За минулий рік українська електронна система охорони здоров’я «відбила» низку цілеспрямованих фішингових та DDoS-атак

Під час війни часто звучить питання про те, як захищені персональні дані українців, у сфері охорони здоров’я зокрема. Приміром, та ж електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – одна з найбільших ІТ-систем у країні, яка зберігає великий масив інформації про пацієнтів.

Власне, у ворожих атак на медичну систему є дві основні цілі – фізичне знищення об’єктів інфраструктури та заволодіння персональними даними пацієнтів.  

Про це йшлося на ХІХ засіданні кластера кібербезпеки «Кібербезпека у сфері охорони здоров’я», що проводить РНБО та Національний координаційний центр кібербезпеки спільно з CRDF Global та за підтримки Державного департаменту США. Цього разу обговорювали питання захисту персональних даних пацієнтів та протидію кібератакам, які почастішали від початку повномасштабної війни. Тому запрошені були представники МОЗ, НСЗУ та інших структур, що відповідають за діджиталізацію галузі.  

«Цифровізація охорони здоров’я останніми роками відбувається надшвидкими темпами – створюються і розвиваються системи та реєстри. Водночас збільшується масштаб зберігання та накопичення даних. Тому ми повинні бути ефективними в тих заходах, які втілюємо в частині захисту персональних і медичних даних. В Україні затверджена пʼятирічна Концепція розвитку електронної охорони здоров’я та “дорожня мапа” на поточний рік, в яку включено 107 проєктів. Серед них важливе місце займає і кібербезпека та заходи, що вживаються для підвищення її рівня», – зазначає заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Тож на сьогодні МОЗ разом з партнерами напрацювали низку документів, що регламентують політики інформаційної безпеки сфери, триває робота зі створення галузевого кіберцентру в сфері охорони здоровʼя (SOC) та впровадження системи управління інформаційною безпекою та подіями безпеки (SIEM), вживаються заходи для підвищення рівня кібербезпеки закладів охорони здоровʼя. 

Окрім цього, проводяться вебінари та зустрічі офлайн, де медичним працівникам роз’яснюються основні засади кібербезпеки та кібергігієни, роботи з персональними даними пацієнтів. І також регулярні тестування на безпеку та вразливість ключових систем сфери, у тому числі із залученням міжнародних компаній.

За даними НСЗУ, у 2022 році, окрім постійних загроз та атак, ворог здійснив цілеспрямовані фішингові та DDoS-атаки на ЕСОЗ, а також проводяться постійні атаки на вебдодатки. Проте система є надійно захищеною, тож усі атаки були ліквідовані.

Захист даних та інформації в ЕСОЗ відповідає українському законодавству та міжнародним вимогам GDPR. Система має різні рівні доступу. До прикладу, доступ до даних пацієнта має виключно сімейний або лікуючий лікар за згодою самого пацієнта. 

Зокрема, за словами американських партнерів, у США медицина входить у трійку сфер, де найчастіше відбуваються кібератаки. Там почастішали спроби вкрасти персональні дані пацієнтів та отримати за це викуп. Саме тому на законодавчому рівні запровадили обов’язкове інформування керівниками медзакладів відповідних підрозділів влади, що займаються кібербезпекою, про такі випадки.