Три практичні стратегії психологічної стійкості
Стратегії стійкості, про які йдеться у четвертому епізоді майстер-класу «Твоє ментальне здоровʼя», підготовленому МОЗ разом із партнерами, йдеться про три стратегії психологічної стійкості стоїків – однієї з найвпливовіших філософських шкіл античності.
-
1. Стратегія контролю
Девіз стоїків: Боже, дай мені душевний спокій, щоб прийняти те, чого я не можу змінити, мужність змінити те, що можу, і мудрість завжди відрізняти одне від іншого.
Ми не в змозі змінити минуле. Це поза нашим контролем і марна трата емоційних сил. З минулого ми можемо зробити тільки уроки. Ми можемо вплинути тільки на те, що відбувається тут і зараз. Визнання цього факту вимагає мужності. Чому засмучуватись, якщо все можна ще поправити? І для чого засмучуватися, якщо нічого вже поправити не можна?
Тому треба зосередити увагу і зусилля там, де у нас є максимум контролю.
Це відмінний спосіб заощадити масу часу, сил і нервів. Зробити все можливе, все від нас залежне, щоб спробувати досягти мети, але спокійно прийняти і негативний результат, тому що не все під нашим контролем.
Ми можемо контролювати тільки свою поведінку, але не її результати, не кажучи вже про результати поведінки інших людей. Це дає нам здатність незворушно приймати те, що відбувається. Це відбувається, тому що ми знаємо: зроблено все можливе і все залежне від нас в даних обставинах.
-
2. Стратегія відношення
Нам несила змінити природу речей, ми можемо змінити тільки наше ставлення до них. Важливо не так те, що відбувається навколо тебе і у твоєму житті, як твоє відношення до цього. Ти не контролюєш, що думають інші люди і що буде за поворотом, але ти контролюєш як ставитися до того, що сталося. Ти контролюєш своє ставлення.
Коли ти відчуваєш прихильність до чогось, то не стався до цього як до чогось такого, що не може бути відібрано. Це дано тобі на даний час і не назавжди.
Це не означає не любити рідних і друзів і не піклуватися про них. Це означає мужньо дивитися в обличчя реальності, а реальність така, що всі люди смертні і ніхто з них не належить нам і не залишиться з нами навічно. Розуміння цієї жорстокої істини допомагає зберегти розум у разі смерті близької людини і спокійно пережити розставання з другом, який їде в іншу країну. Визнавши цю реальність, ми розуміємо, що повинні насолоджуватися любовʼю наших близьких і спілкуванням з ними, коли це можливо.
Стоїцизм – це не придушення або приховування емоцій, а їх усвідомлення, роздуми про їх причини і вміння направляти їх собі на благо.
-
3. Вдосконалення своїх чеснот
Зокрема таких як мужність, опора на себе, здатність бути собою і робити все, що в твоїх силах.
Мужність – це вміння дивитися в обличчя фактам і діяти відповідно до них. Це вольові зусилля для досягнення мети і виконання обовʼязку у важких обставинах. Це хоробрість і завзятість.
Це жити у самих важких життєвих ситуаціях і випробуваннях, знаходячи опору в самому собі. Якщо всередині тебе є опора, то неважливо, що відбувається, ти завжди будеш на місці.
Основну увагу приділяти не словам, а своїм вчинкам. Гідні вчинки – один з найдієвіших способів виховання власної особистості і чеснот.
Це зберігати віру в те, що ти переможеш, незважаючи ні на які труднощі, тому що ти просто не можеш дозволити собі зазнати поразки. І в той же самий час дивитися суворій правді в обличчя, якою б жорстокою ця правда не була. А також дотримуватися високих моральних підвалин і зберігати самоповагу незалежно від обставин.
Це досягнення спокою духу і незворушність перед обличчям негараздів.
Це використання життєвих негараздів як тренувального майданчика для виховання характеру. Ми розглядаємо життєві негаразди, як противника на рингу: вони випробовують нас на міцність, загартовують нас. Стоїки вітали труднощі: адже це шлях до самовдосконалення і перетворення з людини, яка боїться своїх страхів, в експерта по них.
Більшість поганих речей, яких ми боїмося, насправді зовсім не такі страшні. Часто ми турбуємося про дрібниці, які не піддаються нашому контролю, а не про те, що насправді важливо, що вимагає нашої пильної уваги, часу та сил. Зокрема, вдосконаленням своєї особистості і своїх чеснот.
