Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України: система охорони здоров’я впевнено тримає медичний фронт

Після майже року широкомасштабної війни РФ проти України в державі не лишилося галузі, яка би не зазнала втрат. Однак, незважаючи на всі труднощі, ми вистояли і продовжуємо виборювати свою незалежність і свободу. Про те, з якими найбільшими викликами під час великої війни зіткнулася система охорони здоров'я і як вона їх долає Укрінформ поговорив з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком.

- Скоро річниця повномасштабного вторгнення і на початку цієї навали ви вийшли з меседжем, про те, що, на жаль, стан здоров’я українців погіршиться. Зокрема, і через ускладненість доступу до медичної допомоги. Зараз, за підсумками року, як ви оцінюєте стан справ в системі охорони здоров’я? 

- Війна має як прямий негативний вплив на стан здоров’я і життя українців, так і опосередкований. І цей опосередкований вплив пов’язаний з рядом речей. Оскільки руйнується медична інфраструктура, руйнується в цілому інфраструктура, відбуваються впливи на логістичні питання всередині країни, - все це ускладнює звичні речі і змінює усталений ритм життя кожного громадянина України. І питання, які раніше були в пріоритеті для кожного, хто турбується про своє здоров’я, а це - профілактичні медичні огляди, консультації сімейного лікаря, скринінгові програми, - під час воєнних дій відійшли на другий план. А до цього ще два роки на це впливала пандемія короновірусної хвороби. 

Порядок денний формують ті ризики, які сьогодні негативно впливають на умови життя кожного з нас. Тому що, коли постійні тривоги, коли постійні обстріли - ти не думаєш про те, чи не пропустив ти скринінговий візит, черговий візит до свого сімейного лікаря, чи вчасно зробив профілактичні щеплення. І все це в комплексі призведе до того, що ті хвороби, які медики виявляли на ранніх стадіях, будуть виявлятися в подальшому вже на зовсім інших, так званих, запущених стадіях. І це призводитиме до того, що лікування може бути довготривалішим, дороговартіснішим, а інколи й неефективним через те, що досить пізно виявляються ті чи інші хвороби. 

Водночас, проблеми з доступністю лікарських засобів в певних регіонах, зокрема, до програми «Доступні ліки», через ті самі причини, через опосередковані фактори, призведе до того, що люди не вживатимуть профілактичних лікарських засобів, зокрема, для зниження артеріального тиску. Це, в свою чергу, призводитиме до гіпертонічних кризів, інфарктів,  інсультів. Це та проблематика, з якою ми вже зіштовхуємося і будемо зіштовхуватися після перемоги ще не один рік, а можливо, і десяток років.  Окремо на це все зверху ще лягає вплив війни, вплив стресових факторів на психоемоційний стан кожної людини. І тут питання, знову ж таки, як ми справимося як держава з проблемами впливу на психічне здоров’я, наскільки вчасно та якісно реалізуємо національну програму психологічної підтримки і психосоціального супроводу. Близько 80% цього впливу на людей  можна вирішити за рахунок самовиявлення, самодіагностики і самодопомоги для того, щоб розлади психоемоційного стану не вплинули в подальшому на прогресування хвороб, які пов’язані з психічним здоров’ям, а також фізичних хвороб, спровокованих змінами психологічного стану. 

- Повернемося до сьогодення і до тієї ситуації, яка склалася в системі медичної допомоги. Як зараз медична система, за вашими оцінками, справляється з тими викликами, які є? 

- З 24 лютого ми перейшли на єдиний медичний простір.  До цього ми комунікували з командуванням медичних сил Збройних Сил України, прийняли певні правові акти, які дозволили нам запустити системну відповідь на загрози, викликані воєнним конфліктом. Коли відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, ми відразу запустили єдиний медичний простір, який поєднував військову медичну систему і цивільну медичну систему в одну. І, по факту, нам вдалося на підставі цього втримати і медичну систему, і чітко сформувати, як працює  система по евакуаційних маршрутах, щоб надавати допомогу всім, хто її потребує, з пріоритетом на допомогу пораненим військовим. 

