала Закон (№9147 — Ред.) щодо протидії туберкульозу, в якому враховано правові аспекти регулювання відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та ключові рекомендації ВООЗ. На регіональних рівнях за останній рік вдалося посилити співпрацю між закладами охорони здоров’я та налагодити систему виявлення нових випадків туберкульозу і забезпечити своєчасне лікування та продовження терапії, зокрема для пацієнтів, які внаслідок війни були вимушені покинути свої домівки та переїхати до інших областей. 

Попри повномасштабну війну українська медична система забезпечує доступ пацієнтів до безоплатного діагностування та лікування туберкульозу. У рамках співпраці комітетів Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу цього року актуалізовано та заплановано низку програмних заходів на національному та регіональному рівнях. Зокрема, удосконалення системи виявлення та моніторингу нових випадків захворювань під час роботи з внутрішньо переміщеними особами з метою забезпечення доступу до послуг з туберкульозу. 

«Особливого значення надання послуг з медико-психосоціального супроводу набуло в умовах дії воєнного стану, коли пацієнти з туберкульозом стикнулися з проблемою внутрішнього переміщення, втрати роботи, зниження якості життя, збільшення психологічного навантаження. Ці послуги дозволяють комплексно підтримувати пацієнтів під час лікування. Пацієнти, які отримують такі послуги, частіше завершують повний курс лікування та не пропускають прийом протитуберкульозних препаратів», — зазначила Яна Терлеєва, завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоровʼя.

Наразі за підтримки гранту Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією послуги медико-психосоціального супроводу надають регіональні неурядові організації за умов конфіденційності та толерантності до людей, які хворіють на туберкульоз. Пацієнт може звернутися до свого лікаря чи — в разі зміни місця проживання — до найближчого закладу, який надає послуги з лікування туберкульозу, та дізнатися про програми підтримки від неурядових організацій. Також у шести регіонах країни за державної підтримки діють програми з медико-соціального супроводу. 

Нагадаємо, для діагностики туберкульозу сімейний лікар проводить скринінг та опитування, оцінює ризик захворювання. За результатами (у разі необхідності) — скеровує пацієнта на радіологічне обстеження та обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі. Також сімейний лікар може призначити дообстеження у фтизіатра, адже саме фтизіатр встановлює діагноз «туберкульоз». 

Важливо пам’ятати, що необхідність проведення флюорографії визначає сімейний лікар. Пацієнтам, у яких немає підозри на туберкульоз, які не належать до груп ризику, не потрібне щорічне флюорографічне обстеження! Необхідність додаткового обстеження — бронхоскопії, комп’ютерної томографії тощо — визначає виключно лікар. За направленням лікаря такі обстеження безоплатні для пацієнта.

Додатково: моніторинговий візит у Миколаївській області тривав два дні та відбувся з метою аналізу стану впровадження програм та заходів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу, які реалізуються коштом державного/місцевого бюджетів та за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, а також — аналізу діяльності Миколаївської обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу та ВІЛ. Моніторингову групу очолив заступник міністра охорони здоров’я України, головний державний санітарний лікар України, голова Комітету з регіональної політики та секретаріату Національної ради Ігор Кузін. Програма візиту включала ознайомлення з роботою неурядових організацій, відвідування закладів охорони здоров’я області.

Також за участю моніторингової групи відбулося позачергове засідання обласної координаційної ради з питань туберкульозу, наркоманії та ВІЛ-інфекції/СНІДУ. Головними темами для обговорення стали: загальні питання щодо функціонування ради, проблемні питання та досягнення, участь представників ключових груп населення у роботі обласної ради та міських/районних рад, взаємодія обласної ради з міськими/районними радами, система планування, координації заходів ради, прийняття та виконання рішень ради.