Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Зміни у екстреній допомозі: в Україні впроваджують центральну електронну систему для оптимізації роботи диспетчерських служб

Для забезпечення світових стандартів швидкості та якості екстреної медичної допомоги створюється електронна система «Централь 103». Її впровадження в тестовому режимі розпочинається у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях та місті Києві. Завдяки сучасним диспетчерським, новим протоколам та центральній системі, виклики оброблятимуться оперативніше, а бригади екстреної допомоги швидше доїжджатимуть на місце події.

 

Для чого диспетчерським службам центральна електронна система

У деяких регіонах країни уже працюють сучасні оперативно-диспетчерські служби - цього вдалося досягти завдяки злагодженій роботі Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з органами місцевої влади. Водночас, процес впровадження таких служб відбувався не централізовано, тому кожна з них використовує різну логіку процесів і диспетчерські служби  не «комунікують» між собою. На практиці це призводить до того, що, наприклад, при ДТП на межі двох областей виїжджає бригада екстреної медичної допомоги, яка знаходиться далі від місця події, проте формально саме вона має прийняти виклик.

 

Як зміниться робота диспетчерських служб  після запуску системи “Централь 103”

Регіони, які підключать свої оперативно-диспетчерські служби до єдиної системи, зможуть обмінюватись з нею даними про прийняті та оброблені виклики. Підключення регіональних диспетчерських до “Централь 103” з одночасним впровадженням нових протоколів обробки викликів допоможе:

  1. оптимізувати роботу регіональних диспетчерських;
  2. скоротити швидкість обробки викликів та доїзду бригад;
  3. отримати якісну та прозору статистику роботи служб екстреної медичної допомоги;
  4. залучити до надання екстреної допомоги працівників інших екстрених служб;
  5. створити можливість виклику швидкої для людей з порушенням слуху та мови.

«В рамках проекту ми вперше отримаємо достовірну та прозору статистику в режимі реального часу і побачимо, на яких етапах виникають проблеми. На основі цих даних Агенція екстреної медицини зможе давати рекомендації щодо підвищення якості надання допомоги. Наприклад, це можуть бути рекомендації щодо необхідної кількості бригад в певному регіоні та місць їх розміщення. Так пацієнти будуть впевнені, що допомога прибуде вчасно», - говорить Роман Ланський, керівник проекту з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб екстреної медичної допомоги.

C:\Users\Кристина Гуцалова\Desktop\Безымянный.png

 

Як відбуватиметься впровадження системи “Централь 103”

Першими до системи підключаться диспетчерські служби у 8 областях України (Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській) та місті Києві. Технічні деталі та перші кроки для старту проекту керівники регіональних Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф уже обговорили з експертами МОЗ.

 

C:\Users\Кристина Гуцалова\Desktop\IMG_1356.jpg

 

Наступним кроком після впровадження системи «Централь 103» у тестовому режимі має стати розробка єдиних вимог до оперативно-диспетчерських служб. Це необхідно для того, аби всі інші регіони, які тільки почали модернізацію своїх диспетчерських, робили це уніфіковано.

Після завершення тестового періоду всі регіони, в яких є об’єднані оперативно-диспетчерські служби, зможуть підключитись до центральної системи.

З часом «Централь 103» інтегрують у систему «Електронне здоров’я». Це дозволить створити повноцінну електронну медичну картку пацієнта та забезпечити обмін даними між системою екстреної медицини та іншими рівнями надання медичної допомоги.

Інформаційна довідка

Згідно з чинними нормами, бригада екстреної медичної допомоги має прибути на місце події в містах – за 10 хв, а у сільській місцевості – за 20 хв. Однак реальна тривалість очікування бригади ЕМД може займати більше часу. Одними з основних причин такої ситуації є застарілість програмного забезпечення диспетчерських служб, відсутність єдиних протоколів обробки виклику, неоптимальний вибір машин, невдале розташування підстанцій, відсутність якісного аналізу даних про реальну ситуацію в регіонах. Проект з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб  допоможе вирішити ці питання і запровадити в Україні світові стандарти надання екстреної медичної допомоги.