Завдання реформи «швидкої» – забезпечити максимально скоординовані і професійні дії на всіх етапах «ланцюжка» – МОЗ

10 листопада в Українському кризовому медіа-центрі у рамках повного циклу публічної політики відбулася консультація із зацікавленими сторонами та експертами на тему “Екстрена медицина в Україні”. В.о. Міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун підкреслила, що мета цієї зустрічі – ознайомитися із різними баченнями того, якою має бути система екстреної медичної допомоги, де вона працює, а де ні, і як її можна покращити.

Як зазначила Віра Нанівська, голова аналітичного центру Колегіум Анни Ярославни, це чи не вперше в Україні, коли Міністр бере участь у систематичних консультаціях, які пов'язані із заявленим раніше політичним порядком денним реформи. “Ми працюємо у режимі «Повний цикл публічної політики», і важливо, що минулого тижня у Верховній Раді створили міжфракційне об’єднання, яке отримало назву «Повний цикл публічної політики». Таким чином ми виконуємо рекомендації Європейського парламенту для покращення ефективності роботи Верховної Ради, і для того, щоб замість «законодавчого сміття» мати цілісні політики, втілені в законах. Кожен закон, який приймається, обов'язково має обговорюватися як нова політика”, – зауважила Віра Нанівська.

Олег Рибачук, голова ГО Центр UA, співзасновник аналітичного центру Колегіум Анни Ярославни, підкреслив, що реформи не будуть успішними, допоки вони не проходитимуть цей повний цикл публічної політики. Наразі український Уряд певним чином просунувся у реалізації реформ. Однак величезним викликом буде подальше виконання на регіональному рівні тих правильних рішень, тих реформ, які будуть затверджені в Києві. “Я вірю, що ми з вами станемо свідками того, як реформи, які сприймаються, і розуміння яких є в українському суспільстві, дадуть реальний результат. Формула успіху реформ універсальна: якщо ти робиш їх правильно, якщо ти правильно ставиш діагноз проблемам, тоді є великий шанс, що реформа буде успішною”, – підсумував Олег Рибачук.

“Коли трапляється якийсь нещасний випадок, ми маємо певний проміжок часу до приїзду карети «швидкої». Що відбувається у цей момент, як відбувається, хто надає допомогу, що ми можемо покращити в цей відрізок часу. Ми повинні розуміти як організований виклик швидкої, як швидко вона приїжджає, хто і що є всередині, що відбувається по дорозі, куди їде карета швидкої, хто її зустрічає і з чим в руках”, – розповів доктор Олександр Лінчевський, заступник Міністра охорони здоров’я, під час громадського обговорення реформи.

Перші хвилини іноді бувають вирішальними. Тому життя потерпілого часто залежить саме від тих людей, які першими опиняються на місці пригоди - водії, поліцейські, пожежники. Вони мусять чітко знати, як надавати допомогу постраждалому до прибуття медиків. “Статистика травми, статистика смертей від нещасних випадків демонструє, що цим етапом не можна нехтувати. Інакше до лікарні пацієнт не доїжджає, і гине в дорозі”, – наголосив Олександр Лінчевський.

Завдання реформи екстреної медицини в Україні – забезпечити максимально скоординовані і професійні дії на всіх етапах «ланцюжка», від дзвінка у «швидку» до спеціалізованого відділу у лікарні. Нам потрібно знайти відповідь на питання: чи оптимальний шлях карети, яка їде на виклик, хто і як це вирішує?

Нині ми докладаємо зусиль щоб оптимізувати рух карет швидкої допомоги. Завдання: відправляти швидку, яка фізично найближче. У багатьох регіонах вже функціонують програми, де оператор може відстежувати рух швидких. Ми боремося за кожну хвилину. Міністерство охорони здоров'я внесені пропозиції на наступний рік щодо додаткового фінансування оперативно-диспетчерської служби.

У наш час не може бути компромісів із якістю надання медичної допомоги, тим паче у перші хвилини після екстреного випадку. Оскільки поліцейські та пожежники, як правило, першими опиняються на місці пригоди, то саме від їхніх вмінь та готовності надати допомогу залежить життя людини. Міністерство охорони здоров'я розробило і найближчим часом затвердить курс «Перший на місці пригоди» для співробітників поліції, пожежників, працівників ДСНС, Національної гвардії. ГО «Захист Патріотів» вже проводила такі курси для поліцейських у Києві, Полтаві, Кременчуку, Одесі, Львові. Нині перед МОЗ стоїть завдання – запровадити таке навчання на постійній основі і на державному рівні.

Ще одне важливе дотичне питання – підготовка водіїв, які також першими стикаються з травмою на дорозі. Тому при отриманні водійських прав не можна формально ставитись до медичної підготовки. Від знань та навичок того, хто опиняється першим на місці пригоди, залежить життя потерпілого.

