Вища рада правосуддя: тиску на суд зі сторони доктора Уляни Супрун не було
Про це йдеться у рішенні Вищої ради правосуддя від 30 січня - ВРП не виявила фактів втручання в діяльність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Євгена Аблова зі сторони в.о. міністра охорони здоров’я доктора Уляни Супрун щодо здійснення ним правосуддя.
Суддя Євген Аблов у січні цього року поскаржився Вищій раді правосуддя на допис у Фейсбуці в.о. міністра охорони здоров’я від 24 грудня 2018 року.
ВРП проаналізувала скаргу Аблова та вирішила залишити її без розгляду. Адже позиція доктора Уляни Супрун щодо дій судді Аблова є її особистою думкою, яку вона висловила на своїй сторінці Facebook. Соціальна мережа Facebook не є засобом масової інформації. Мережа створена для вільного обміну власники думками. Судді, які ухвалюють рішення іменем України, - публічні особи, отже мають враховувати інтерес до їхньої діяльності з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя. Судді мають розрізняти спроби втручання в їхню діяльність із здійснення правосуддя та висловлення іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів, йдеться у Висновку члена Вищої ради правосуддя Миколи Худика.
Нагадаємо, що у своєму пості Уляна Супрун зазначила, що ухвала Євгена Аблова від 20 грудня, якою суд зупинив дію наказу МОЗ України про звільнення Катерини Амосової з посади ректора Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця, є не першим рішенням судді, що компроментує українську судову систему. Адже під час Революції Гідності саме Аблов видав ухвалу, якою зобов’язав “Беркут” розігнати протестувальників 9 грудня 2013 року (у матеріалі є посилання на документ: https://goo.gl/PS13uv). Також у своєму дописі Уляна Супрун зазначила, що Аблов є фігурантом кримінального провадження за фактами можливого незаконного збагачення, яке веде НАБУ (http://bit.ly/2SepBoZ).
Своєю ухвалою суддя Аблов фактично заборонив будь-кому керувати Національним медичним університетом ім.О.О.Богомольця, крім Катерини Амосової, тобто фактично заборонив Міністерству охорони здоров’я здійснювати свої управлінські функції призначати керівництво університету.