Вступна кампанія-2024. Інтерв'ю Сергія Убогова для Pharma Media

Які зміни торкнуться вступу в медвишах, чи виправдалися надії на оновлену інтернатуру і чи змістять старт навчального року? Про це в інтерв'ю виданню PharmaMedia розповів начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, професор Сергій УБОГОВ.

Кому з майбутніх медиків доведеться складати ЄВІ

Які основні зміни очікуються у цьогорічній вступній кампанії?

Здебільшого вони є загальними, тобто торкнуться не тільки медичних вишів. Наприклад, при вступі бакалаврів до магістратури обов’язковою буде вимога — складання єдиного вступного іспиту (ЄВІ). Він містить дві складові: тест на володіння англійською мовою і так званий тест на загальні компетентності, де перевіряється логіка, ерудиція, вміння працювати з інформацією тощо. ЄВІ складається в Українському центрі оцінювання якості освіти, про що надається відповідний сертифікат.

Ця вимога торкнеться й медичних вишів, оскільки за деякими спеціальностями (223 — «Медсестринство», 224 – «Медичні технології та діагностика», 227 — «Терапія та реабілітація», 229 — «Громадське здоров’я») передбачена не наскрізна, а ступенева магістратура (вступ на базі бакалаврату). Разом з тим, наскрізних магістерських програм («Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Фармація» і «Медична психологія») це не стосуватиметься.

У разі вступу на магістратуру на базі магістратури або рівня спеціаліста передбачено складання не ЄВІ, а внутрішнього фахового іспиту (безпосередньо в університеті). Також окрім іспиту за спеціальністю передбачено внутрішній іспит на володіння англійською мовою.

Наплив в аспірантуру – безпрецедентний

Цьогоріч особливу популярність має аспірантура. Медичної сфери це теж стосується?

Так, маємо безпрецедентну кількість охочих вступити до аспірантури (на порядок більше ніж зазвичай). Для вступу в аспірантуру цього річ також запроваджено обов’язковий ЄВІ, з двома компонентами (англійська мова та тест на загальні компетентності). Це буде додатковим фільтром, який відсіє непідготовлених претендентів або тих, хто хоче потрапити в аспірантуру з інших міркувань, аніж присвятити себе науці.

До того ж наразі обговорюється ідея, запропонована деякими законопроєктами та проєктами постанов МОН про те, щоб запровадити для аспірантів (після двох років навчання в аспірантурі) проміжний ЄДКІ, зокрема на володіння державною та англійською мовами. Хто не складає, той відраховується. Але поки що це лише в проєкті.

Обсяги держзамовлення для охорони здоров’я збільшено

Чи не зменшено «як фільтр» обсяги вступу в аспірантуру, і взагалі обсяги держзамовлення на підготовку фахівців галузі охорони здоров’я ?

Остаточні обсяги державного замовлення на підготовку бакалаврів, магістрів, аспірантів, інтернів тощо невдовзі буде затверджено.

В цілому цьогоріч вони можуть бути істотно обмежені. Однак це не торкнеться медичних спеціальностей — усі наші пропозиції будуть збережені. Більше того, за деякими спеціальностями обсяги держзамовлення планується збільшити, бо за цими напрямками є ризик виникнення кадрового голоду, і попередити його, особливо у воєнний та повоєнний періоди — критично важливо. Так, якщо говорити про бюджетні місця на підготовку магістрів в університетах МОЗ, то у 2024 році на «Медицину» обсяги збільшено на 500, «Медичну психологію» — 90, «Фармацію» — 100, «Терапію та реабілітацію» — 50, «Технологію медичної діагностики та лікування» — 40 місць. А менше місць МОН може надати, наприклад, на гуманітарні чи інші спеціальності, водночас для них запроваджуватиметься система грантів (на часткове відшкодування вартості навчання). За рахунок цього МОН хоче розширити кількість суб’єктів здобувачів, які отримають державну підтримку для здобуття освіти.