Водночас, велика подяка всім медичним працівникам, які 24 лютого, хто був на роботі – той залишився, хто не був на роботі - той вийшов, і своєю мужністю проявили такий героїзм, яким сьогодні пишається весь світ. Оскільки медична система - це сфера, яка не працюватиме без людського фактору, сама по собі. І  щоби не приймалося на папері, які б рішення не ухвалювалися, це повинно реалізовуватися людьми – лікарями, медичними сестрами, санітарками, а також працівниками, які забезпечують життєдіяльність лікарні. Це і кочегари, і сантехніки, й інженери, бо лікарні – це багатофункціональний організм.  З перших днів війни всі вони були на роботі, на чергування бригад екстреної медичної допомоги вийшло, напевно, більше людей, ніж зазвичай виходить. Це надихає. Разом з тим, виявлялися проблеми, напевно, в кожному куточку нашої країни. 

З початку широкомасштабного вторгнення була сформована вертикаль зі щоденними селекторами з департаментами охорони здоров’я, з включеннями головних лікарів медзакладів усіх рівнів з найбільш проблемних регіонів, постійні комунікації з власниками аптечних мереж, вітчизняними фармвиробниками, дистриб’юторами лікарських засобів, що дозволяло оперативно, хоч і в ручному режимі, координувати ті ресурси, які у нас були, для того, щоб реалізувати ту допомогу, якої потребували люди в той конкретний період часу. Всі етапи проходять не без кризи, на жаль, і я думаю, що жодна система охорони здоров’я не може пройти такі виклики  без кризових періодів. Але те, що ми зараз бачимо, те, що ми та наші міжнародні партнери аналізуємо, показує, що ми справляємося з тими викликами. Система охорони здоров’я дає належну відповідь на своєму медичному фронті. 

- Медична інфраструктура суттєво постраждала за цей час. Станом на початок 2023 року в яку суму оцінюються збитки і скільки Україна остаточно втратила медичних закладів? В яких регіонах, де велися і зараз ведуться бойові дії, медична інфраструктура найбільше постраждала?

- Якщо говорити про статистику, то 1218 об’єктів в закладах охорони здоров’я зазнали пошкодження. Якщо говорити про лікарні, то це близько 540 закладів охорони здоров’я, 173 об’єкт зруйнований повністю, більш як на 90%, і ми не розглядаємо їх як об’єкти для відновлення. В цих випадках може бути будівництво нової споруди з нуля, за новим проектом.

Щодо фінансової оцінки, то там, де ми маємо доступ до зруйнованих і пошкоджених об’єктів, ми дивимося по ціні за квадратний метр на лікарню, використовуючи проектно-кошторисну документацію по інших об’єктах на 2021 рік. Ми прорахували середню ціну усіх об’єктів і зараз по факту можемо говорити про суму до 1 млрд доларів, які необхідні, щоб відновити медичні об’єкти до того стану, в якому вони були до 24 лютого. 

Однак зауважу, що до багатьох об’єктів ми не маємо доступу. Наприклад, ситуацію з медзакладами в Маріуполі ми оцінюємо тільки по тих кадрах, які бачили у відеозйомках. 

Водночас фахівці Світового банку і Всесвітньої організації охорони здоров’я, рахують за своєю методикою: не тільки відновлення до стану, який був на 24 лютого, а й і втрачені інвестиції та інші втрачені потенціали, які могла генерувати ця лікарня. Вони оцінюють збитки для системи охорони здоров’я України десятками мільярдів доларів. Зокрема, остання цифра, яку вони презентували наприкінці вересня 2022 року, становила 26 мільярдів доларів. 

За ці три місяці відбулося ще більше руйнувань в медичній інфраструктурі, а також - в енергетичному секторі. Це потягнуло за собою додаткові закупівлі генераторів як автономного джерела електропостачання. А це, знову ж таки, додаткові витрати закладів охорони здоров’я на пальне, яким заправляються ці джерела альтернативного енергопостачання, на роботу працівників, які обслуговують ці генератори та забезпечують їх ефективну роботу. Згодом це призведе до ще більших цифр, які будуть в цілому в підсумковому звіті. 

Якщо говорити про те,  де найбільше руйнувань, то це саме там, де відбувається найбільше активних бойових дій - це південь і схід Харківської області, далі - Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Херсон. Там найбільше закладів охорони здоров’я різного рівня постраждали, від сільських амбулаторій до міських лікарень. 