Модернізація диспетчерської системи і відсіювання непрофільних викликів - ще одне важливе завдання, над вирішенням якого працює Міністерство. Із 9 мільйонів дзвінків, які “швидка” отримує за рік, лише 2 мільйони закінчуються виїздом і перевезенням пацієнта. “Сьогодні 103 – це своєрідна «паличка-виручалочка», про яку знає кожен, і яка працює по всій країні. Але коли диспетчер відповідає на непрофільні дзвінки, хтось потребує серйозної медичної допомоги. Цю ситуацію треба міняти. Запитайте, хто з людей має мобільний телефон свого сімейного лікаря? Але є речі, які сімейний лікар зміг би з легкістю вирішити консультацією телефоном, адже знає проблеми свого пацієнта. Ще один напрям – створення кол-центру, який буде сортувати дзвінки, відтягувати на себе прості телефонні консультації. Це теж допоможе нашій «швидкій» приїздити швидше”, – підкреслив Олександр Лінчевський.

Зміни в системі екстреної медичної допомоги у жодному разі не призведуть до скорочення кількості підстанцій швидкої. Наприклад, якщо порівняти Київ і Торонто, які подібні за розміром, густотою населення, то в останньому підстанцій машин невідкладної допомоги втричі більше. “Усі ми з вами знаємо про київські затори, про стан наших доріг. Але ми не можемо зміни в системі швидкої допомоги підлаштовувати під не найкращі українські реалії. Ми повинні міняти реальність задля досягнення високих стандартів меддопомоги. Ось це є нашою метою. Швидка повинна приїжджати не за 20 хв, а за 8 хв, а ще краще – за 4 хв, а для цього нам потрібна широка мережа підстанцій”, – підсумував заступник Міністра.

У кожному автомобілі на підстанції повинно бути адекватне і сучасне обладнання та медикаменти. Однак ключовий елемент - це персонал, який перебуває у машині. Тому навчання медиків не може бути формальністю. Міністерство охорони здоров'я працює над проведенням перекваліфікації персоналу. Уже розроблена 4-модульна програма перепідготовки фельдшерів та лікарів швидкої, яка невдовзі має бути затверджена. “Ми вносимо зміни до класифікатора професій, створюючи і парамедика, і екстреного медичного техніка для того, щоб почати підготовку вузьких фахівців, які готуються від самого початку для цієї роботи”, – зазначив Лінчевський.

В.о. Міністра наголосила, що ніхто нікого не виганятиме з роботи. Головне завдання зміни системи – підвищення рівня надання невідкладної допомоги. “Ми плануємо, щоб цей курс був обов’язковим для усіх лікарів, які працюють на «швидких» та у відділеннях невідкладних станів і які мають щось спільне із травмою. Такі курси у Європі, Штатах і Канаді проводяться постійно". Курс триватиме 4 тижні і закінчуватиметься таким самим іспитом, який складають західні парамедики. Такі курси ГО “Захист Патріотів” проводить вже понад 2 роки, через них пройшли понад 250 лікарів. “Зараз про парамедиків ходять міфи, що це якийсь поліцейський, який вчився 2 тижні чи 8 годин і став парамедиком. Парамедики – це люди із вищою освітою, які проходять багатогодинну практику, мають специфічне навчання і сертифікацію щодо надання медичної допомоги. Екстрений медичний технік – це вже коротший курс, це 6 тижнів. Це для тих, хто може надавати базову допомогу на догоспітальному етапі", – пояснила доктор Уляна Супрун.

На сьогодні швидка – один із найбільш надійних гвинтиків у всій системі, як би її не критикували. Це та точка опори, яка дуже потрібна у нашій подальшій роботі. Але маємо розуміти, що якими б досконалими не були закони, якими б гарно прописаними не були постанови, якими б ідеальними та довгоочікуваними не були б накази Міністерства, коли парамедик, фельдшер чи лікар швидкої опиняється сам на сам з пацієнтом, усі ці папери мають обмежену дію. У кінцевому підсумку життя пацієнта залежатиме від трьох речей: знань та умінь, мотивації та бажання допомогти.

“Ми будемо сприяти тому, щоб парамедики, фельдшери здобували якісну освіту. Ми вже працюємо і продовжуватимемо працювати над тим, щоб забезпечити цих фахівців адекватним оснащенням та хорошими умовами праці, щоб у них не виникало потреби шукати щастя деінде. А от з добрими медичними серцями і бажанням допомогти у нас ніколи проблем не було”, – підсумував заступник Міністра.

Озвучені під час консультації питання викликали жваве обговорення серед присутніх у залі представників професійної спільноти та громадськості. Фахівці погодилися із необхідністю впровадження розроблених Міністерством змін. Але також були порушені і проблемні питання: низька заробітна плата диспетчерів при величезних навантаженнях, незадовільний стан багатьох підстанцій, безпека медиків, які виїжджають на виклик. В.о. Міністра доктор Уляна Супрун вислухала усі зауваження та пропозиції, та пообіцяла винести на обговорення на державному рівні погодилася проблему захисту і загалом прав медиків.