Щодо місць для навчання за кошти фізичних та юридичних осіб, обсяги диктуються лише однією вимогою — щоб не було перевищення ліцензованого обсягу відповідно до ліцензії на провадження освітньої діяльності, яку отримав кожен університет, де вказані обсяги як загальні, так і за певною спеціальністю.

Плюс нові спеціальності

Які плани щодо запровадження резидентури для лікарів і які нові спеціальності з’являться?

Так, ми дійсно вперше в історії України запроваджуємо лікарську резидентуру – форму післядипломної вузькоспеціалізованої підготовки лікарів-спеціалістів. Цьогоріч почнемо зі спеціальності «Нейрохірургія», наступного року плануємо запустити резидентуру зі спеціальностей «Кардіохірургія», «Клінічна онкологія», «Онкогінекологія». До речі, у західних країнах резидентура передбачена й для фармацевтів, наприклад, з клінічної фармації. Колись до цього прийдемо й ми. Щодо нових спеціальностей, з’явиться магістратура з протезування-ортезування. З очевидних причин, сьогодні це актуальний напрямок медицини. Тож уже як мінімум 3 університети (у Харкові, Львові, Тернополі) отримали ліцензії на підготовку таких спеціалістів. Ще один університет (у Києві) проходить процедуру ліцензування у МОН. А ми своєю чергою передбачили місця державного замовлення для підготовки протезистів-ортезистів.

Старт навчання – 1 серпня?

Чи буде зміщено старт нового навчального року й чи встигне до цього часу завершитися вступна кампанія?

Після тривалих дискусій, проведеного опитування в університетах та наради з ректорами, поки що зійшлися на тому, щоб почати навчальний процес з вересня. Але при цьому графік навчання буде інтенсифіковано та ущільнено, так, щоб можна було пролонгувати канікули у грудні-січні та мінімізувати ризики зриву освітнього процесу в зимовий період, зважаючи на спричинені війною проблеми, які ми маємо з енергозабезпеченням та теплопостачанням. Разом з тим, виші мають певну автономію в цих питаннях, і ми максимально намагаємося не втручатися в освітній процес та його організацію. Хоча, МОН дійсно пропонує розглянути можливість змістити навчальний сезон на місяць раніше. Але університетам буде дещо складно, бо в цей період ще дуже активно йтиме вступна кампанія, набір студентів, навіть на бюджетні місця. Тож орієнтуватимемося по ситуації. Якщо вона буде дуже складною, тоді університети все-таки змушені будуть починати навчальний процес з 1 серпня.

На що може вплинути автономія університетів у плані правил вступу?

Правила прийому у вишах майже повністю збігаються з Порядком вступу, затвердженим МОН. Університети їх лише прописують під ті чи інші спеціальності, на тому чи іншому рівні. Тому в цьому питанні про творчу свободу не йдеться. Вона більше розповсюджується на освітні програми, напрямки, вибір дисциплін, спеціалізації тощо.

Фармація взяла планку вступу у 150 балів

Цьогоріч підвищено мінімальний бал для вступу за спеціальністю «Фармація. Промислова фармація», що для декого стало несподіванкою.

Свого часу це пройшли й інші спеціальності, нині настала черга фармації – конкурсний бал для вступу не може бути менше ніж 150 (як на місця державного замовлення, так і за контрактом). Це свідоме рішення: якість освіти, особливо медичних, фармацевтичних спеціальностей має бути високою! Ми розуміємо всі побоювання: це може бути серйозним фільтром для набору вступників, але домінувати має прагнення відбирати найкращих і готувати якісні кадри. Діятимемо комплексно, щоб ця професія ставала популярною і на неї був великий попит серед абітурієнтів попри високу планку вимог для вступу. Бо попит на ринку праці в цій професії на разі існує, і він значний. Це стверджують роботодавці. Хоча здавалося б, кількість підготовлених фахівців теж чимала, але пропозицій для вступу також.

Чи зберігається заочна форма підготовки фармацевтів? І чи прижилася ідея вечірньої форми навчання для них?

