Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Звести нанівець все, чого людство досягло за століття: чим загрожує нераціональне використання антибіотиків

Відкриття антибіотиків є одним із найвизначніших досягнень медичної науки. Воно дозволило значно знизити смертність від багатьох інфекційних хвороб, зменшити кількість післяопераційних ускладнень.

Протимікробні препарати врятували мільйон життів! Водночас тенденція останніх років полягає в тому, що лікувати бактеріальні інфекційні хвороби (до прикладу, пневмонію чи туберкульоз) стає все складніше. 

Причина – нераціональне використання антибіотиків. Простими словами: вживання антибіотиків тоді, коли для цього немає медичних показань. До прикладу, коли вірусні захворювання "лікують" антибіотиками. Таке нераціональне використання  може звести нанівець усе, чого людство досягло у боротьбі з інфекційними захворюваннями упродовж останніх майже 100 років.

Смертельно небезпечними можуть стати інфекції, які зараз швидко і без наслідків лікуються антибактеріальними препаратами. За оцінками експертів, до 2050 року через стійкість до протимікробних препаратів в світі що три секунди вмиратиме одна людина. Тобто може виникнути ситуація, і такі вже є, коли антибіотики, які б мали лікувати конкретні захворювання, не діють. 

Причин антибіотикорезистентності кілька. Серед них – безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами без призначення лікаря (зокрема, і "для профілактики ускладнень"), а також недотримання режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони насправді потрібні. 

Немає точної відповіді на запитання, скільки антибіотиків споживають українці, проте є аналіз трендів споживання. Відповідно до нього у 2020 році загальний об'єм всіх продажів і закупівель антимікробних препаратів перевищив 6,4 млрд грн. Це на 2,6 млрд грн більше ніж у 2018 році.

Зросли і об’єми продажів таких препаратів в аптеках: з 3,26 млрд грн у 2018 році до 4,36 млрд грн у 2020. Щодо антибіотиків "групи резерву" (лікарських засобів "останньої надії"), ситуація також невтішна: об'єм всіх продажів і закупівель зріс у понад 3 рази: зі 110,89 млн грн у 2018 році – до 416,45 млн грн у 2020 році.

Одним із кроків до розв’язання проблеми неконтрольованого та самовільного вживання рецептурних лікарських засобів в Україні є впровадження електронного рецепта на антибіотики.

Відпуск антибіотиків лише за призначенням лікаря в Україні не є новою нормою. Так мало бути і раніше! Від 1 серпня ми лише додаємо цифровий інструмент – електронний рецепт. Він спростить процес виписки та відпуску рецептурних препаратів та дозволить відстежувати, скільки антибіотиків призначають та використовують в Україні.

Під час перехідного періоду антибіотики за електронним рецептом відпускатимуть у медичних закладах всіх рівнів медичної допомоги, незалежно від форми власності (тобто як приватні, так і державні, комунальні), підключених до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

Якщо заклад охорони здоровʼя, до якого звертається пацієнт, не підключений до ЕСОЗ, лікар (як і раніше) може виписати паперовий рецепт. Перехідний період має тривати до кінця 2022 року, але можуть бути зміни, з огляду на вимоги воєнного часу. 

Водночас передбачені і тимчасові винятки. Вони поширюватимуться на аптеки, розташовані в межах територіальних громад у районі проведення бойових дій, під тимчасовою окупацією чи в оточенні.

Такі аптеки на час дії правового режиму воєнного стану зможуть у разі необхідності відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря. Перелік населених пунктів, де діятимуть винятки, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. 

Окрім цього, залишається норма, що волонтерські та благодійні організації на запит відповідної установи, військової частини чи закладу охорони здоров'я можуть закуповувати рецептурні лікарські засоби для потреб воєнного часу безпосередньо у дистрибʼюторів. Виключення не поширюється на закупівлю наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також сильнодіючих, отруйних, радіоактивних речовин.

Також важливо зазначити, що рецепт можна буде отримати у будь-якого лікаря, незалежно від того, чи є у вас декларація з сімейним лікарем. Тобто, якщо ви через війну тимчасово перемістилися в інший регіон, або ваш сімейний лікар змінив своє місце проживання, ви можете звернутися до будь-якого лікаря за місцем перебування.

Я закликаю пацієнтів не займатися самолікуванням, а лікарів – раціонально призначати антибіотики, адже може настати момент, коли потрібні пацієнту протимікробні препарати не працюватимуть. Ми не можемо допустити ситуацій, коли пацієнт буде помирати від бактеріальної пневмонії, яка завжди піддавалася лікуванню антибіотиками. 

 

Колонка Ігоря Кузіна на УП.Життя