Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Зменшення сонячного дня і вплив на наш організм

У ніч проти 31 жовтня Україна змінить час на «зимовий». Для більшості людей, це буде звичне переведення годинників та можливість додаткової години ранкового сну. Це, звісно ж, не такий стрес для організму, як перехід на літній час, проте іноді такі переходи негативно впливають на наші біоритми. Адже кожна клітина організму має внутрішній біологічний годинник (його ще називають циркадним), який спирається на 24-годинну тривалість доби та чергування світла й темряви. Переведення годинників означатиме, що світловий день стане коротшим, а брак сонячного світла позначається на загальному самопочутті. Й от чому:

  1. Залежно від співвідношення світлового дня та темної пори доби в організмі виробляється гормон мелатонін, який допомагає нам краще спати і уповільнює старіння. Пік вироблення цього гормону припадає на північ, проте ми зазвичай починаємо відчувати сонливість за кілька годин після заходу сонця. Мелатонін сприяє адаптації до зміни часових поясів,  а також допомагає знижувати рівень стресу. Тож зміна світлового дня може спричиняти дратівливість і відчуття стомленості.
  2. Перебування на вулиці в денну пору доби — це один зі способів отримання вітаміну D. У час, коли ніч стає довшою, а день — коротшим, ми ризикуємо мати дефіциту цього вітаміну. Тож варто проконсультуватися з лікарем щодо приймання профілактичної дози вітаміну D.
  3. Сонячне світло підвищує рівень «гормону радості» — серотоніну в організмі. Цей гормон покращує настрій і допомагає залишатися спокійним і зосередженим. Тож зменшення довжини світлового дня може бути причиною змін настрою, підвищення рівня тривожності.

Ось кілька порад, які будуть корисними для здоров’я:

  1. Слідкуйте за якістю сну. Він має бути регулярним і мати приблизно однакову тривалість. Підготуйте організм до раптової зміни графіку. За кілька днів до переведення годинників спробуйте лягати спати на 15–20 хвилин пізніше.
  2. Дотримуйтеся гігієни сну. Уникайте вживання алкоголю. Відкладіть телефон щонайменше за годину до сну! Світло екранів стимулює мозок, перешкоджає виробленню мелатоніну, гормону, який спричиняє сонливість. Замість перегляду телевізора оберіть читання книги, прийміть теплий душ та приглушіть світло.
  3. Додайте активності у своє життя. Навіть легка руханка покращить ваш сон. Проте тренуйтеся не пізніше ніж за чотири години до відпочинку, оскільки підвищення температури тіла може ускладнити процес засинання.
  4. Вечеряйте в один і той самий час. Їжте більше білків та корисної клітковини, менше вуглеводів. Наші цикли сну і спосіб харчування пов’язані між собою. Намагайтеся не переїдати.

Ці поради корисні не лише в період короткого світлового дня. Тож дотримуйтеся їх завжди й будьте здорові!