Так, заочна форма підготовки цього річ зберігається, виключно для випускників коледжів. Бо навчати заочно цій професії випускників шкіл – це профанація освіти. Щодо вечірньої форми навчання, це рішення приймають виключно університети. Чи набуде вона поширення – побачимо, поки що «сплеску» не спостерігається.

Хто вступатиме на пільгових умовах

Чи змінилося щось у правилах вступу для найбільш вмотивованих абітурієнтів – випускників фахових коледжів?

Ні, вони як і раніше вступатимуть на 2-й курс, тобто їм зараховується 60 кредитів (річна норма). Були пропозиції зараховувати вдвічі більше. Однак вони не були підтримані. Бо фахова передвища освіта, що здобувається в коледжах – це зовсім інший рівень освіти, ніж вища. Так, там здобуваються практичні навички, але не викладаються дисципліни, які входять до блоку вищої освіти, зокрема соціально-гуманітарні, правничі тощо, які формують особистість. А це, до речі, дуже важливо для працівників галузі охорони здоров’я, бо навіть дуже добре володіючи професійними навичками, вони мають сформувати ще й особливий світогляд, морально-етичні засади, щоб не допустити недбалості й безвідповідальності на робочому місці.

А для вступників медичних, фармацевтичних коледжів передбачені якісь новації?

Єдине, на чому хотів акцентувати: у нинішньому році вони мають обов’язково подати мотиваційний лист. На розсуд коледжу може запроваджуватись і конкурс з фізичної підготовки. У мене виникає єдине питання: чи зможе випускник після 9 класу самостійно написати переконливий мотиваційний лист щодо вибору професії. Щоб це не був плагіат чи стороннього авторства.

Чи існують особливості вступу осіб з тимчасово окупованих територій?

Так, певні преференції для них передбачено. Як, до речі, й під час розподілу до інтернатури.

Наприклад, у разі вступу на контракт, вони мають право перевестися на бюджетну форму навчання (за наявності вакантних місць). У вишах прифронтової зони запроваджено регіональний коефіцієнт (РК), що дає більше шансів вступити в такі університети. Це підтримає і сміливих випускників, і самі університети, яким зраз найважче. Так, згідно з встановленими МОН вимог, РК за місцем розташування закладу вищої освіти становить: 1,07 – для закладів, фактично розташованих у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях; 1,04 – для закладів, фактично розташованих у Дніпропетровській, Полтавській областях, а також Бучанському районі Київської області; 1,00 – для закладів інших регіонів.

Віртуальне навчання – з точки зору безпеки та економії

Цьогоріч так само очікується обмежена кількість іноземних вступників?

На жаль, ця тенденція має місце на тлі війни. Багато іноземних студентів перевелися на навчання в інші країни, цьогоріч таких вступників – лічені одиниці. Однак ми всіляко намагаємося поліпшити ситуацію. Зокрема, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет відкриває кампус для іноземних студентів у м. Берегове Закарпатської обл. Тернопільський медичний університет, працює над тим, щоб створити свою філію у Польщі.

Працюємо над удосконаленням дистанційних технологій навчання. Як приклад – запроваджуються програми «Віртуальний пацієнт», «Віртуальна аптека». Запорізький університет придбав програму та обладнання в Австралії, завдяки чому майбутні фармацевти матимуть змогу набувати практичні навички навіть дистанційно, з використанням комп’ютерних технологій. Взагалі якщо існує можливість замінити частину дорого вартісних навчальних заходів віртуальними, то це дуже суттєва економія коштів, часу, це добре в плані безпеки та економії коштів. Поступово ми відходимо від того, що університет – це величезні площі для аудиторій, за які потрібно в тому числі платити комунальні послуги, забезпечувати їх електроенергією, і максимально раціоналізуємося.

Пристрасті навколо інтернатури – позаду: які результати

Чи можна поширити дистанційні форми навчання на інтернатуру?