Пʼять вправ на розвиток чеснот
Стоїки пропонують практичні вправи, мета яких – розвинути у нас чотири чесноти: 1) мудрість – правильно орієнтуватися в складних життєвих обставинах, 2) мужність – поводитися фізично і морально правильно перед обличчям будь-яких обставин, 3) справедливість – ставитися до кожної людини по-доброму, 4) помірність – проявляти стриманість і самоконтроль у всіх сферах життя. Ось деякі з цих вправ:
-
Аналізуйте ваші враження, тобто ваші первинні реакції на події, людей і сказані ними слова. Чи стосуються вони того, що у вашій владі, або поза нею. Стримуйте себе від поспішних емоційних реакцій, віддаляйтеся від ситуації, щоб дати собі простір для раціонального обдумування, чи є це в нашій владі, і тоді вживайте відповідних дій.
-
Нагадуйте собі про тлінність буття. Люди, до яких ми глибоко привʼязані, можуть залишити нас у будь-яку хвилину без попередження. Тому ми повинні цінувати своїх близьких і кожну проведену з ними хвилину. І памʼятати про те, що вони можуть нас покинути. Тому треба бути присутніми з ними тут і зараз. Безглуздо шкодувати про речі, які ми не можемо змінити, і слід не зациклюватися на минулому, а отримувати з нього корисні уроки. І цінувати те, що ми маємо в цей момент та піклуватися про те, що нам дорого, тому що завтра доля може нас цього позбавити.
-
Завжди робіть застереження. Починаючи якусь справу, памʼятайте, що ми можемо планувати одне, але реалії можуть бути іншими, не такими, як ми задумали. Мова про те, щоб мудро визнати: іноді обставини складаються не на нашу користь, навіть якщо ми намагаємося з усіх сил. Уміння не плутати свої бажання з обʼєктивним ходом речей у Всесвіті – одна з ознак мудрості. Але все одно ми повинні зробити все від нас залежне і з максимумом своїх можливостей.
-
Дивіться на ситуацію збоку. Памʼятайте, ЩО ми відчуваємо, почувши про нещастя інших. Як по-різному ми ставимося до однієї і тієї ж події, коли вона відбувається з іншими людьми і коли зачіпає безпосередньо нас. Тому що змушує нас думати, що ми улюбленці Всесвіту, які захищені від усіх негараздів? Правильне ставлення в таких ситуаціях – не емоційна байдужість, а незворушність, здатність співпереживати і співчувати іншим людям, як самому собі. Нещастя неминучі, вони в порядку речей. У Всесвіті немає улюбленців. Тому, коли настає наша черга прийняти удар, ми миттєво нагадуємо собі, що подібне відбувалося практично з усіма, так що ми не виняток. Це допоможе вам ставитися до всього з великим спокоєм і незворушністю.
-
Розмірковуйте про кожен пройдений день. Де я проявив слабкість? Зневіру? Відчай? Чого боявся і за що хвилювався? Можете записати свої роздуми у щоденник. Мета в тому, щоб зосередитися на найбільш значущих подіях дня і винести уроки з цього досвіду. В чому я став краще? Гнів стане поводитися набагато скромніше і перестане нападати на нас, якщо буде знати, що щовечора йому доведеться постати перед суддею. Викликати себе до себе на суд, зважуючи кожне слово і свій вчинок і нічого від себе не приховувати. Що може бути прекрасніше такого звичаю детально розбирати свій день?
Ці глибокі стратегії стоїків здатні змінити ваше життя, адже це не лише практичні стратегії, а й зміна мислення і свого відношення до будь-якої ситуації. Ці стратегії потрібно постійно практикувати, якщо ви хочете вільно ними володіти і бути готовими до будь-яких складних ситуацій в житті.
Про те, як бути сильним і вижити в найскладніших життєвих ситуаціях, дивіться в третьому епізоді майстер-класу «Твоє ментальне здоровʼя», підготовленому МОЗ разом із партнерами. У першому епізоді майстер-класу йдеться про 5 ефективних стратегій для роботи зі стресом та тривогою, а у другому подані три стратегії для розвʼязання життєвих проблем.
Довідка: майстер-клас підготувало МОЗ України разом із партнерами – представництвом ВООЗ в Україні, компанією «Освіта ХХІ століття» та агентством відеоконтенту «16x9». Він містить апробовані ВООЗ стратегії роботи зі стресом, тривогою та іншими проблемами. Практикуючи їх, можна стати психологічно сильнішими та навчитися справлятися у важких життєвих ситуаціях.
Автори ідеї: Яна Українська, завідувачка сектору з охорони психічного здоровʼя департаменту медичних послуг МОЗ України; Віта Сидоренко, практична психологиня відділу надання психіатричної допомоги дорослим та літнім людям поліклініки Інституту психіатрії судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України; Вадим Бондар, керівник компанії «Освіта ХХІ століття».