Захист дітей: гарантії безпечного майбутнього — у Києві відбувся четвертий Саміт перших леді та джентльменів
100 % опитаних українських дітей відчули на собі вплив війни, при цьому 99 % із них постраждали від воєн безпосередньо і лише 1 % — назвали цей вплив опосередкованим. Таку жахливу реальність продемонстрували результати міжнародного дослідження «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління».
Мета дослідження — визначити рівень ключових загроз для добробуту дітей у світі. У ньому взяли участь батьки та діти з 15 країн, у тому числі 300 дітей та 300 дорослих з України. Дослідження було проведено міжнародною дослідницькою консалтинговою компанією Catalyse Research спільно з BRAND UKRAINE за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) на замовлення Глобальної платформи Саміту перших леді та джентльменів.
“Наразі бойові дії тривають у багатьох регіонах світу. І правда в тому, що коли десь починають гинути або зникати діти — це виклик усьому світові, усьому світовому порядку, усім конвенціям, домовленостям, правам людини. Бо це означає, що ці домовленості, конвенції і права людини існують лише на папері. А ми бачимо, що папери не захищають від ракет, на відміну від ППО. Кожна країна має свої напрацювання щодо захисту дітей. Наприклад, Естонія сильна в питаннях кібербезпеки, Фінляндія відома інклюзивним шкільним середовищем, Японія — лідер за показниками дитячого здоровʼя. Але жодній країні не під силу відповісти на всі виклики одразу. Ось чому важлива наша єдність і спільна дія.”
Діти — майбутнє всієї планети. А тому цьогорічний саміт, у якому взяв участь також міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, присвячений саме дітям і молоді, питанням їхньої безпеки, здоровʼя та добробуту. Він має назву «Захист дітей: гарантії безпечного майбутнього», бо загрози дитинству – військові, побутові (у школі чи родині), віртуальні, екологічні — не мають кордонів. Справжню безпеку дітям можна забезпечити лише всім світом.
“Мені як мамі дуже прикро, що мій син розрізняє ворожі ракети за звуком і вміє розрахувати їхню швидкість, ніби це шкільна задача. І так само в нас уже вміють мільйони хлопчиків і дівчаток. Сумно, що вони проживають своє єдине дитинство в постійному ризику в той час, коли країна бореться за виживання. Як мама й перша леді я хотіла б гарантувати безпечне майбутнє кожній дитині у світі. Але зробити це можна лише разом, за участю всіх свідомих країн. Бо це — обов’язок світу перед дітьми.”
Тож під час цьогорічного саміту перші леді та джентльмени різних країн разом із провідними міжнародними та українськими експертами, знаменитостями та поважними гостями досліджували та обговорювали загрози та виклики, з якими стикаються діти, комфортні умови для виховання наймолодшого покоління та державні механізми його захисту.
Учасники заходу розглянули проблему захисту дітей у ключових вимірах:
1. «Безпека дітей під час війни». На жаль, Україна нині є найбільшим експертом у цій темі. Але багато країн переживали або саме зараз переживають подібне. У всіх різний досвід, а тому варто ним ділитися і шукати спільні рішення і гарантії.
2. «Безпека дітей в родині». Здавалося б, це найприродніший простір для дитини, але, на жаль, і в ньому може чекати насильство та безправ’я.
3. «Безпека дітей в школі». Не лише про фізичну безпеку, але й про ментальну, про безпеку від булінгу. Про виклики, перед якими поставила Україну війна: від дистанційного навчання до будівництва бомбосховищ для шкіл та садків.
4. «Безпека дітей в кіберпросторі». Сучасним дітям життєво важливо знати не лише як реагувати на кібербулінг, але і як відрізнити правду від дезінформації.
5. «Безпечне довкілля для дітей». Адже екологія — це те, що ми залишаємо дітям у спадок. Тут теж є площина війни, бо українську екологію зараз нищить російська зброя.
Теми цьогорічного заходу підказав попередній саміт. На ньому досліджували ментальне здоров’я світу, провівши опитування в 11 країнах. За його результатами з’ясувалося, що підлітки, хоч би де вони жили, відчувають стреси на кілька пунктів гостріше, ніж дорослі! Крім того, опитані підлітки поставили ментальне здоров’я на перше місце серед важливих для них чинників!
Отже, можна вважати доведеним: наші діти чутливіші за дорослих. Вони — той щирий барометр, який безпомилково відчуває негаразди у своїх країнах і світі — від війн і насильства до несправедливостей і булінгу. Ось чому нинішній саміт — виключно для них і про них та задля їхньої безпеки – від війни, від насильства в родині та школі, ментальних, диджитал- та екологічних загроз.
Щоб краще розуміти дітей та допомагати в питаннях не лише фізичного здоровʼя, але й ментального, українські педіатри мають змогу пройти навчання з питань ментального здоровʼя. Так, курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням mhGAP» пройшли вже понад 7 000 дитячих лікарів, які працюють на первинному рівні медичної допомоги.
Нагадаємо також про те, де і як українські діти можуть отримати психологічну допомогу – читайте за посиланням.
Довідка: mhGAP (Mental Health Gap Action Programme) – це глобальна флагманська програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення неспеціалізованих із ментального здоров’я кадрів (наприклад, сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів) до надання допомоги людям із психічними розладами. Керівництво mhGAP та його версія для надзвичайних гуманітарних станів пропонує медичним працівникам, які не є спеціалістами у сфері психічного здоров’я, протоколи оцінки та ведення поширених психічних розладів, таких як депресія, гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальна поведінка, розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин та інших ПНПР розладів.