Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Зима ще не закінчилася – пильнуємо, щоб не допустити переохолодження

З 30 грудня 2016 року станом на ранок 12 січня до закладів охорони здоров’я через переохолодження звернулися 869 людей, із них 753 – знадобилася госпіталізація. Найбільше госпіталізованих у Одеській, Вінницькій та Дніпропетровській областях.

Начальник управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України Тетяна Тімошенко попередила, що за прогнозами синоптиків ми ще очікуємо холодну погоду зі снігопадами.

«Під час негоди варто уникнути далеких подорожей. Якщо ж ви змушені вирушити у дорогу, запасіться теплими речами, теплим чаєм або іншим напоєм, що може Вас зігріти. Подбайте про способи зв’язку – заряджений телефон, щоб у екстреному випадку ви змогли повідомити про себе відповідні служби», – радить Тетяна Тімошенко.

Через ситуацію на дорогах лікарям екстреної допомоги важко дістатися до пацієнтів за короткий проміжок часу. Крім того, багато викликів екстреної допомоги є непрофільними. Слід розрізняти екстрену допомогу і невідкладну. Адже дещо людина може зробити самостійно. Наприклад, вчасно прийняти ліки, якщо піднялася температура. У центрах екстреної допомоги працюють консультанти, які порадять телефоном, як діяти у ситуації, яку не вважають екстреною.

Невідкладна допомога має доїхати до пацієнта протягом години, екстрена – за 10-20 хв, але через перевантаження системи може бути затримка. Це пов’язано і з кількістю звернень, і зі станом доріг. Тому міністерство просить ставитися до цього з розумінням і викликати служби тільки у випадку реальної потреби: «Підстава для виклику екстреної допомоги – це судоми, втрата свідомості, кровотечі, непомірний біль у животі. Пам’ятайте, що під час виїздів за непрофільними викликами ми можемо втратити чиєсь життя, кому дійсно необхідна екстрена допомога».

Є проблема із вчасним приїздом швидких до віддалених місцевостей. У групі ризику – вагітні жінки, діти, літні люди, особи з інвалідністю, пацієнти на гемодіалізі.

«Якщо у вас є потенційні ризики і ви бачите, що можуть бути проблеми з доступом до закладів охорони здоров’я, мусите подбати про це заздалегідь. Ви можете деякі речі зробити самостійно: прийняти ліки, зробити профілактику. У нас працюють консультанти. Вони можуть порадити телефоном, які заходи ви можете вжити перед тим, як викликати екстрену допомогу», – підкреслила Тетяна Тімошенко.

Станом на 12 січня вже зафіксували 40 летальних випадків, викликаних переохолодженням. Найбільше з цих людей загинули на вулицях – 27, у будинках замерзли – 10 і троє померли після доправлення їх до закладів охорони здоров’я. У Рівненській області зареєстрували 11 випадків смерті, 7 – у Львівській та 6 – у Миколаївській. Як зазначають лікарі, найчастіше причиною смерті стає переохолодження після вживання алкоголю. Оскільки людина втрачає контроль над своїми відчуттями і не може адекватно оцінити власний стан та загрози для здоров’я.

Як зазначає головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «Комбустіологія» Георгій Козинець, чинником переохолодження може бути не тільки низька температура повітря. Важливим є і термін перебування на вулиці.

«Температура може бути і близькою до 0º, значення має час проведений на холоді. Ризику переохолодитися додає вітер, висока вологість та загальний стан людини», – пояснює Георгій Козинець. Серед груп ризику вагітні жінки, діти, особи з інвалідністю, хронічними захворюваннями.

Переохолодження, яке призводить до зниження температури тіла до 34 градусів, не потребує спеціальної терапії.

Достатньо зігріти людину у теплому приміщенні, дати тепле питво. Коли температура тіла опускається нижче 34º, спостерігають функціональні зміни у організмі.

Таких пацієнтів необхідно госпіталізувати до відділень інтенсивної терапії для відновлення системи кровообігу, дихання, травлення та інших. Температура тіла нижча 28º – загроза для життя.

Локальні реакції на холод – відмороження. Цьому сприяє сильний вітер, висока вологість, тісне та вологе взуття, металеві прикраси, важка ноша, що перетискає судини.

При обмороженні не можна розтирати шкіру снігом, класти кінцівки у гарячу воду чи на батарею. Необхідно накладати термоізольовану пов’язку з тканини, що може зігріти, і одразу звернутися до лікаря.