Якщо говорити про останні тижні, то найбільше страждає зараз інфраструктура в Херсоні і Херсонській області, тому що місто Херсон постійно перебуває під обстрілами. Нещодавно, 29 січня, рашисти поцілили в хірургічний корпус обласної лікарні, постраждала медична сестра і санітарка. Їх прооперували на місці. Дякуємо всім комунальним службам, які допомагають. Одразу вдалося відновити в медзакладі вікна, перекрити певні речі, які були зруйновані, для того, щоб лікарня продовжувала надавати медичну допомогу. І вдячні всім медичним працівникам, які продовжують залишатися там на робочому місці і надають медичну допомогу всім, хто її потребує. 

- Зараз закуповується і обладнання і автівки екстреної меддопомоги, в тому числі і завдяки коштам, зібраним на платформі UNITED-24. За яким принципом визначається, яке обладнання буде купуватися? Це визначається за потребами кожного медзакладу? 

- Ще з початку повномасштабного вторгнення велика кількість міжнародних партнерів та й просто звичайних громадян відгукнулися на заклик допомогти Україні, в тому числі й медикам. Пішла велика кількість запитів як від наших лікарень або медичних працівників, так і від міжнародних партнерів про те, що необхідно, і що готові поставити. Коли цей процес відбувався хаотично, то це іноді призводило до того, що йдуть якісь поставки, але ми не розуміли, що, куди і як поставляється. Тому в перші тижні після вторгнення ми спільно з нашим ДП «Медичні закупівлі», «Електронне здоров’я» розробили систему MedData, в яку кожна лікарня вносить дані про ту потребу, яка їм необхідна на сьогоднішній день. Це стосується як лікарських засобів, так і медичних виробів, розхідних матеріалів і великого медичного обладнання. Це дозволило нам зрозуміти пріоритети, в чому є проблема. І коли міжнародна допомога проходить на склади Міністерства охорони здоров’я,  ми її сортуємо і потім логістичними компаніями довозимо до кінцевого споживача. Це дозволило нам бачити весь механізм постачання гуманітарної допомоги в країні. Наш кейс управління гуманітарною допомогою Національна агенція запобігання корупції визнала як один із показових, і всім іншим міністерствам, до яких надходить гуманітарна допомога, запропонувала користуватися такими ж моделями, які є в Міністерстві охорони здоров’я.

Окремо Президент ініціював фандрейзингову платформу UNITED-24, де одразу з’явився блок "Медична сфера", і там багато амбасадорів, які агітують людей робити пожертви на допомогу Україні. І ті, хто не хоче допомагати на військові цілі, - допомагають на гуманітарні, зокрема, на медичну допомогу. 

За рахунок коштів, які надійшли на UNITED-24, а це більше одного мільярда гривень, ми вже закупили понад 9 тисяч одиниць різного виду медичних виробів, в тому числі й автомобілі екстреної медичної допомоги.  І не тільки екстреної медичної допомоги, а й броньовані автівки, які були передані силам безпеки й оборони для того, щоб безпечніше евакуювати поранених з точок, де постійно відбуваються обстріли. UNITED-24 - це не якийсь благодійний фонд, його рахунок відкритий в Національному банку України. Під рахунок UNITED-24 розроблений і затверджений Кабінетом Міністрів України порядок використання коштів, сформована певна комісія, яка визначає пріоритети з урахуванням тих потреб, що приходять від регіонів. Визначають, які пріоритети на зараз критичніші, які можна закрити за рахунок цих коштів. І процедура закупівлі відбувається, знову ж таки, так, як і всі інші державні закупівлі - нашим державним підприємством «Медичні закупівлі України», в конкурентному середовищі, для того, щоб купити якомога якісніше за найнижчу ціну, якомога швидше доставити туди, де це обладнання найбільш необхідне. 

Окремо ми закупили велику кількість обладнання за кошти Світового банку, також уряд виділив кошти з резервного фонду, за допомогою якого регіони і Міністерство закуповували і лікарські засоби, зокрема антибіотики, і медичне обладнання для лікарень. Окрему допомогу надавала і Всесвітня організація охорони здоров’я. Зараз ми підсумували всю допомогу, яку отримали від ВООЗ за 2022 рік, і це також великі цифри. Найближчим часом ми оприлюднимо їх на сайті Міністерства охорони здоров’я. 

