Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Завдяки співпраці МОЗ та партнерів 19-річний захисник з Житомирщини пройшов курс реабілітації та протезування

19-річний захисник України, який втратив ногу на війні, готується повернутися на фронт. Протез Єгору Олійнику встановили у Львові в Національному реабілітаційному центрі «Незламні». Проєкт реалізується за підтримки уряду Німеччини та Міністерства охорони здоров'я України. 

Врятувати бійця та подарувати йому можливість ходити вдалося завдяки Мальтійській службі допомоги, яка надала центру «Незламні» майстерню протезування та комплектуючі до 200 протезів. 

Єгор родом із Житомирщини. Хлопець підписав контракт ще до початку повномасштабного вторгнення росії – щойно став повнолітнім. Він завжди знав, що  захищатиме свою країну, тому після нападу ворога рішуче вирушив на передову. 

«8:46» – це той час, який Єгор написав на джгуті після того, як підірвався на протипіхотній міні. Він пригадує, що тоді йшли запеклі бої та обстріли. Проте хлопець не так боявся загинути, як потрапити у полон. Тому, коли у вересні підірвався на міні і втратив ногу, спершу не хотів накладати джгута та зупиняти кров. 

Єдине, що підтримало та змусило боротися за життя – це думка про батьків. Він з останніх сил натягнув джгут. Потім його евакуювали з поля бою. Далі були довгі місяці заліковування ран у різних медзакладах України: Покровськ, Дніпровське, Дніпро, Умань, Вінниця, Немирів. 

Після цього Єгор вирушив до Національного реабілітаційного центру «Незламні», адже чув, що тут протезують тих, хто постраждав від війни. Саме там команда фахівців визначила, що хлопець готовий до протезування. Єгор відповідально пройшов фізичну та психологічну реабілітацію, поки протезисти виготовляли допоміжний засіб.

І нещодавно Єгор отримав протез та знову почав ходити. Нині він в дорозі додому, до рідної Житомирщини. Там на нього чекають батьки, які надали йому сил боротися за життя. 

Однак, після відновлення, хлопець знову планує повернутися на фронт – захищати Батьківщину. І дуже вірить у нашу перемогу.