Закон про громадське здоров’я та big data для попередження коронавірусів — публічна консультація МОЗ щодо Стратегії 2030

9 грудня відбулася друга публічна консультація із підготовки Стратегії розвитку сфери охорони здоров’я в Україні. Під час консультації обговорювалися виклики, пов’язані з громадським здоров’ям, реагуванням України на надзвичайні ситуації, як-от пандемія коронавірусу, а також залученістю людей і громад до роботи системи охорони здоров’я.

Ігор Кузін, головний державний санітарний лікар України, окреслив ключові принципи оновленої Стратегії. Він зазначив, що важко знайти іншу тему, яка б сильніше впливала на життя та здоров’я кожної людини в країні, ніж питання громадського здоров’я та реагування на надзвичайні ситуації.

«Я закликаю всіх учасників консультації до конструктивних пропозицій. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я 2030 має бути реалістичною та можливою для реалізації. Сьогодні ми маємо спільно напрацювати основні компоненти розвитку системи, які вкрай необхідні для продовження життя українців, зменшення тягаря наших хвороб і збільшення сталості та витривалості системи до викликів», — додав головний санлікар України.

Модератор заходу Віталій Гліжинський, координатор кампаній Інституту «Республіка» зазначив, що ідеї кожного учасника публічної консультації будуть враховані під час створення Стратегії:

«Ваша думка надзвичайно важлива. Усе, що ви сьогодні напрацюєте, буде обов’язково опрацьовано та передано до Міністерства для покращення концепції Стратегії».

Ключові пріоритети Стратегії МОЗ щодо розвитку громадського здоров’я та реагування на надзвичайні ситуації презентував виконувач обов’язків директорату громадського здоров’я МОЗ Олексій Даниленко.

У царині громадського здоров’я Міністерство виділило три стратегічні пріоритети:

• Система громадського здоров’я є спроможною функціональною системою

Основними завданнями для себе тут МОЗ бачить ефективне функціонування Центру Громадського здоров’я, збільшення ресурсів для обласних центрів контролю та профілактики хвороб, а також залучення big data для системи епідеміологічного нагляду та моніторингу ризиків.

• Створені безпечні умови для збереження та зміцнення здоров’я

Цей пріоритет пов’язаний з усіма ключовими політиками, адже потребує лідерства на державному та місцевому рівнях. Наприклад, здійснення заходів щодо зміни екологічних політик, умов праці українців та протиепідемічної безпеки.

• Забезпечено захист здоров’я населення шляхом запобігання виникненню, раннього виявлення та ефективного реагування на надзвичайні ситуації

На думку МОЗ, постійне планування та моніторинг, а також створення ефективних лабораторій та служб екстреного реагування мають допомогти попереджати та ефективно діяти під час таких викликів, як пандемія COVID-19.

У стратегії діяльності на 10 років Міністерство також планує залучати людей та громади до розвитку системи охорони здоров’я, а саме:

• Підвищити рівень відповідальності людей щодо власного здоров’я

• Створити умови для повноцінної участи громад у плануванні та організації надання медичних послуг

Під час обговорення в робочих групах учасники напрацювали  рішення щодо необхідних змін законодавства у сфері громадського здоров’я, комунікації з населенням і питання працевлаштування лікарів та медичних експертів.

Підготовлені під час публічних консультацій рекомендації будуть передані Міністерству для врахування в у Стратегії.

14 грудня відбудеться остання онлайн-публічна консультація щодо Стратегії сфери охорони здоров’я 2030 на тему: «Врядування у сфері охорони здоров’я та кадрові ресурси системи охорони здоров’я». Умови реєстрації та програму заходу можна знайти за покликанням.

Нагадаємо, МОЗ готує Стратегію розвитку сфери охорони здоров’я в Україні до 2030 року. Для врахування позицій та рішень експертної спільноти, громадянського суспільства, пацієнтів, лікарів і бізнесу — Міністерство спільно з Коаліцією РПР та Інститутом «Республіка» організувало низку публічних консультацій до проєкту Стратегії.

Мета впровадження нової Стратегії МОЗ — сприяти здоровому добробуту громадян через забезпечення справедливого доступу до якості медичних послуг і побудови стійких систем охорони здоров’я.