- Хочу уточнити про генератори. Ми знаємо, що дуже багато генераторів було закуплено і МОЗом, і що місцева влада також закуповувала їх. На вашу думку, наскільки нам ще потрібно забезпечити енергонезалежність медичних закладів, що ще потрібно для цього зробити?

- Ще коли ми запускали другий етап медичної реформи у квітні 2020 року обов’язковою вимогою для контракту з Національною службою здоров’я України була наявність альтернативного джерела енергопостачання, яке забезпечує функціонування закладу у разі відключення електроенергії. Бо до цього у нас траплялися випадки, коли відключали світло і в реанімації  відключалося дороговартісне обладнання. Тому всі наші заклади, які працювали з НСЗУ, були забезпечені генераторами. Однак, оточення в перший місяць Чернігова і відключення його від світла показало нам, що тих генераторів вистачає виключно для операційної, можливо, для відділення інтенсивної терапії. Вони не могли забезпечити повноцінне функціонування всього закладу охорони здоров’я. І з того моменту, це березень-квітень 2022 року, ми розпочали повністю перерахунок потужностей генераторів, які потрібні для того, щоб заклад міг повноцінно працювати в автономному режимі. На той момент мова йшла про просте відключення через пошкодження енергосистем, але вже було зрозуміло, що необхідно готуватися до тяжкої зими. Тому ми закупили велику кількість генераторів з різних джерел. Це були кошти і місцевих бюджетів, і самих лікарень, і Міністерства охорони  здоров’я, також велику кількість генераторів надавали партнери. Тому у нас зараз в системі охорони здоров’я вже функціонує 4 тис. генераторів, і з них велика кількість потужних генераторів.

Міністерство охорони здоров’я поставило вже близько 600 генераторів, також завершена закупівля за кошти позики Світового банку ще 1 100 генераторів. Чи вистачить цього, щоб забезпечити безперебійне функціонування основних лікарень? Вистачить. Водночас, у нас велика кількість амбулаторій, пунктів базування екстреної медичної допомоги й інших речей, там скрізь також потрібні електрогенератори. Тому ми продовжуємо цей процес і  хочемо його завершити з розумінням того, що у випадку повного блекауту кожна медична установа, пункт базування екстреної медичної допомоги і центр первинної медико-санітарної допомоги будуть забезпечені альтернативними джерелами електропостачання.

- В лікарнях, а також центрах екстреної меддопомоги встановлювали старлінки, адже медзаклади повинні передавати записи в ЕСОЗ чи тримати зв’язок. Скільки зараз медзакладів мають такий спосіб доступу до інтернету?

- Так, у системі охорони здоров’я понад вже працює 1 100 старлінків. Вони дозволяють закривати основну потребу системи. Якщо говорити про внесення даних в Електронну система охорони здоров’я (ЕСОЗ), то ми переглянули алгоритми, які дозволяють з певною відстрочкою вводити дані про пацієнта, якщо через відсутність інтернету медзаклад не зміг зробити це вчасно. Тому сьогодні в умовах, які ми маємо, Електронна система охорони здоров’я працює безперебійно. Якщо є певні відключення, то вони не є критичними і дозволяють нам працювати навіть в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації без відходу на паперові форми, паперові направлення або паперові рецепти.

- Зараз багато говорять про реабілітацію поранених. Як буде розвиватися ця сфера? Що передбачається в цьому році? Ви говорили, що зараз все працює в єдиному медичному просторі, але ми знаємо, що військова медицина існує окремо від цивільної. Як це буде вирішуватися в частині реабілітації, адже її потребуватимуть багато людей?

- Я зараз, напевно, не назву жодної цивільної лікарні, в якій не лікуються військовослужбовці, і ті лікарні, які наближені до лінії фронту, так само продовжують лікувати цивільних. Це показує нашу людяність, показує, що ми стоїмо один за одного. Тому системи, незважаючи на те, як у них йде фінансування, обєднуються, щоб працювати, як один медичний простір. Щодо системи реабілітації. Ще у 2022 році Президент Зеленський у  своєму зверненні до Верховної Ради зазначив, що для нас є пріоритетом побудова сучасної системи реабілітації. Ми вже провели і законодавчу, нормативну роботу щодо навчання спеціалістів, а також модернізації тих чи інших закладів в системі реабілітації. Вже сформована  мережа реабілітаційних центрів, в тому числі Міноборони, Мінсоцполітики. Бо дуже часто реабілітація пов’язана з такими речами як протезування, яке фінансується у нас з бюджету Міністерства соціальної політики.  У цьому напрямку у нас сформувався, умовно, єдиний маршрут пацієнтів з різними видами травм для того, щоб реабілітація відбувалася по тому чи іншому профілю, якого потребує пацієнт. І по такому напрямку ми продовжуємо нарощувати і розбудовувати ці центри, в тому числі реабілітаційні.

