Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт, що вдосконалює контроль за БАДами

Прийняття цього законопроєкту є однією з вимог щодо гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу, адже він має усунути недоліки контролю за виробництвом і обігом харчових доповнювачів (дієтичних добавок, які в обігу називають БАДами). 

“Пацієнт, купуючи той чи інший засіб, має чітко розуміти, що саме він купує. Водночас ми бачимо випадки, коли виробники реєструють лікарські засоби під виглядом БАДів. Це вводить в оману споживачів, ставить під загрозу їхнє здоров’я, а також є проявом недоброчесності, адже регулювання обігу БАДів значно відрізняється від регулювання обігу лікарських засобів. Біологічно активні добавки — це не ліки й не чарівні пігулки. Їхнє призначення може бути допоміжним, проте визначати потребу в них може тільки лікар. Вдячний уряду, який підтримав та вніс законопроєкт до парламенту, та парламентарям — за підтримку урядової ініціативи, яка допоможе усунути недоліки контролю за обігом БАДів.”
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України.

Серед найчастіших порушень, що становлять загрозу для здоров’я:

  • наявність в харчових доповнювачах активних фармацевтичних інгредієнтів, які можна використовувати виключно для виготовлення лікарських засобів (у тому числі рецептурних);
  • відсутність у складі харчового доповнювача заявлених поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) або інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом;
  • невідповідність маркування харчових доповнювачів встановленим вимогам, зокрема зазначення, що вони мають лікувальний ефект.

Тому, на думку міністра, дуже важливо усунути наявні прогалини у законодавстві, щоби реєстрація та обіг і лікарських засобів, які проходять клінічні випробування й мають доведену ефективність, і харчових доповнювачів, які доведеної ефективності не мають, був чітко урегульований і виключав можливі маніпуляції.

Раніше недоброчесні суб’єкти господарювання зловживали недосконалістю держрегулювання і не реєстрували ліки, видаючи їх за харчові доповнювачі (дієтичні добавки). Законопроєкт визначає чіткі механізми введення в обіг харчових доповнювачів, а також вимог до речовин, що можуть використовуватися для їхнього виробництва: вітамінів, мінеральних речовин та інших речовин з поживним або фізіологічним ефектом. Закон також дозволяє МОЗ затвердити перелік таких речовин і максимально допустимі дози, дозволені до застосування у харчових доповнювачах. Також документ посилює відповідальність за виробництво та реалізацію харчових доповнювачів, що не відповідають вимогам законодавства.

Крім того, закон унормовує процедуру подання повідомлень про введення в обіг харчових доповнювачів, ведення переліку таких повідомлень і розміщення їх на офіційному вебсайті Держпродспоживслужби. 


Довідка: харчові доповнювачі (оновлена відповідно до вимог директиви ЄС назва «дієтичних добавок») споживають додатково до звичайного раціону, окремо або в комбінації з іншими продуктами. Вони реалізуються у формі капсул, пастилок, пігулок та саше, ампул з рідинами, пляшок для крапельного дозування тощо.