Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Керівництво Стратегія Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Медичний канабіс
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Контакти

Як реабілітують пацієнтів після інсульту?

Реабілітація після інсульту – надзвичайно складний та довготривалий процес. Його ефективність, інтенсивність і тривалість залежать від цілого ряду факторів. Зокрема: 

  • ступеня ураження головного мозку, 
  • часу початку відновлення, 
  • віку пацієнта, 
  • його психоемоційного стану тощо. 

Загалом існує два види інсульту: ішемічний та геморагічний. У першому випадку – через закупорку судин припиняється доступ кисню до церебральних тканин. У другому – мозкова судина розривається, що призводить до крововиливу. 

Незалежно від виду інсульту – пошкодження головного мозку не запобігти. Це, своєю чергою, призводить до втрати функціональності пацієнта. Найчастіше мова про проблеми з руховою активністю, парез лицевих мʼязів, порушення координації та мовленнєві розлади.

Реабілітація таких пацієнтів має починатись якомога раніше. Ще в гострому періоді, одночасно з наданням медичної допомоги. Чим раніше мультидисциплінарна реабілітаційна команда розпочне процес відновлення – тим кращим буде його результат.

На перших етапах, зокрема, застосовуються:

  • зміна положення тулуба пацієнта, 
  • фізичні вправи, інтенсивність яких визначається фахівцями з реабілітації,
  • вправи для відновлення функції мімічних мʼязів обличчя тощо. 

Післягострий період. На цьому етапі, в залежності від результатів оцінювання пацієнта за спеціальними шкалами та визначення стану когнітивних функцій, приймається рішення щодо скерування до подальшої реабілітації в стаціонарних або амбулаторних умовах. При цьому перелік та інтенсивність процесу подальшого відновлення визначається індивідуально, в залежності від потреб і можливостей людини. 

Довготривалий період. На цьому етапі, як і на попередніх, перелік та вид взаємодій фахівців із реабілітації з пацієнтом залежать від його потреб та складеного індивідуального реабілітаційного плану. 

Якщо ж послуги з доказової та ефективної реабілітації не надати вчасно – людина залишиться з набутими обмеженнями функціонування назавжди. 

Всі послуги з ефективного й дієвого відновлення надають мультидисциплінарні реабілітаційні команди та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій.

Для проходження амбулаторної реабілітації вистачить електронного направлення від лікаря первинної ланки або лікуючого лікаря.

Для проходження стаціонарного відновлення достатньо отримати електронне направлення від лікуючого лікаря. Також послуга доступна в разі переведення з одного медичного закладу чи клінічного підрозділу до іншого.

Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із процедурами від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу. 

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.