Також для цього наприкінці 2022 року був зроблений перерахунок тарифу на реабілітацію з 10 тис грн до 33 тис 600 грн, це значно збільшило кількість коштів, які надходять до лікарні, і дозволило залучати більше спеціалістів з реабілітації в лікарні для того, щоб проводити якісну реабілітацію. 

Залучаємо також і іноземних спеціалістів. Є проект Всесвітньої організації охорони здоров’я, відправляємо наших реабілітологів на навчання, щоб вони переймали досвід у провідних центрах Європи. Адаптуємо протоколи з реабілітації, і думаю, що найближчим часом ми цю потребу в кількості реабілітаційних центрів в країні закриємо. Важливо, щоб у сфері охорони здоров’я не було підміни поняття реабілітації, наприклад, з відновлювальним лікуванням або з декомпресією, якої потребують люди, що тривалий час були на передовій, в зоні постійних обстрілів. Це зовсім інша система. Це вже наша спільна робота з міністерствами, які входять до складу сил оборони, і це зовсім інші маршрути пацієнтів, інші умови їх перебування у закладах відповідного профілю. 

- Чи відбуватиметься відправлення поранених військових на реабілітацію в межах медичної евакуації?

- Це відбувається і зараз, але медична евакуація проводиться з пріоритетом відправки на лікування пацієнтів, які потребують довготривалого лікування. Це дороговартісне лікування, яке фінансує Єврокомісія. Медична евакуація дозволяє нам розвантажувати нашу систему. Коли пацієнт потребує 3-х і більше місяців лікування в закладі охорони здоров’я, то з урахуванням тих умов, в яких сьогодні працює українська система охорони здоров’я, бажано, щоб таких пацієнтів все ж таки лікували та супроводжували в більш безпечних умовах. Це дозволяє нам вивільняти і ліжка, і спеціалістів від догляду за такими пацієнтами, і переорієнтовувати цих спеціалістів на ургентні речі. Ми також за кордон відправляємо і на реабілітацію, але наш пріоритет розвинути систему реабілітації в Україні до таких потужностей, щоб повністю покрити всю потребу в свої країні. 

- А якщо, наприклад, є потреба відправити військових на реабілітацію - часто бачу такі запити в соцмережах. Де цим військовим шукати, як вони можуть увійти в цю систему? Вони мають звернутися до Мінсоцполітики, до Мінветеранів, до Міноборони чи до МОЗу?

- Дивіться, якщо це військова частина, вона підіймає наверх запит через командування медичних сил Збройних Сил України. І там уже, якщо є потреба, організовуються певні евакуаційні маршрути. Є чітка взаємодія на рівні міністерства і командування медичних сил Збройних Сил України про те, в які заклади в нас можна привозити на реабілітацію або на лікування військовослужбовців. На питання, які з’являються по відновленню, ми стараємося також реагувати і підказувати ті маршрути, як вони повинні діяти. Сьогодні у нас є цілі евакуаційні поїзди, які працюють, плюс залучений евакопоїзд "Лікарів без кордонів", який курсує по території України. В кожному центрі екстреної медичної допомоги є сформовані бригади медицини катастроф, які обладнані реанімобілем, для того, щоб забезпечувати постійне курсування по евакуаційних маршрутах. Це не ті бригади, які виїжджають на виклики "103", а це бригади медичних працівників, які саме з лікарні везуть пораненого бійця в точку, де буде проводитися лікування. Плюс на маршрутах працюють два автобуси, що завдяки норвезькому уряду переобладнані під реанімобілі і які одночасно  можуть перевозити шість реанімаційних хворих. Але, ще раз звертаюсь: необхідно, щоб все йшло по вертикалі, - воно більш дієво, ніж через заклики соціальних мереж.

- Пане Вікторе, дякую вам за розмову.

Наталія Молчанова

Фото Руслана Канюки