Посилено відповідальність у сфері донорства крові та компонентів крові
Забезпечення якості донорської крові та компонентів крові під час надання послуг з переливання (трансфузії) є необхідною умовою збереження здоров’я і життя пацієнтів (реципієнтів), яким вони переливаються.
До цього часу в українському законодавстві відповідальність за порушення вимог щодо заготівлі, переробки, тестування, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові мала загальний характер, без чітких підстав та умов притягнення до неї.
Для гарантування безпеки і якості донорської крові та компонентів крові та в рамках євроінтеграційних зобов’язань розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові».
Він вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких встановлено, що:
- Порушення вимог щодо технологічного процесу заготівлі, тестування, переробки та зберігання донорської крові та компонентів крові тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб субʼєктів системи крові або закладів охорони здоровʼя, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
-
Розподіл та реалізація донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузій, посадовими особами субʼєктів системи крові не уповноваженим закладами охорони здоровʼя тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб субʼєктів системи крові від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законодавче врегулювання питання має забезпечити дотриманням усіх необхідних вимог для збереження біологічних властивостей донорської крові та компонентів крові і здійснення цього процесу виключно уповноваженими на це особами суб’єктів системи крові та закладів охорони здоровʼя.
Водночас проєкт Закону вносить зміни до Кримінального кодексу України в частині збільшення штрафів у випадку насильницького донорства з п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.