До цього ми ще не готові, оскільки інтернатура – передусім здобуття практичних навичок (там тільки три місяці освітньої компоненти на рік, решту часу інтерн має працювати в закладі охорони здоров’я, щоб бути безпосередньо біля пацієнта). Дистанційним навчанням цього не заміниш.

До речі, чи вдалося цьогоріч реалізувати нові ідеї розподілу до інтернатури?

Для тих, хто навчається за спеціальністю «Фармація» розподілу в інтернатуру не було, для них не виділяли бюджетних місць. Тому їм надано право самостійно обрати місця проходження інтернатури, кафедри, як правило, допомагають у цьому, спрямовують інтернів на бази стажування, з якими уклали угоди про співпрацю.

Щодо лікарів, ми активно працювали над тим, аби уникнути якихось негативних моментів, і це вдалося. Більше того, цього річ МОЗ запропонував безпрецедентну кількість бюджетних місць для проходження інтернатури. Їх було надано 15 університетам, підпорядкованим МОЗ, 5 МОН і ще двом комунальним медакадеміям. Тож пропозиції щодо розподілу в інтернатуру отримали 100 % випускників – як бюджетників, так і контрактників.

В такий спосіб ми планували краще виконати державне замовлення й покрити кадрові потреби галузі. Однак у підсумку виявилося, що контрактників такі пропозиції мало цікавлять. Крім того, певна частина випускників виїхали за кордон, і до розподілу підключалися дистанційно з інших країн. В цілому цьогоріч було розподілено на бюджетні місця не набагато більше інтернів, ніж у попередні два роки, а саме 3064 особи з понад 5 тисяч випускників.

Однак це ще не остаточні цифри, бо у другій половині липня буде проведено додатковий розподіл тих випускників, які з першої спроби не склали іспит КРОК 2, але під час перескладання спромоглися це зробити. Решта 2 тис випускників обрали контрактну інтернатуру у той заклад охорони здоров’я та на ту спеціальність, які вони самі визначили (за умови наявності відповідного контрактного місця у цьому закладі). Та навіть якщо нам не вдалося отримати великого прориву у загальній кількості розподілених на бюджетні місця інтернів, то ми маємо істотний позитив у структурі розподілу між спеціальностями, адже ми надавали місця інтернатури передусім за тими спеціальностями, за якими існує найбільша кадрова потреба. І такого балансу було досягнуто, тому всі наші зусилля були не даремними.

Наступного року розподіл при вступі до інтернатури вже відбуватиметься не через комісії університетів, а через всеукраїнський електронний розподіл. Тож незалежно від місця навчання студента, у всіх випускників буде однаковий доступ до наявних місць для проходження інтернатури по всіх регіонах України.

Вступна кампанія попереду, чи є прогнози щодо того, наскільки популярними серед абітурієнтів будуть медичні професії?

На жаль, останнім часом серед молоді не спостерігається помітного зростання інтересу до медичних та фармацевтичних професій, бо ці спеціальності передбачають надзвичайно велику відповідальність, складність роботи, багато зобов’язань (в тому числі й військових) і високу планку вимог щодо вступу та подальшого навчання: високий вступний бал, іспити КРОК 1 та КРОК 2, потім інтернатура з КРОК 3, зрештою, вимога здійснювати БПР як навчання впродовж життя, проходити атестації. А зарплата не завжди конкурентна. Тому сьогодні питання підвищення престижу цих професій – завдання №1. Ніхто не знижуватиме планку вимог якості до підготовки медиків та фармацевтів — вона й надалі підвищуватиметься.

Водночас усі зусилля мають бути спрямовані на поліпшення умов праці у галузі та підвищення рівня оплати праці. Щоб майбутніх медиків приваблювали не лише так звані «хлібні» спеціальності, а й ті, що потрібні суспільству на даному етапі, зокрема, в частині надання невідкладної та первинної медичної допомоги населенню, забезпечення епідеміологічного благополуччя та громадського здоров’я тощо.