Бий, біжи, завмри! Як ми реагуємо на стрес (відео)

Повномасштабна війна спричинила суттєве погіршення психічного стану українців – більшість із нас постійно перебуває в стані підвищеної напруженості, тривоги та стресу. Допомоги спеціалістів із психічного здоров’я потребуватимуть щонайменше 14 млн наших співгромадян. Про це нещодавно заявив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. 

Тож завдання держави – зробити допомогу у сфері психічного здоров’я максимально ефективною та доступною для кожного, незалежно від місця проживання або інших соціальних чинників. Ця робота передбачає побудову найкращої, саме для України, системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. На поточному етапі йдеться про навчання лікарів первинної ланки медичної допомоги, впровадження нових пакетів до Програми медичних гарантій, навчання людей технікам самодопомоги в умовах стресу. 

У межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я вийшла вже друга серія циклу відеороликів, створених ГО «Безбарʼєрність» спільно з МОЗ України за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Двохвилинне відео – про те, як люди реагують на стрес, що відчувають, як діють. Спойлер: усі по-різному, але в межах трьох основних типів. Подивіться, щоби дізнатися, до якого саме типу належите ви.

Олена Зеленська у дописі в соціальних мережах акцентувала на важливості піклування про ментальне здоровʼя: «Щодня наша психіка витрачає величезні зусилля, аби знеболити рани, яких завдає нам війна. І як результат — часто емоції завмирають, бо не може людина бути чутливою до такої кількості горя навколо», – підкреслила перша леді.

Цикл відеороликів про те, як перемогти стрес, був презентований наприкінці лютого 2023 року. Перша частина тут, утім, щотижня можна побачити нову серію – такий собі «лікнеп» з ознайомлення з нашим ментальним здоров’ям та його особливостями, і з техніками піклування про себе та тих, хто поруч. Бо, якщо допомога фахівця (психолога або психіатра) у той чи інший момент є недоступною, самотужки або за підтримки близьких ми можемо принаймні призупинити розвиток когнітивного розладу.